Ухвала

від 23.10.2017 по справі 810/5013/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 жовтня 2017 року м. Київ К/800/29678/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 у справі № 810/5013/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Плисецький гранітний кар'єр до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст.20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст.213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Плисецький гранітний кар'єр до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області 01.09.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2017 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху на підставі частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наведені у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані судом неповажними, оскільки належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк суду не надано, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.09.2017 була отримана відповідачем 08.09.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102919876678.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.09.2017 відповідачем надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому наведено обставини щодо відсутності належного фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору з моменту звернення до суду касаційної інстанції вперше.

В підтвердження обставин щодо відсутності фінансової можливості здійснити сплату судового збору з моменту звернення до суду касаційної інстанції вперше податковим органом надано копії листів Головного управління ДФС у Київській області від 05.01.2017 та від 19.05.2017 щодо надання оригіналу документу про сплату судового збору.

Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку суддею-доповідачем не визнаються поважними, з огляду на таке.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Однак, податковим органом не надано суду таких доказів.

Крім того, відповідачем не наведено обставин, які унеможливили звернення до суду касаційної інстанції вдруге у період з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2017 до 01.09.2017 (дата звернення до суду касаційної інстанції вдруге), враховуючи те, що судовий збір за подання касаційної скарги сплачено у червні 2017 року.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги , залишеної без руху.

Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 у справі № 810/5013/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Плисецький гранітний кар'єр до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна