Рішення

від 19.10.2017 по справі 921/495/17-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2017 рокуСправа № 921/495/17-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянув справу

за позовом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", вул. Народного ополчення, 3, м. Київ, 03151

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗСК-АЕРО", вул. 15 квітня, 3б, кв.4, м. Тернопіль, Тернопільська область,46023

про cтягнення заборгованості в сумі 33 722, 24 грн.

За участі представників сторін:

позивача: Гановська Марія Володимирівна (довіреність № 491 від 30.06.2017);

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗСК-АЕРО" про cтягнення заборгованості в сумі 33 722, 24 грн.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23 серпня 2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21 вересня 2017 року.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника в судових засіданнях, в тому числі 19.10.2017 року, не забезпечив. Ухвала про відкладення розгляду справи від 05.10.2017 надсилались йому судом за адресою, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. 15 квітня, 3б, кв.4, м. Тернопіль, Тернопільська область,46023, проте, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що явка відповідача не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому, з урахуванням приписів ч.1 ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві", господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відтак, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України та, беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні, за правилами ст.75 ГПК України.

У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався (востаннє на 19.10.2017р.) для надання можливості сторонам прийняти участь у її розгляді та подати витребувані судом документи.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

25 травня 2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗСК-АЕРО", в особі директора Тильного Л.В., що діє на підставі Статуту (далі - Замовник) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру", в особі директора з виробництва Уварова А.В., що діяв на підставі Довіреності №1 від 12.01.2015 (надалі - Виконавець) укладено договір №42/05.15-П (далі - Договір), згідно з умовами якого Виконавець зобов'язався у порядку та на умовах визначених цим Договором надати Замовнику послуги із виконання аерофотозйомки на територію м. Кіровоград згідно Технічних вимог, що є Додатком №1 до Договору (далі - Послуги), результатом яких має бути аерофотозйомка на території м. Кіровоград, що відповідають технічним вимогам та передані Замовнику в електронному (цифровому) вигляді, а Замовник - прийняти та оплатити їх (п.п.1.1, 1.5 Договору);

- відповідно до п.1.2 Договору найменування, мета, зміст, обсяг, основні вимоги до послуг, визначені в Технічних вимогах, що є Додатком №1 до Договору (додаток №1);

- п. 2.1. Договору визначено, що загальна ціна становить 20 160 грн, в тому числі ПДВ 3 360 грн, у відповідності з Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №2) та Кошторисом (Додаток №3), що є невід'ємними частинами Договору;

- згідно з п. 4.1. Договору Змовник зобов'язався здійснити оплату послуг шляхом перерахування суми, зазначеної в п. 3.1 цього Договору , на поточний рахунок Виконавця протягом 10 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін акта наданих послуг;

- у пункті 6.1. Договору Сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором вони несуть відповідальність , передбачену діючим законодавством України та цим Договором. Так, зокрема, у разі порушення строків оплати, встановлених даним Договором, Замовник зобов'язаний виплатити Виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.4. Договору).

- у відповідності до пункту 9.1. даного Договору він набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2015р.Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання умов договору, які вони допустили протягом строку дії договору (п. 9.2. Договору).

Крім того, сторонами укладено ряд додатків до Договору про надання послуг № 42/05.15-П від 25.05.2015, а саме:

- Додаток № 1, яким затверджено технічні вимоги до послуг із виконання аерофотозйомки на територію м. Кіровоград ;

- Додаток №2 Протокол погодження договірної ціни , яким визначено, що ціна наданих послуг становить 20 160 грн, а також, що даний протокол є підставою для розрахунків Замовника за виконані роботи з виконавцем;

- Додаток №3, яким затверджено кошторис на проведення аерофотозйомки території м. Кіровоград;

- Додаток №4, яким затверджено календарний план із виконання аерофотозйомки на територію м. Кіровоград.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору Виконавець надав, а Замовник отримав послуги по виконанню робіт з аерофотозйомки на територію м. Кіровоград на загальну суму 20 160 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2015, підписаним представниками сторін та засвідченим відтисками печаток юридичних осіб без будь-яких зауважень.

З огляду на порушення відповідачем умов укладеного Договору в частині оплати наданих послуг, позивачем на адресу ТзОВ "ЗСК-АЕРО" було направлено претензію від 23.10.2015 за №5/2603 з вимогою оплати заборгованості у сумі 22 499,94 грн, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Доказом надіслання вказаної претензії відповідачу є копія опису вкладення у цінний лист ф. 107, датованого 23.10.2015, а також копія фіскального чеку від 23.10.2015 №7410, долучені до матеріалів справи.

За результатами звірки взаєморозрахунків між сторонами Договору, проведених 23.05.2016 та 30.11.2016, зафіксованих у відповідних актах звірки, підписаних представниками сторін та завірених відтисками їх печаток, заборгованість ТзОВ "ЗСК-АЕРО" перед ДП "Центр державного земельного кадастру" станом на день проведення цих звірок складала 20 160 грн.

05.12.2016 між ДП "Центр державного земельного кадастру" (Сторона 1) та ТзОВ "ЗСК-АЕРО" (Сторона 2) укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язань у частині зарахованих платежів, у п. 4 якої Сторони дійшли згоди, що після підписання цієї угоди Сторона 2 має заборгованість перед Стороною 1 згідно з договором від 25.05.2015 за №42/05.15 у сумі 16 905 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач - ТзОВ "ЗСК-АЕРО" взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг у визначений договором від 25.05.2015 за №42/05.15 строк не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість, з урахуванням зарахованих зустрічних однорідних платежів, станом на 22.08.2017 (день заявлення позову) склала 16 905грн., що стало підставою для звернення ДП "Центр державного земельного кадастру" до суду з позовом про їх примусове стягнення, а також стягнення 4 063 грн інфляційних нарахувань, 974 грн 3% річних та 11 780,24 грн пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке:

- відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

В процесі розгляду спору судом встановлено, що між ДП "Центр державного земельного кадастру" та ТзОВ "ЗСК-АЕРО" виникли зобов'язання, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи, зокрема актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2015, а також актами звірки взаємних розрахунків від 23.05.2016 та від 30.11.2016, підтверджено, що Виконавець згідно з умовами вказаного договору надав Замовнику послуги на загальну суму 20 160 грн, який в свою чергу відповідно до п. 4.1. Договору зобов'язався здійснити їх оплату протягом 10 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін акта наданих послуг, тобто до 30.07.2015.

Водночас, внаслідок укладення між сторонами у справі Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язань у частині зарахованих платежів від 05.12.2016, заборгованість відповідача перед позивачем внаслідок проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з договорів №205/1214-П від 29.12.2014 та №42/05.15-П від 25.05.2015, зменшилась на 3 255 грн та становить 16 905 грн.

Заперечення щодо факту отримання та обсягів наданих позивачем послуг в матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи відсутні докази пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів та термінів надання послуг, докази опротестування виставлених позивачем рахунків-актів за надані послуги та складання актів із переліком недоліків, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання позивачем умов договору з боку відповідача.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 16905 грн основного боргу є правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України порушене право ДП "Центр державного земельного кадастру" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

Згідно зі статтею 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 ГК визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Належне виконання зобов'язань Змовника щодо своєчасної оплати вартості поставленого товару забезпечено Сторонами у п. 6.4. Договору шляхом нарахування пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З огляду на вказане, згідно поданого позивачем розрахунку, він просить стягнути з відповідача 1 780,24 грн пені, нарахованої за період з 30 липня 2015 по 30 червня 2017.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку розмір втрат від інфляції за період з 30 липня 2015 по 30 червня 2017 складає 4063 грн 00 коп., а три проценти річних від простроченої суми за період з 30 липня 2015 по 30 червня 2017 становлять 974 грн 00 коп.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд, враховуючи положення названих норм законодавства, умови Договору та матеріали справи, оцінивши поданий позивачем розрахунок, а також, здійснивши власний арифметичний їх перерахунок, з врахуванням проведеного між сторонами взаємозаліку, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ДП "Центр державного земельного кадастру" про стягнення з ТзОВ "ЗСК-АЕРО" 16905 грн боргу, 4063 грн інфляційних нарахувань, 974 грн 3% річних, 11780,24 грн пені, як обґрунтовано заявлених, належним чином доведених та по суті неоспорених відповідачем.

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст.ст. 44, 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір", покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗСК-АЕРО", вул. 15 квітня, 3б, кв.4, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідент. код 39117123) на користь Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", вул. Народного ополчення, 3, м. Київ, 03151, ідент. код 21616582) 16905 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ять) грн боргу, 4063 (чотири тисячі шістдесят три) грн інфляційних нарахувань, 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн 3% річних, 11780 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят) 24 грн пені та 1600 (одну тисячу шістсот) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 25.10.2017р.

Суддя Н.М. Бурда