Постанова

від 24.10.2017 по справі 908/1371/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.10.2017р . справа №908/1371/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 (довіреність №747 від 20.12.2016р.); від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуУправління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації, смт. Приазовське Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 13.09.2017р. (повний текст підписано 15.09.2017р.) по справі№908/1371/17 (суддя Колодій Н.А.) за позовомПублічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Запоріжжя до Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації, смт. Приазовське Запорізької області простягнення 49902,32грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Запоріжжя (Позивач) звернулось до Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації, смт. Приазовське Запорізької області (Відповідач) про стягнення 51973,83грн. заборгованості на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період з січня 2016р. по квітень 2017р.

В перебігу розгляду справи Позивач своєю заявою від 13.09.2017р. (а.с.47 т.2) в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнення з Відповідача 49902,32грн. заборгованості на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період з січня 2016р. по квітень 2017р., пояснюючі здійснення перерахунку наданих пільг телекомунікаційного зв'язку виключенням зі списку осіб, які померли, вибули або втратили право на отримання такої пільги.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.09.2017р. (повний текст підписано 15.09.2017р.) у справі №908/1371/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком були задоволені в повному обсязі з підстав встановлення судом факту неналежного виконання Відповідачем обов'язків з відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян.

Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 13.09.2017р. у справі №908/1371/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- безпідставне кваліфікування судом виниклих відносин між Позивачем та Відповідачем як господарсько-правових, тоді як останні, на думку скаржника, є публічно-правовими;

- неврахування судом неодноразових звернень Відповідача, в яких останній повідомляв Позивача, що з 1 січня 2016р. у Державному бюджеті України не передбачено фінансування з державного бюджету субвенцій на надання пільг з послуг зв'язку окремим категоріям громадян, тому відшкодування витрат за надані у 2016р. телекомунікаційні послуги таким категоріям громадян здійснюватися не може.

- відсутність у Відповідача взагалі обов'язку з відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадянам, у зв'язку з відсутністю укладеного у 2016р. між Позивачем та Відповідачем договору, що свідчить про відсутність бюджетного зобов'язання у Відповідача.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф. і ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2017р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 24.10.2017р. об 14:00.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 24.10.2017р. не з'явився, попри вжиті заходи з належного повідомлення (а.с.82 т.2), що, за висновком судової колегії, враховуючи невизнання явки обов'язковою, доведення ним своєї позиції до відома суду письмово безпосередньо в апеляційній скарзі та достатність наявних у справі матеріалів, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судове засідання 24.10.2017р. з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Укртелеком є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Позивач надає телекомунікаційні послуги фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Позивачем в період часу з січня 2016р. по квітень 2017р. надавалися телекомунікаційні послуги споживачам, що проживають на території Приазовського районну Запорізької області, які мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством. На підтвердження, означеного факту Позивачем протягом зазначеного періоду складалися щомісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, в яких вміщено переліки споживачів-пільговиків за окремими видами пільг за формою №2-пільга (розшифровка кодування пільг - а.с.а.с.11,12 т.2), затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. №535 (а.с.а.с.57-147 т.1),

Вказані розрахунки видатків (акти форми 2-пільга), за період надання послуг з січня 2016 по грудень 2016р. направлялися простою кореспонденцією з супровідними листами №32/2-3-68 від 10.02.2016р., №32/2-3-107 від 10.03.2016р. (а.с.2 т.2), що вбачається з витягу журналу контролю руху вихідної кореспонденції (а.с.а.с.5-7 т.2). Окрім того, як вбачається з роздруківок, наданих Позивачем, останнім відправлення актів форми 2-пільга за період з січня по грудень 2016р., в тому числі за березень 2016р. здійснювалося засобами електронної пошти. (а.с.а.с.3-4 т.2).

Акти за формою 2-пільга за період надання послуг з квітня 2016р. по грудень 2017р. направлялись Відповідачу на електрону адресу, про що також зазначається у листах №32/2-3-158 від 11.05.2016р., №32/2-3-185 від 08.06.2016р., №32/2-3-224 від 15.07.2016р., №32/2-267 від 08.08.2016р., №32/2-3-342 від 12.09.2016р., №32/2-3-393 від 07.10.2016р., №32/2-3-440 від 09.11.2016р., №32/2-3-487 від 06.12.2016р., №32/2-3-7 від 10.01.2017р., що містили прохання розглянути та прийняті такі акти і здійснити розрахунки за ними тощо. Отримання цих листів Відповідачем підтверджується рекомендованими повідомленнями про їх вручення (а.с.а.с.26-42 т.1).

Акти за формою 2-пільга за період надання послуг з січня по квітень 2017р. направлялись Відповідачу рекомендованою кореспонденцією з супровідними листами №32/2-3-120 від 06.02.2017р., №32/2-3-174 від 06.03.2017р., №32/2-3-220 від 06.04.2017р., №32/2-3-275 від 08.05.2017р., отримання яких Відповідачем підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення (а.с.а.с.43-50 т.1)

Повторно акти форми 2-пільга за період з січня по квітень 2016р. були відправлені Відповідачу рекомендованою кореспонденцією з супроводжувальним листом №32/2-3-237 від 20.07.2017р. (а.с.а.с.51,52 т.1)

В свою чергу, листами №1232 від 19.05.2016р., №1465 від 21.06.2016р., №1789 від 26.07.2016р. та №3251 від 22.12.2016р. (а.с.а.с.31-34 т.2) Відповідач повідомив Позивача про відсутність субвенцій з державного бюджету на надання пільг з послуг зв'язку, а тому відшкодування за надані послуги пільговим категоріям громадян не може здійснюватися.

14.06.2017р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено листа №12/256 від 14.06.2017р. (а.с.а.с.53,54 т.1) з вимогою про сплату заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період з січня 2016р. по квітень 2017р. в розмірі 51973,83грн.

Між тим, з огляду на несплачену наразі Відповідачем - Управлінням соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації заборгованість в розмірі 51973,83грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговій категорії громадян за період з січня 2016р. по квітень 2017р., Позивач - Публічне акціонерного товариства Укртелеком в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком звернувся з відповідними позовними вимогами до суду.

В подальшому, на підставі отриманого від Відповідача листа №1639 від 07.07.2017р. (а.с.35 т.2) щодо необхідності проведення перерахунку щодо наданих пільг через включення останнім до списків осіб, які померли, вибули або втратили право на отримання пільги, Позивачем було проведено уточнений розрахунок та коригування сум (а.с.а.с.а.с.44,45 т.2), що підлягають відшкодуванню за надані послуги абонентам пільгових категорій за період з січня 2016р. по квітень 2017р. на суму 2071,51грн., що також вбачається з листа Позивача №32/2-3-373 від 20.07.2017р. (а.с.42)

Таким чином, Позивач зменшив розмір позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнення з Відповідача 49902,32грн. заборгованості на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період з січня 2016р. по квітень 2017р., пояснюючі здійснення перерахунку наданих пільг телекомунікаційного зв'язку виключенням зі списку осіб, які померли, вибули або втратили право на отримання такої пільги. Вмотивованих зауважень Відповідача щодо обґрунтованості означеної остаточної суми та доказів на її спростування матеріали справи не містять.

Господарський суд Запорізької області, враховуючи доведеність матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань з компенсації витрат на відшкодування наданих пільг за період з січня 2016р. по квітень 2017р., остаточні позовні вимоги Позивача (з урахуванням прийняттям зменшення їх розміру в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України) задовольнив в повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває в залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Виходячи з правової природи розглядуваних відносин, вони регламентуються, насамперед, положеннями Закону України Про телекомунікації , Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р. (Правила №295), Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. (Порядок №256), положеннями законодавства в бюджетній сфері, а також відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні Відповідача до примусової компенсації витрат на відшкодування наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення на загальну суму 49902,32грн. за період з січня 2016р. по квітень 2017р. В свою чергу, відсутність укладеного між сторонами договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільговим категоріям громадян, на що вказує Скаржник, не впливає на обумовленість виникнення означених зобов'язань з положень законів України та відсутністю умови про обов'язковість укладення такого договору з положень законодавства, що узгоджується із ч.1 ст.174 Господарського кодексу України та ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вірно було зазначено місцевим судом, надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов'язком Позивача. Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок державних коштів. При цьому, зобов'язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Відтак, положеннями п.3 ст.63 Закону України Про телекомунікації та п.63 Правил №295 передбачено, що споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій (яким є Позивач) відповідно до законодавства України, що також узгоджується зі ст.19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

В свою чергу, в п.63 Правил №295 передбачено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Суд відмічає, що обов'язок оператора послуг з надання таких пільг не перебуває у залежності від наявності бюджетних коштів для відшкодування відповідних витрат, а визначається виключно статусом відповідної категорії споживачів, наданого державою.

При цьому, п.2 Порядку №256 (діючий у розглядуваний період), яким було визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету, встановлює, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів (Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації в розумінні п.3 означеного Порядку) здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, жодним з означених нормативно-правових актів не передбачено обмежень з надання пільгових послуг в разі відсутності відповідного фінансування, так само як і право на компенсування витрат за надані послуги зв'язку (як у даному випадку) виникає безпосередньо на підставі закону та не залежить від здійснення такого фінансування.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Наразі, належних доказів припинення означених обов'язків Відповідача у будь-який визначений діючим законодавством спосіб до матеріалів справи у відповідності до приписів ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Скаржником надано не було.

Ухилення від відшкодування державою в особі відповідного органу (в розглядуваному випадку - Відповідача) витрат, понесених Позивачем у зв'язку із наданням послуг пільговій категорії споживачів, є фактичним примушенням Позивача всупереч ч.1 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України до безплатного надання таких послуг (фінансування їх за рахунок власних коштів) або до відмови/обмежені у надані таких послуг пільговій категорії населення, що не відповідає ст.3 Конституції України, заважаючи на чинність законів, якими ці пільги.

Окрім того, як вірно було зазначено місцевим господарським судом, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язань в світлі правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннях по справам Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р. та Бакалов проти України від 30.11.2004р., що також узгоджується з позицією викладеною в постановах Верховного Суду України по справі №11/446 від 15.05.2012р., справі №3-28гс12 від 15.05.2012р., а також постановою №905/2358/16 від 22.03.2017р. Колегія суддів, досліджуючи зміст означених судових актів, дійшла висновку про співпадіння фактичних обставин цих справ із розглядуваної в контексті прив'язування розрахунків до бюджетного фінансування, з урахуванням чого не вбачає підстав для незастосування означених правових позицій згідно вимог ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України.

В свою чергу, відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини в рішенні по справі Рисовський проти України від 20.11.2011р. щодо принципу належного урядування , державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Наразі, практика ЄСПЛ є джерелом права для національних судів у відповідності до ст.17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-ІV.

При цьому, ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України визначає, що зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. При цьому, суд зауважує, що і послуги населенню, і витрати Позивача з їх надання надавалися та мали бути здійснені відповідно у 2016,2017р.р. Відтак, подальше не закріплення субвенцій на фінансування надання пільг у Державному бюджеті України на 2016,2017р.р. не впливає на факт виникнення відповідної заборгованості перед Позивачем і не може позбавляти його права на набуття відповідних грошових коштів, що охоплюється гарантією мирного володіння своїм майном за ст.1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., покладаючи його у залежність від подальших дій законодавця - адже юридична підстава для існування означеного права (фактичне надання послуг пільговим категоріям, яке не спростовано і не заперечується) наразі не скасована.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає належних підстав для звільнення держави в особі Відповідача від виконання обов'язків щодо компенсації останньому його втрат, внаслідок надання послуг пільговій категорії осіб у відповідності до приписів діючого законодавства України, адже таке звільнення (відмова у задоволені вимоги щодо відшкодування) за своєю сутністю тотожне позбавленню майно у розумінні норми, закріпленої другим реченням першого пункту ст.1 згадуваного вище Першого протоколу в контексті правової позиції ЄСПЛ, висловленої в п.46 рішення у справі Жовнер проти України . Дійсно, передбачених означеною нормою обов'язкових умов такого позбавлення - забезпечення суспільного інтересу та наявність відповідного закону - Скаржником не доведено.

Враховуючи наведене, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення відшкодування витрат, пов'язаних з наданням послуг зв'язку пільгової категорії громадян за період з січня 2016р. по квітень 2017р. в загальній сумі 49902,32грн., що зумовлює відхилення доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Зауваження Скаржника щодо адміністративної природи спірних правовідносин та, як наслідок, підвідомчість заявлених позовних вимог адміністративному суду, жодною мірою не спростовують правомірні висновки місцевого суду з цього приводу, адже у розглядуваних правовідносинах Позивач не підпорядковується Відповідачеві як суб'єкту владних повноважень, а захищуване майнове право має приватну природу.

Відтак, оскільки будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом не встановлено, апеляційна скарга Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області залишається без задоволення, а переглядуване рішення - без змін, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Приазовської районної державної адміністрації, смт. Приазовське Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.09.2017р. (повний текст підписано 15.09.2017р.) у справі №908/1371/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.09.2017р. (повний текст підписано 15.09.2017р.) у справі №908/1371/17 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірників: 1-2 - сторонам, 3- у справу, 4- ГСЗО