ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2017р. Справа № 914/1838/17
За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ , смт. Гніздичів, Львівська область
до відповідача-1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПРОДФУД , м. Київ
та відповідача-2: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю К-АГРО , м. Радехів, Львівська область
про стягнення 196 870 грн. 08 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
Секретар Зубко С.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2, представник (довіреність б/н від 22.09.2017)
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ , смт. Гніздичів, Львівська область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПРОДФУД , м. Київ та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю К-АГРО , м. Радехів, Львівська область про 196 870 грн. 08 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.09.2017 року призначив розгляд справи на 25.09.2017 року. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду.
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем-1 16.11.2016 року укладено договір поставки №П-027/11-16, на виконання умов якого відповідачу-1 було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 152 126 грн. 02 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати позивачем нараховано пеню в сумі 26 912 грн. 77 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 3 046 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 3 046 грн. 93 коп., інфляційні в сумі 11 737 грн. 43 коп. Також, між позивачем та відповідачем-2 01.06.2017 року укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній поручається за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки №П-027/11-16 від 16.11.2016 року. Відтак, просив стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно заборгованість у сумі 196 870 грн. 08 коп., судові витрати покласти на відповідачів.
Відповідачі в судові засідання явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, вимог ухвал суду не виконали, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.
У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.
16 листопада 2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ (постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПРОДФУД (покупець) було укладено договір поставки №П-027/11-16.
За цим договором постачальник (позивач) відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити, а покупець (відповідач-1) прийняти й оплатити наступну продукцію - м'ясо птиці (курчат-бройлерів) та її частини, а також інша куряча продукція у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію продукції.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу-1 по видаткових накладних №1027 від 11.12.2016, №1081 від 20.12.2016, №1113 від 23.12.2016, №12 від 03.01.2017, №85 від 14.01.2017 (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 201 411 грн. 02 коп.
Пунктом 2.6. договору передбачено, що розрахунок за кожну партію продукції проводиться на умовах 100% передоплати у безготівковій формі, шляхом банківського переказу покупцем грошових коштів в сумі, вказаній у рахунках, на п/р постачальника не пізніше ніж за 2 дні до поставки продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-1 свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості товару виконав частково - сплатив 49 285 грн. 00 коп.
На дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача-1 перед позивачем згідно первинних бухгалтерських документів становить 152 126 грн. 02 коп.
Судом також встановлено, 1 червня 2017 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю К-АГРО (поручитель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ (кредитор) укладено договір поруки.
За цим договором поручитель (відповідач-2) поручається перед кредитором (позивачем) за виконання належним чином обов'язку (зобов'язання) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПРОДФУД (відповідач-1, надалі - боржник) з оплати поставленого товару, що виник на підставі договору поставки № П-027/11-16 від 16.11.2016 року і складених та підписаних між кредитором і боржником наступних первинних документів: видаткової накладної №1027 від 11.12.2016, видаткової накладної №1081 від 20.12.2016, видаткової накладної №1113 від 23.12.2016, видаткової накладної №12 від 03.01.2017, видаткової накладної №85 від 14.01.2017.
У випадку порушення боржником обов'язку (зобов'язання) з оплати товару кредитору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2. договору поруки).
Відповідно до п. 2.1. договору поруки, поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку (зобов'язання) з оплати як товару, поставленого кредитором боржнику, самостійно виконати належним чином зазначений обов'язок (зобов'язання) боржника перед кредитором не пізніше 1 серпня 2017 року. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, неустойки, процентів за користування чужими грошовими коштами, процентів річних та інфляційних нарахувань.
У зв'язку із невиконанням відповідачами своїх зобов'язань щодо оплати, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПРОДФУД та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю К-АГРО 152 126 грн. 02 коп. основного боргу, 26 912 грн. 77 коп. пені, 3 046 грн. 93 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 046 грн. 93 коп. 3% річних, 11 737 грн. 43 коп. інфляційних.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язання є, зокрема, договори, правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно п. 6.2. договору поставки, за несвоєчасну оплату за поставлену продукцію покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості від несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання за весь період прострочення.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами (ч. 1 ст. 536 ЦК України). Частиною 2 статті 536 ЦК України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
У п. 6.4. договору поставки сторони передбачили, що у разі прострочення оплати за продукцію, покупець сплачує постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами, що передбачені статтями 536, 692 УК України, у розмірі 3% за кожен день прострочення.
З врахуванням цих положень позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 26 912 грн. 77 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 3 046 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 3 046 грн. 93 коп., інфляційні в сумі 11 737 грн. 43 коп.
Частиною 3 ст. 15 ГПК України встановлено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Позивач звернувся з позовом, зазначивши одним з відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю К-АГРО , місцезнаходження якого - м. Радехів, Львівська область. Як вбачалося з тексту позовної заяви, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю К-АГРО за договором поруки взяло на себе зобов'язання відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань по договору поставки № П-027/11-16 від 16.11.2016 року, укладеного між позивачем та відповідачем-1. Таким чином, при винесенні ухвали про порушення провадження у справі, судом було дотримано вимоги ст. 15 ГПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення з відповідачів солідарно, складає 152 126 грн. 02 коп. основного боргу, 26 912 грн. 77 коп. пені, 3 046 грн. 93 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 046 грн. 93 коп. 3% річних, 11 737 грн. 43 коп. інфляційних.
Як зазначено в п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Згідно ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. 29.08.2017 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 978 грн. 04 коп. Позивачем заявлено позов про стягнення 196 870 грн. 08 коп. Судовий збір від даної ціни позову підлягав до сплати у розмірі 2 953 грн. 05 коп., а тому сума судового збору в розмірі 24 грн. 99 коп. підлягає поверненню позивачу у разі подання відповідного клопотання.
Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів в рівних частинах.
Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.
Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання має бути проведено в різних місцях чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька наказів, у яких зазначаються один відповідач та один позивач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р., у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 р. №9, у разі, якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 536, 538, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626, 692 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПРОДФУД , м. Київ, проспект Повітрофлотський, 54 (ідентифікаційний код 39616160) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ , смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 1, Жидачівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 37291385) 152 126 грн. 02 коп. основного боргу, 26 912 грн. 77 коп. пені, 3 046 грн. 93 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 046 грн. 93 коп. 3% річних, 11 737 грн. 43 коп. інфляційних.
3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю К-АГРО , м. Радехів, вул. Стуса, 3, Львівська область (ідентифікаційний код 40209767) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ , смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 1, Жидачівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 37291385) 152 126 грн. 02 коп. основного боргу, 26 912 грн. 77 коп. пені, 3 046 грн. 93 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3 046 грн. 93 коп. 3% річних, 11 737 грн. 43 коп. інфляційних.
4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ПРОДФУД , м. Київ, проспект Повітрофлотський, 54 (ідентифікаційний код 39616160) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ , смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 1, Жидачівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 37291385) 1 476 грн. 52 коп. судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю К-АГРО , м. Радехів, вул. Стуса, 3, Львівська область (ідентифікаційний код 40209767) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КПК-АГРОІНВЕСТ , смт. Гніздичів, вул. Грушевського, 1, Жидачівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 37291385) 1 476 грн. 52 коп. судового збору.
6. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 17.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 23.10.2017.
Суддя Мазовіта А.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2017 |
Оприлюднено | 30.10.2017 |
Номер документу | 69776128 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Мазовіта А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні