Постанова

від 23.10.2017 по справі 806/2304/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року Житомир справа № 806/2304/17

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Липи В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луки" про стягнення 3592,31 грн.,-

встановив:

Коростенське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луки" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 3592,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вказана заборгованість утворилась за квітень-червень 2017 року та вказані витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути відшкодовані згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак вказана заборгованість непогашена, тому підлягає стягненню в примусовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача письмові заперечення проти позову не надіслав, в судове засідання не прибув. Від відповідача повернувся конверт з вкладенням з відміткою: "за закінченням терміну зберігання". Про час місце та дату судового засідання відповідно до ст. 33, 35 КАС України вважається повідомленим належним чином.

Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1 ст. 2, п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Приписами п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, передбачено, що відшкодуванню вказаними платниками збору підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.7 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями).

Встановлено, що відповідач має заборгованість перед Пенсійним Фондом України за квітень-червень 2017 року в сумі 3592,31 грн. згідно довідки-розрахунку та розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне страхування"№1416/04 (а.с.6), №200/04 (а.с.8).

Вказані розрахунки направлялися відповідачу. (а.с.7, 9 зворотній бік).

Оскільки Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Луки" заборгованість згідно розрахунків не сплатило, доказів їх оскарження суду не надало, суд вважає, що позов є обґрунтованим, тому його слід задовольнити.

Судові витрати відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Луки" на користь Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2017 року у розмірі 3592,31 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             В.А. Липа