Ухвала

від 23.10.2017 по справі 809/821/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 рокуЛьвів№ 876/9911/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Ільчишин Н.В., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа Національна академія внутрішніх справ про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В :

перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа Національна академія внутрішніх справ в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження №810 від 30.11.2016 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції перший заступник прокурора Івано-Франківської області оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що Національній академії внутрішніх справ згідно інформаційної довідки № 73900762 від 24.11.2016 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 24.10.2016 р. № 71181769 на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 0,7128 га, розташована по вул. Національної Гвардії, 14в з цільовим призначення для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти. Крім того, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № 2610100000:20:004:0140 загальною площею 0,7128, яка перебуває на праві постійного користування Прикарпатським юридичним інститутом Львівського державного університету внутрішніх справ, зазначено, що за цільовим призначенням вказана земельна ділянка повинна використовуватися для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

Також, встановлено, що у відповідності до відомостей державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем) по Івано - Франківській ОДА щодо цільового використання земельної ділянки, площею 0,7128 га, що знаходиться по вул. Національної Гвардії, 14в, м. Івано-Франківськ, то за основним цільовим призначенням вказані землі на момент прийняття оскаржуваного розпорядження належать до земель закладів освіти.

Суд помилково прийшов до висновку що обласна державна адміністрація, видаючи оскаржуване розпорядження, діяла в рамках законодавчого поля, тобто у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Оскільки, згідно вимог ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Судом першої інстанції не враховано вимоги ст. 150 Земельного кодексу України, яка вказує, що до особливо цінних земель відносяться землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів.

Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України.

У відповідності до п. 10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб затвердженого Постановою КМУ за № 502 від 11.04.2002 р. зазначено, якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 63 Закону України Про освіту передбачено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Згідно вимог ч. 2 ст. 63 Закону України Про освіту земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 цього Закону об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Таким чином, земельна ділянка передана державному навчальному закладу у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України відноситься до матеріально-технічна бази, а тому не підлягає приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Крім того, апелянт вважає, що судом порушено норми процесуального права (ст. 171 КАС України) щодо особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно - правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації до повноважень місцевих державних адміністрацій входить розпорядження землями державної власності відповідно до закону та погодження документації із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України.

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що до обласної державної адміністрації звернувся ректор Національної академії внутрішніх справ із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7128 га, що розташована в м. Івано - Франківську (вул. Національна Гвардія, 14-В) з метою зміни її цільового призначення із земель для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Вказана земельна ділянка сформована, їй присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:004:0140, категорія: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, власник - держава в особі Івано-Франківської облдержадміністрації, правокористувач - Національна академія внутрішніх справ. Івано-Франківською обласною державною адміністрацією видано розпорядження від 30.11.2016 року № 810 Про надання Національній академії внутрішніх справ дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою подальшої зміни її цільового призначення .

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Суд вірно зазначив, що зміна цільового призначення земельної ділянки не тягне за собою зміну її власника чи користувача, земельна ділянка й надалі залишається у власності держави та на праві постійного користування Національної академії внутрішніх справ.

Зміна цільового призначення земельної ділянки відбудеться не при наданні дозволу, а при затвердженні проекту землеустрою, який повинен пройти погодження у відповідних органах у встановленому законодавством порядку.

Згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2016 року № 1093 Про надання згоди на списання будівлі навчального корпусу погоджено списання будівлі навчального корпусу, яка розташована на вищевказаній земельній ділянці і зобов'язано ректора забезпечити її списання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки обласна державна адміністрація, видаючи оскаржуване розпорядження, діяла виключно в рамках законодавчого поля у відповідності до вимог Земельного кодексу України, бо не змінювала цільове призначення земельної ділянки, а надала лише дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Щодо твердження апелянта, що справа підлягала розгляду в порядку ст. 1714 КАС України, то суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване розпорядження не є нормативно-правовим актом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року по справі № 809/821/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Н.В. Ільчишин

ОСОБА_1

Повний текст виготовлений 26.10.2017 року