Постанова

від 25.10.2017 по справі 805/3298/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 р.                                                   Справа № 805/3298/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Часовоярський завод «Гідрозалізобетон» м. Часів - Яр

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 2011 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2) за період з 01 травня 2017 року по 31 серпня 2017 року в сумі 2480,64 грн.

В С Т А Н ОВ И В:

Позивач, Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Часовоярський завод «Гідрозалізобетон» м. Часів – Яр про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 2011 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2) за період з 01 травня 2017 року по 31 серпня 2017 року в сумі 2480,64 грн.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на те, що згідно п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства зобов'язані з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п. п. «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку. Сума заборгованості відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 травня 2017 року по 31 серпня 2017 року складає 2480,64 грн., у зв'язку з чим позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Представник позивача до суду з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження по справі.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі не прибуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Часовоярський завод «Гідрозалізобетон» зареєстроване в якості юридичної особи 13 грудня 2010 року за № 12541020000001568, включено до ЄДРПОУ за № 37071763 та перебуває на обліку у Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач має заборгованість по фактичним витратам з виплати та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 травня 2017 року по 31 серпня 2017 року по працівникам, які працювали на підприємстві відповідача на загальну суму 2480,64 грн., що підтверджується наявним у справі розрахунками про фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період, довідками про підтвердження наявного трудового стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, розпорядженнями про призначення пільгової пенсії, довідками про розрахунок стажу.

З доданих до матеріалів справи документів вбачається, що зазначеним особам, які працювали на підприємстві відповідача була призначена та виплачується пільгова пенсія за списком № 2, що підтверджується довідками про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, а також відривними талонами з поштового відділення.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, має здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначенихпунктами 1та2статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені упідпункті 4пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно допунктів «б» – «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченогостаттею 26Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, у відповідності до вимог вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За приписами пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.1 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2«Прикінцевих положень»Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених упідпункті 2.1.1 пункту 2.1цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені упідпункті 4пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2Прикінцевих положеньЗакону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2«Прикінцевих положень»Закону (згідно здодатками 6та7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 розділу 6 Інструкції передбачено, що Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно здодатком 8тадодатком 8адо 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, позивачу у встановлені строки не вносив. На час розгляду справи за підприємством обліковується заборгованість в розмірі 2480,64 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, так як він дійсно має право на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, а у відповідача є заборгованість з таких витрат.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Часовоярський завод «Гідрозалізобетон» м. Часів – Яр про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 2011 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2) за період з 01 травня 2017 року по 31 серпня 2017 року в сумі 2480,64 грн. – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Часовоярський завод «Гідрозалізобетон» (84551, Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. О.Кошового, буд. 1, код ЄДРПОУ 37071763) на користь Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 37868797, р/р 256003012085 Державний ощадний банк України, МФО 37868797) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 2011 року №1788 «Про пенсійне забезпечення» (за списком № 2) за період з 01 травня 2017 року по 31 серпня 2017 року в сумі 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень 64 копійки.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             Олішевська B.В.