Рішення

від 13.10.2017 по справі 910/13325/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2017Справа №910/13325/17

За позовомПублічного акціонерного товариства Банк Софійський доТовариства з обмеженою відповідальністю ДТ Групп простягнення 14613519 грн. 69 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача : Любар-Пурлінська Т.М. - представник за довіреністю б/н від 06.10.2017;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Банк Софійський з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТ Групп про стягнення 14613519 грн. 69 коп., з яких 11030150 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1928009 грн. 81 коп. простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 1445402 грн. 94 коп. пені за прострочення повернення кредиту та 209956 грн. 93 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 не у повному обсязі повернув позивачу кредит та не у повному обсязі сплатив проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 11030150 грн. 00 коп. та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1928009 грн. 81 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 1445402 грн. 94 коп., нараховану за прострочення повернення кредиту за період з 01.02.2017 по 31.07.2017, та пеню у розмірі 209956 грн. 93 коп., нараховану за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 01.02.2017 по 31.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13325/17, розгляд справи призначено на 26.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляд спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.10.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.10.2017 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002919829 від 14.08.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 04.10.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку та 05.10.2017 не було вручене під час доставки (з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958).

Крім того, ухвала про порушення провадження у справі № 910/13325/17 була надіслана на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ДТ Групп , яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002919829 від 14.08.2017, та була повернута відділенням поштового зв'язку у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про причини повернення поштового відправлення (міститься в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 13.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2014 між Публічним акціонерним товариством Банк Софійський (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДТ Групп (позичальник) укладено Генеральна кредитна угода № 01/32/032, відповідно до умов якої банк зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у відповідних кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах цієї угоди та які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за кредитами, наданими в межах цієї угоди, не повинен перевищувати 11000000 грн. 00 коп. Термін дії угоди - до 28.09.2017.

Відповідно до п. 1.1 Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 в редакції Договору про внесення змін від 03.02.2015, загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за кредитами, наданими в межах цієї угоди, не повинен перевищувати 21000000 грн. 00 коп. Строк повернення кредитних коштів - до 28.09.2017.

Відповідно до п. 2.2 Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 в рамках даної угоди на підставі додатково укладеного кредитного договору позичальнику може відкриватися відновлювальна/не відновлювальна кредитна лінія.

Відповідно до п. 9.1 Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє до 28.09.2017 за умови повного погашення позичальником кредитної заборгованості (позики, відсотків за користування, комісій, штрафів, пені) за всіма отриманими в межах даної угоди кредитами, що будуть укладені в рамках даної угоди.

Судом встановлено, що 07.11.2014 між Публічним акціонерним товариством Банк Софійський (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДТ Групп (позичальник) укладено Кредитний договір № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія), відповідно до умов якого банк на умовах цього договору та укладеної між сторонами Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 5000000 грн. 00 коп. за сплатою 10% річних; строк повернення - 06.11.2015.

Згідно з п. 2.3 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 відсотки за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту. Кількість днів для розрахунку відсотків визначається за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці та у році). Нарахування відсотків здійснюється щомісячно за період з 1 числа місяця по останній день місяця та в день повернення кредиту. При розрахунку відсотків враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Згідно з п. 2.4 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 позичальник сплачує нараховані відсотки у валюті кредиту щомісячно у строк не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту. Якщо день повернення кредиту припадає на вихідний чи святковий день, то така сплата або таке повернення проводиться наступного робочого дня.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014, якими сторони вносили зміни та доповнення до вказаного договору.

Зокрема, 03.02.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 010/32/040/1, якою сторони домовились викласти п. 1.1 вказаного кредитного договору у наступній редакції: банк на умовах цього договору та укладеної між сторонами Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 15000000 грн. 00 коп. за сплатою 10% річних .

28.09.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 010/32/40/2, якою сторони домовились викласти п. 1.1 кредитного договору у новій редакції, зазначивши, що строк повернення кредиту - 27.09.2016.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014, надавши відповідачу кредит у розмірі 11030150 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача, які долучені позивачем до позовної заяви та до матеріалів справи 10.10.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.1 Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 в редакції Договору про внесення змін від 03.02.2015, загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за кредитами, наданими в межах цієї угоди, не повинен перевищувати 21000000 грн. 00 коп. Строк повернення кредитних коштів - до 28.09.2017.

Згідно з п. 2.4 Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 кредитні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, комісійні винагороди, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в межах цієї угоди.

Як встановлено судом, 28.09.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 010/32/40/2 до Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014, якою сторони домовились викласти п. 1.1 кредитного договору у новій редакції, зазначивши, що строк повернення кредиту - 27.09.2016 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був повернути позивачу кредит у розмірі 11030150 грн. 00 коп. у строк до 27.09.2016 включно.

Судом встановлено, що відповідач не повернув позивачу кредит у сумі 11030150 грн. 00 коп., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів повернення кредиту у розмірі 11030150 грн. 00 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11030150 грн. 00 коп. (заборгованість за кредитом).

Згідно з нормами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як встановлено судом, 03.02.2015 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 010/32/040/1, якою сторони домовились викласти п. 1.1 вказаного кредитного договору у наступній редакції: банк на умовах цього договору та укладеної між сторонами Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 15000000 грн. 00 коп. за сплатою 10% річних .

Згідно з п. 2.3 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 відсотки за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту. Кількість днів для розрахунку відсотків визначається за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці та у році). Нарахування відсотків здійснюється щомісячно за період з 1 числа місяця по останній день місяця та в день повернення кредиту. При розрахунку відсотків враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Судом встановлено, що за період з 01.11.2015 по 31.07.2017 позивачем було нараховано відповідачу проценти за користування кредитними коштами за Кредитним договором № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 у загальному розмірі 1928009 грн. 81 коп ., а саме: 90658 грн. 77 коп. за листопад 2015 року, 93680 грн. 73 коп. за грудень 2015 року, 93424 грн. 77 коп. за січень 2016 року, 87397 грн. 36 коп. за лютий 2016 року, 93424 грн. 77 коп. за березень 2016 року, 90411 грн. 07 коп. за квітень 2016 року, 93424 грн. 77 коп. за травень 2016 року, 90411 грн. 07 коп. за червень 2016 року, 93424 грн. 77 коп. за липень 2016 року, 93424 грн. 77 коп. за серпень 2016 року, 90411 грн. 07 коп. за вересень 2016 року, 93424 грн. 77 коп. за жовтень 2016 року, 90411 грн. 07 коп. за листопад 2016 року, 93424 грн. 77 коп. за грудень 2016 року, 93680 грн. 73 коп. за січень 2017 року, 84614 грн. 85 коп. за лютий 2017 року, 93680 грн. 72 коп. за березень 2017 року, 90658 грн. 77 коп. за квітень 2016 року, 93680 грн. 73 коп. за травень 2017 року, 90658 грн. 76 коп. за червень 2017 року та 93680 грн. 73 коп. за липень 2017 року, що відображено у банківських виписках та розрахунку заборгованості, які долучено позивачем до позовної заяви.

Перевіривши розрахунки процентів за користування відповідачем кредитом за Кредитним договором № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014, суд дійшов висновку, що вони відповідають умовам нарахування процентів, викладеним у п.п. 1.1, 2.3 вказаного кредитного договору та є обґрунтованими.

Згідно з п. 2.4 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 позичальник сплачує нараховані відсотки у валюті кредиту щомісячно у строк не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту. Якщо день повернення кредиту припадає на вихідний чи святковий день, то така сплата або таке повернення проводиться наступного робочого дня.

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу проценти, нараховані за період з 01.11.2015 по 31.07.2017 за користування кредитом за Кредитним договором № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 у загальному розмірі 1928009 грн. 81 коп., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати процентів у сумі 1928009 грн. 81 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1928009 грн. 81 коп . (заборгованість за процентами за користування кредитом).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю ДТ Групп за Кредитним договором № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 у розмірі 12958159 грн. 81 коп. (11030150 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом та 1928009 грн. 81 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Софійський в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТ Групп заборгованості за кредитом у розмірі 11030150 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1928009 грн. 81 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 1445402 грн. 94 коп., нараховану за прострочення повернення кредиту за період з 01.02.2017 по 31.07.2017, та пеню у розмірі 209956 грн. 93 коп., нараховану за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 01.02.2017 по 31.07.2017.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 10.2 Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбаченими кредитними договорами, укладеними в межах даної угоди, позичальник сплачує банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату відсотків позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.

Згідно з п. 4.4 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення повернення кредиту, суд дійшов висновку в його необґрунтованості з огляду на таке.

Як вбачається з розрахунку пені за прострочення повернення кредиту, позивач здійснює нарахування пені за період з 01.02.2017 по 31.07.2017.

Водночас, як встановлено судом, відповідач повинен був повернути позивачу кредит у строк до 27.09.2016 включно, у зв'язку з чим початком періоду нарахування пені за прострочення повернення відповідачем кредиту є період, починаючи з 28.09.2017.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, обґрунтованим для нарахування пені за прострочення повернення кредиту є період з 28.09.2016 по 28.03.2017.

При цьому, суд зазначає, що ані Генеральна кредитна угода № 01/32/032 від 30.09.2014, ані Кредитний договір № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 не містять умов про нарахування пені протягом будь-якого іншого періоду, ніж той, що встановлений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане).

Водночас, умова кредитного договору про нарахування пені за кожен день прострочення не встановлює іншого періоду нарахування пені (протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане), а визначає механізм нарахування пені.

Так, у п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14 зазначено, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Водночас, суд зазначає, що перебіг строку нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим для нарахування пені за прострочення повернення кредиту є період з 28.09.2016 по 28.03.2017.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення повернення відповідачем кредиту (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 11030150 01.02.2017 - 01.03.2017 29 14% 245383.06 11030150 02.03.2017 - 28.03.2017 27 14% 228460.09 Всього: 473843,15 грн. Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення повернення відповідачем кредиту за Кредитним договором № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 є пеня у розмірі 473843 грн. 15 коп.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, суд дійшов висновку в його необґрунтованості з огляду на таке.

Як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 209956 грн. 93 коп., нараховану за період з 01.02.2017 по 31.07.2017.

Як вбачається з розрахунку пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, долученого позивачем до позовної заяви, позивач здійснює нарахування пені не щодо кожного простроченого платежу (місячного розміру процентів), а зростаючим способом, починаючи із загальної суми несплачених процентів за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року на суму 1381035 грн. 25 коп., додаючи до вказаної суми місячні розміри несплачених процентів за наступні місяці.

Однак, суд зазначає, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання повинно здійснюватися щодо кожного невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання, тобто щодо кожного простроченого платежу (місячного розміру несплачених процентів) окремо, з урахуванням встановлених умовами кредитного договору строків сплати процентів та періоду нарахування пені.

Так, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 10.2 Генеральної кредитної угоди № 01/32/032 від 30.09.2014 за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбаченими кредитними договорами, укладеними в межах даної угоди, позичальник сплачує банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату відсотків позичальник сплачує банку пеню у розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.

Згідно з п. 4.4 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Суд зазначає, що ані Генеральна кредитна угода № 01/32/032 від 30.09.2014, ані Кредитний договір № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 не містять умов про нарахування пені протягом будь-якого іншого періоду, ніж той, що встановлений у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане).

Водночас, умова кредитного договору про нарахування пені за кожен день прострочення не встановлює іншого періоду нарахування пені (протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане), а визначає механізм нарахування пені.

Так, у п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14 зазначено, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Водночас, суд зазначає, що перебіг строку нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 № 14).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом протягом шести місяців від дати виникнення прострочення за кожним зобов'язанням зі сплати процентів (помісячно) за кожний період нарахованих процентів окремо.

За таких обставин, враховуючи період нарахування пені, в межах якого позивач здійснює нарахування пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом (з 01.02.2017 по 31.07.2017) та беручи строки здійснення відповідачем сплати процентів (відповідно до п. 2.4 Кредитного договору № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014), суд дійшов висновку, що в межах заявленого позивачем періоду нарахування, позивач має право нараховувати пеню за прострочення сплати відповідачем процентів за серпень 2016 року (строк оплати - 31.08.2016), за вересень 2016 року (строк оплати - 30.09.2016), за жовтень 2016 року (строк оплати - 31.10.2016), за листопад 2016 року (строк оплати - 30.11.2016), за грудень 2016 року (строк оплати - 30.12.2016), за січень 2017 року (строк оплати - 31.01.2017), за лютий 2017 року (строк оплати - 28.02.2017), за березень 2017 року (строк оплати - 31.03.2017), за квітень 2017 року (строк оплати - 28.04.2017), за травень 2017 року (строк оплати - 31.05.2017), за червень 2017 року (строк оплати - 30.06.2017).

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення сплати відповідачем процентів за користування кредитом (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Сума боргу (грн) - за серпень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 93424.77 01.02.2017 - 01.03.2017 29 14% 2078.38

Сума боргу (грн) - за вересень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 90411.07 01.02.2017 - 01.03.2017 29 14% 2011.34 90411.07 02.03.2017 - 01.04.2017 31 14% 2150.05 Всього: 4161,39

Сума боргу (грн) - за жовтень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 93424.77 01.02.2017 - 01.03.2017 29 14% 2078.38 93424.77 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14% 3081.74 93424.77 14.04.2017 - 01.05.2017 18 13% 1197.88 Всього: 6358,00

Сума боргу (грн) - за листопад 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 90411.06 01.02.2017 - 01.03.2017 29 14% 2011.34 90411.06 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14% 2982.33 90411.06 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13% 2704.90 90411.06 26.05.2017 - 01.06.2017 7 12.5% 433.48 Всього: 8132,05

Сума боргу (грн) - за грудень 2016 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 93424.77 01.02.2017 - 01.03.2017 29 14% 2078.38 93424.77 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14% 3081.74 93424.77 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13% 2795.06 93424.77 26.05.2017 - 30.06.2017 36 12.5% 2303.62 Всього: 10258,80

Сума боргу (грн) - за січень 2017 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 93680.73 01.02.2017 - 01.03.2017 29 14% 2084.08 93680.73 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14% 3090.18 93680.73 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13% 2802.72 93680.73 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5% 2694.93 93680.73 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5% 1604.12 Всього: 12276,03

Сума боргу (грн) - за лютий 2017 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 84614.85 01.03.2017 - 01.03.2017 1 14% 64.91 84614.85 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14% 2791.13 84614.85 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13% 2531.49 84614.85 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5% 2434.13 84614.85 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5% 1448.88 Всього: 9270,54

Сума боргу (грн) - за березень 2017 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 93680.72 01.04.2017 - 13.04.2017 13 14% 934.24 93680.72 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13% 2802.72 93680.72 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5% 2694.92 93680.72 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5% 1604.12 Всього: 8036,00

Сума боргу (грн) - за квітень 2017 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 90658.77 29.04.2017 - 25.05.2017 27 13% 1743.63 90658.77 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5% 2607.99 90658.77 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5% 1552.38 Всього: 5904,00

Сума боргу (грн) - за травень 2017 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 93680.73 01.06.2017 - 06.07.2017 36 12.5% 2309.94 93680.73 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5% 1604.12 Всього: 3914,06

Сума боргу (грн) - за червень 2017 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 90658.76 01.07.2017 - 06.07.2017 6 12.5% 372.57 90658.76 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5% 1552.38 Всього: 1924,95 Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення сплати відповідачем процентів за користування кредитом за Кредитним договором № 010/32/040 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 07.11.2014 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування) є пеня у сумі 72314 грн. 20 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Софійський в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТ Групп пені у загальному розмірі 1655359 грн. 87 коп. (1445402 грн. 94 коп. пені за прострочення повернення кредиту та 209956 грн. 93 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом) підлягають частковому задоволенню у розмірі 546157 грн. 35 коп. (473843 грн. 15 коп. пені за прострочення повернення кредиту та 72314 грн. 20 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТ Групп (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 6, літ. А1; ідентифікаційний код: 39283782) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Софійський (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 54; ідентифікаційний код: 38061253) заборгованість за кредитом у розмірі 11030150 (одинадцять мільйонів тридцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп., заборгованість за процентами у розмірі 1928009 (один мільйон дев'ятсот двадцять вісім тисяч дев'ять) грн. 81 коп., пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 473843 (чотириста сімдесят три тисячі вісімсот сорок три) грн. 15 коп., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 72314 (сімдесят дві тисячі триста чотирнадцять) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 202564 (двісті дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн. 76 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.10.2017

Суддя І.М. Отрош