Ухвала

від 25.10.2017 по справі 812/790/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року справа №812/790/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/790/17 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність «Сільгоспхімія» до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2017 № НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИВ :

26 травня 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальність «Сільгоспхімія» (далі - позивач, СТОВ «Сільгоспхімія» ) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2017 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_1.

Ухвалою суду першої інстанції від 07 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 812/747/17 за вказаним адміністративним позовом та роз'єднано позовні вимоги у самостійні провадження з такими позовними вимогами: скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2017 № НОМЕР_2; скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2017 № НОМЕР_3; скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2017 № НОМЕР_1.

Позовну вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2017 № НОМЕР_1 виокремлено у провадження № 812/790/17.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року позивач в силу статті 6 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII) був звільнений від орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності, оскільки здійснював господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції. Податковий орган під час проведення перевірки не взяв до уваги зазначені обставини, у зв'язку з чим прийняв незаконні податкові повідомлення-рішення, які підлягають скасуванню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/790/17 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 16.05.2017 № НОМЕР_1, яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальність «Сільгоспхімія» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 353267,87 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 282380,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 70887,54 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на сьогодні не розроблено порядку застосування зазначених у ст. 6 Закону України № 1669 податкових пільг, а також не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Між СТОВ «Сільгоспхімія» та Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області, а також між СТОВ «Сільгоспхімія» та Світлівською сільською радою Старобільського району Луганської області укладено такі договори оренди земельних ділянок, що знаходяться на території Світлівської сільської ради Старобільського району Луганської області: від 21.04.2006 № 21, з терміном дії до 21.04.2026; від 03.10.2007 № 135, з терміном дії до 03.10.2027; від 03.10.2007 № 136, з терміном дії до 03.10.2027; від 22.12.2008 № 251850/040825100192, з терміном дії до 22.12.2057; від 22.12.2008 № 251850/040825100193, з терміном дії до 22.12.2057; від 28.01.2009 № 251850/040925100001, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100002, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100003, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100004, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100005, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100006, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100007, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100008, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100009, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100010, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100011, з терміном дії до 28.01.2019; від 28.01.2009 № 251850/040925100012, з терміном дії до 28.01.2019; від 13.05.2010 № 041042600003, з терміном дії до 13.05.2030; від 14.05.2010 № 041042600004, з терміном дії до 14.05.2059; від 17.05.2010 № 041042600005, з терміном дії до 17.05.2030; від 17.05.2010 № 041042600006, з терміном дії до 17.05.2030; від 17.05.2012 № 442510004004211, з терміном дії до 17.05.2017; від 17.05.2012 № 442510004004212, з терміном дії до 17.05.2017; від 17.05.2012 № 442510004004213, з терміном дії до 17.05.2017, що підтверджено відомостями про наявні земельні ділянки, які є додатком до Податкової декларації з плати за землю (арк. спр. 51-54), інформацією Світлівської сільської ради Старобільського району Луганської області (арк. спр. 38, 40), інформацією Старобільської районної державної адміністрації Луганської області (арк. спр. 42).

СТОВ «Сільгоспхімія» 19.02.2015 подано до Старобільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області звітну Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, у графі 13 якої нараховано орендну плату за землі державної або комунальної власності на 2015 рік, усього 185997,86 грн., із щомісячною сплатою протягом 2015 року по 15499,82 грн., а у грудні - 15499,84 грн. (арк. спр. 47-50).

20.03.2017 позивачем до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано уточнюючу Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, у графі 3 якої зазначено про відсутність податкового зобов'язання на 2015 рік та у графі 8 визначено розмір завищення податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати, усього 185997,86 грн, у тому числі помісячно протягом 2015 року - 15499,82 грн., а у грудні - 15499,84 грн. (арк. спр. 56-59).

03.02.2016 СТОВ «Сільгоспхімія» до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, у графі 3 якої нараховано орендну плату за землі державної або комунальної власності на 2016 рік, усього 226369,29 грн., із щомісячною сплатою протягом 2016 року по 18864,11 грн, а у грудні - 18864,08 грн. (арк. спр. 61-64).

20.03.2017 позивачем до Старобільської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області подано уточнюючу Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, у графі 3 якої нараховано орендну плату за землі державної або комунальної власності на 2016 рік, усього 127647,11 грн., у тому числі: за період з січня по травень включно зазначено про відсутність податкових зобов'язань, за червень - 14462,48 грн., за період з липня по листопад включно по 18864,11 грн. щомісяця, за грудень 18864,08 грн. У графі 8 визначено розмір завищення податкового зобов'язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати, усього 98722,18 грн., у тому числі за період з січня по травень по 18864,11 грн. щомісяця, за червень - 4401,63 грн. (арк. спр. 66-69).

ГУ ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (уточнюючої) за 2015-2016 роки СТОВ «Сільгоспхімія» , за результатами проведення якої складено акт від 21.04.2017 № 214/12-32-12-03/13391456 (арк. спр. 32-36).

Проведеною перевіркою встановлено заниження СТОВ «Сільгоспхімія» суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної форми власності, зокрема по Світлівській сільській раді Старобільського району, на 282380,33 грн. за 2015-2016 роки, у тому числі за 2015 рік на 185997,86 грн., за 2016 рік на 96382,47 грн., чим порушено вимоги п. 286.2 ст. 286, п. 288.1, п. 288.4, п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України.

Так, згідно з інформацією, наданою листом Старобільської районної державної адміністрації Луганської області від 18.04.2017 № 885, розмір орендної плати за зазначені земельні ділянки державної/комунальної форми власності складає за 2015 рік - 160671,50 грн., за 2016 рік - 193637,95 грн.

Згідно з інформацією, наданою листами Світлівської сільської ради від 26.01.2015 № 04 та від 19.01.2016 № 02, розмір орендної плати за зазначені земельні ділянки державної/комунальної форми власності складає за 2015 рік - 25326,36 грн., за 2016 рік - 30391,63 грн.

Копії зазначених листів також наявні в матеріалах справи (арк. спр. 37-38, 39-40, 41-42).

З акта слідує, що проведеною перевіркою також встановлено завищення СТОВ «Сільгоспхімія» суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної форми власності за період з липня по грудень 2016 року на 1169,83 грн.

Встановлено, що завищення суми податкових зобов'язань сталося внаслідок допущеної позивачем арифметичної помилки.

Суму завищення враховано відповідачем шляхом зменшення загальної суми заниженого податкового зобов'язання позивача за 2016 рік - 97552,3 грн. на суму завищення - 1169,83 грн, до збільшення за 2016 рік визначено податкове зобов'язання у сумі 96382,47 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2017 № НОМЕР_1 ГУ ДФС у Луганській області збільшило СТОВ «Сільгоспхімія» грошове зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 353267,87 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням на 282380,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 70887,54 грн. (25%) (арк. спр. 43).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено:

- підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (пункт 288.1);

- платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2);

- об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3);

- розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4);

- податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (пункт 288.7).

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669-VII), тут і надалі положення Закону наведені в редакції чинній до 08.06.2016, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 6 Закону № 1669-VII встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 6 Закону № 1669-VII, в редакції Закону № 1365-VIII від 17.05.2016, звільнено суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Виходячи з наведених приписів, суд першої інстанції дійшов висновку, що датою початку періоду проведення АТО є 14.04.2014. Відповідно, у період з 14.04.2014 до 07.06.2016 включно суб'єкти господарювання, що здійснювали діяльність на території проведення АТО, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з підпунктом 17 пункту 2 додатку по Луганській області територією проведення АТО визначено, зокрема с. Світле, с. Єгорівка (Світлівська сільська рада) Старобільського району Луганської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, при цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079, та знову затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з підпунктом 17 пункту 2 додатку по Луганській області територією проведення АТО визначено, зокрема с. Світле, с. Єгорівка (Світлівська сільська рада) Старобільського району Луганської області.

Оскільки між позивачем та Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області, між позивачем та Світлівською сільською радою Старобільського району Луганської області укладено договори оренди земельних ділянок, що розташовані на території с. Світле, с. Єгорівка (Світлівська сільська рада) Старобільського району Луганської області, тобто на території проведення АТО, слід вважати, що СТОВ «Сільгоспхімія» у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 включно звільнялося від плати за землю за цими земельними ділянками в силу статті 6 Закону № 1669-VII.

Відповідно, встановлено, що позивач правомірно подав уточнені Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 та 2016 роки, в яких визначив податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, керуючись статтею 6 Закону № 1669-VII.

Твердження відповідача про те, що стаття 6 Закону № 1669-VII не може застосовуватися внаслідок відсутності порядку її застосування та не внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

По-перше, Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, Закон № 1669-VII прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

По-друге, пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що норми Закону № 1669-VII та Податкового кодексу України є суперечливими, податковий орган, отримавши від СТОВ «Сільгоспхімія» уточнені Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 та 2016 роки, керуючись пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, мав застосувати законодавство, більш сприятливе для платника податків, та погодитися з тим, що платник податків у період часу з 14.04.2014 по 07.06.2016 був звільнений від плати за земельні ділянки, розташовані на території проведення АТО, тобто застосувати положення статті 6 Закону № 1669-VII.

На користь такої позиції свідчить й судова практика Європейського Суду з прав людини, якою згідно з частинами першою та другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України має керуватися суд при вирішенні справи, застосовуючи принцип верховенства права.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі «Сєрков проти України» , заява № 39766/05, пар. 33, 41, 42, 43, 44 рішення від 07.07.2011 зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу в мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення пункту 1 передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом» , а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення в дію «законів» . Більше того, верховенство права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, притаманне всім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності та не було свавільним (див. рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v.) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999).

Слід також зазначити, що можливість таких різних тлумачень одних і тих самих положень законодавства головним чином була спричинена неналежним станом національного законодавства з цього питання. Правила, які було закріплено в Указі Президента та в Законі про ПДВ, надавали необґрунтовану свободу вибору щодо тлумачення того, яким чином вони можуть співвідноситись, а також розуміння чіткої сфери їх застосування та значення їх вимог.

Відповідно, на думку Суду, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо «якості закону» .

У цьому контексті Суд не може не брати до уваги вимоги статті 4.4.1 Закону про погашення зобов'язань платників податків, який передбачає, що у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Проте у цій справі державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податків, що призвело до стягнення ПДВ із заявника (див. також рішення у справі «Щокін проти України» (Shchokin v.), заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 57, від 14 жовтня 2010 року).

Вищезазначені міркування є достатніми, щоб надати Суду можливість дійти висновку, що втручання у майнові права заявника було незаконним у контексті статті 1 Першого протоколу. Відповідно, Суд постановляє, що було порушення цього положення.

З огляду на все вищевикладене, зважаючи на відсутність заниження позивачем податкових зобов'язань в уточнених Податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 та 2016 роки, встановлено, що відповідачем безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2017 № НОМЕР_1 про збільшення СТОВ «Сільгоспхімія» суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб. Безпідставність збільшення позивачу грошових зобов'язань обумовлює й безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій в цій частині.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/790/17- залишити без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 812/790/17 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність «Сільгоспхімія» до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2017 № НОМЕР_1 - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2