Постанова

від 24.10.2017 по справі 825/636/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/636/17 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О. Сорочко Є.О.

за участю секретаря Кривохижої О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕН ДЖИ ЕН-ЛОСИНІВКА до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю ЕН ДЖИ ЕН-ЛОСИНІВКА , звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Чернігівській області № 274 від 07.03.2017 про проведення фактичної перевірки.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 07.03.2017 № 274 про проведення фактичної перевірки. Стягнуто на користь позивача судовий збір в сумі 1600 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернігівській області керуючись вимогами підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4, підпункту 20.1.8 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, пункту 80.1, підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2, пункту 80.6, пункту 80.8 статті 80 Податкового кодексу України, статті 15 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів було винесено наказ від 07.03.2017 № 274 (а.с. 14) про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕН ДЖИ ЕН (код ЄДРПОУ - 40860096), який в подальшому було замінено на наказ, в якому зазначено назву позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ЕН ДЖИ ЕН-ЛОСИНІВКА , з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), та видано головним державним ревізор-інспекторам відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту Головного управління ДФС України у Чернігівській області Плахуті Є.П. та Коваль В.В. направлення на перевірку від 07.03.2017 № 345, № 344.

За результатами проведеної перевірки була складена довідка фактичної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № 0011/25/13/рро/40860096 від 10.03.2017, в якій зафіксовано відсутність дозволів Управління Держпраці на устаткування та проведення небезпечних робіт на АЗС. В ході проведення перевірки порушень з питань готівкового обігу та оформлення трудових відносин не виявлено. Облік товарних запасів ведеться в установленому законом порядку (а.с. 41-45).

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, Товариство з обмеженою відповідальністю ЕН ДЖИ ЕН-ЛОСИНІВКА , звернулось до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки позивача та відповідно протиправність та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області №274 від 07.03.2017.

Колегія суддів не погоджується з такими висновком суду першої інстанції, оскільки оскаржуваний наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області правомірно та обґрунтовано з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Податкового кодексу України визначені основні засади, на яких ґрунтується податкове законодавство України. Зокрема, до основоположних принципів податкового законодавства належать: принцип рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, яким передбачено забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; принцип презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; принцип соціальної справедливості, яким передбачено установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; принцип стабільності, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, тощо.

Будь-які нормативні акти в сфері оподаткування та зміни до них мають ґрунтуватись на вказаних вище принципах та не суперечити їм.

Згідно підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Так, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

В силу підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності таких обставин: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства , контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Приписами пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції підставою проведення перевірки позивача був лист Управління Держпраці в Чернігівській області № 07-09/91 від 06.01.2017, в якому повідомлено відповідача про порушення ТОВ ЕН ДЖИ ЕН-ЛОСИНІВКА вимог діючих законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при встановленні та експлуатації автомобільного газозаправного пункту (а.с. 36).

Відповідно до норм підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства , контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Таким чином, відповідно до листа Управління Держпраці в Чернігівській області № 07-09/91 від 06.01.2017 та вищезазначених норм Податкового кодексу України податковий орган мав всі законні підстави для призначення проведення фактичної перевірки товариства.

Враховуючи викладене та з огляду наявні в матеріалах справи докази колегія суддів погоджується з доводами апелянта про наявність законних підстав та правомірність проведення фактичної перевірки товариства та відповідно правомірність оскаржуваного наказу Головного управління ДФС у Чернігівській області № 274 від 07.03.2017.

Посилання позивача на ту обставину, що наказ Головного управління ДФС у Чернігівській області № 274 від 07.03.2017 є незаконним та протиправним , з огляду на те, що в оскаржуваному наказі було невірно зазначено назву товариства ТОВ ЕН ДЖИ ЕН замість ТОВ ЕН ДЖИ ЕН-ЛОСИНІВКА , колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 21.09.2017 у справі №740/1185/17, яка набрала законної сили, встановлено, що наказ Головного управління ДФС у Чернігівській області № 274 від 07.03.2017 містить вірні реквізити ТОВ ЕН ДЖИ ЕН-ЛОСИНІВКА, а неповна назва товариства в наказі є технічною помилкою.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що Податковим кодексом України передбачена можливість та встановлений порядок захисту платника податків від незаконного проведення перевірки, а саме - шляхом недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної.

Таким чином, встановивши процедурні порушення під час призначення та проведення перевірки платник податків має можливість не допустити посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірки. Проте скаржник не скористався зазначеним правом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2010 року у справі № 21-25а10.

Дослідивши усі докази, які є у справі, та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з огляду на зазначені норми законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для визнання протиправною та скасування наказу Головного управління ДФС у Чернігівській області № 274 від 07.03.2017 про проведення фактичної перевірки, як скаржник просить у своєму уточненому позові, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - скасувати .

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕН ДЖИ ЕН-ЛОСИНІВКА до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: І.О. Лічевецький

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2017 року.