Ухвала

від 20.10.2017 по справі 320/1942/17-а(2-а/320/100/17)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 жовтня 2017 року м. Київ К/800/33850/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Мелітопольської районної ради Запорізької області, Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області" про визнання дій і бездіяльність протиправними та стягнення коштів,

встановив:

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 травня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області" у не прийняті до відома довідки до акта огляду МСЄК серія АД № 163005 від 31 березня 2011 року щодо огляду ОСОБА_1; зобов'язано Комунальний заклад "Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області" надати ОСОБА_1 безоплатні соціальні послуги.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Судами встановлено, що позивачу з 31 березня 2011 року встановлена третя група інвалідності безстроково, є потреба періодично (не постійно) в сторонній допомозі, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЄК від 31 березня 2011 року № 163005.

Згідно з наданою до суду індивідуальною програмою реабілітації інваліда від 02 липня 2013 року № 489 позивач відповідно до пункту 7 потребує періодичної (не постійно) сторонньої допомоги.

3 вересня 2014 року позивачем отриманий медичний висновок Терпінівської АПСМ, згідно з пунктом 4 якого "він підлягає обслуговуванню (наданню соціальних послуг) у відділені соціальної допомоги вдома - так", строком на один рік.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не може відноситися до громадян, які відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальні послуги" мають право на надання їм соціальних послуг безоплатно, так як має доньку, яка повинна забезпечити йому догляд і допомогу.

Зазначене підтверджується рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 11 грудня 2014 року, яке набрало законної сили 22 лютого 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення витрат, пов'язаних з наданням піклування як батьку. Вказаним рішенням суд вирішив стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 360 грн витрат, пов'язаних з наданням піклування ОСОБА_1 як батьку, починаючи з дня набрання рішення суду чинності та довічно.

Відповідно до статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що відповідачі протиправно не надають позивачу безоплатні соціальні послуги. Також ні відповідач, ні суд не мали право оголошувати відомості про доньку позивача, оскільки згоди на збір і використання його особистої інформації він не давав.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав вважати, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення, в якому надана відповідна оцінка доказам, у тому числі доводам касатора, які він зазначав також у судах попередніх інстанцій, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній аргументи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Мелітопольської районної ради Запорізької області, Комунального закладу "Центр первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради Запорізької області" про визнання дій і бездіяльність протиправними та стягнення коштів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак