Рішення

від 17.10.2017 по справі 359/372/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/984/2017

Справа №359/372/17

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом Приватного підприємства Укртрансавто до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року ПП Укртрансавто звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 28 липня 2016 року о 17 годині 02 хвилини ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Форд , номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись заднім ходом в м. Бориспіль Київської області по вул. Привокзальній, не впевнився в безпечності такого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Фіат , номерний знак НОМЕР_2, що перебував під керуванням ОСОБА_2 В результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією автомобіля марки Форд , номерний знак НОМЕР_1, була застрахована у ПрАТ УСК Княжа Вієна ОСОБА_3 . У зв'язку з цим, на користь позивача було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 19496 гривень 82 копійки. В той же час для відновлення пошкодженого автомобіля потрібна сума грошових коштів у розмірі 53811 гривень 30 копійок, що складається з: 1) оплати по Заказу-наряду №АИ-0006899 від 26 серпня 2016 року на суму 1599 гривень 30 копійок; 2) оплата за деталь важіль задній лівий Fiat Nuovo Doblo на суму 14400 гривень; 3) оплата Заказу-наряду №АИ-0006575 від 02 серпня 2016 року на суму 252 гривень; 4) оплата по Заказу-наряду №АИ-0008483 від 08 грудня 2016 року за ремонт бокової частини на суму 2760 гривень; 5) оплата за придбання боковини задньої лівої Fiat Nuovo Doblo на суму 18900 гривень; 6) оплата по Заказу-наряду №АИ-0008281 від 02 серпня 2016 року на суму 15900 гривень. Таким чином, в процесі здійснення ремонту автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди, позивачу стало відомо, що грошові кошти, виплачені страховою компанією за збитки, заподіяні внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, не покривають вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. На даний час залишаються невідшкодованими збитки, що зазнав позивач в результаті пошкодження транспортного засобу, у розмірі 32314 гривень 48 копійок. Зважаючи на те, що безпосереднім винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, що призвела до пошкодження автомобіля, що належить ПП Укртрансавто , є ОСОБА_1, тобто він є особою, яка завдала шкоди і повинен її відшкодувати. Тому ПП Укртрансавто з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_1 суму відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням майна у розмірі 32314 гривень 48 копійок.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав пред'явлений позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що 23 березня 2016 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, пов'язана з експлуатацією автомобіля марки Форд , номерний знак НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ УСК Княжа Вієна ОСОБА_3 за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9032548. Згідно цього полісу ліміт відповідальності страховика (на одного потерпілого) складає: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 200000 гривень; за шкоду, заподіяну майну - 100000 гривень. У пред'явленому позові позивач вказав, що для відновлення пошкодженого автомобіля йому необхідна сума грошових коштів у розмірі 53811 гривень 30 копійок. В той же час, позивач визнав, що ПрАТ УСК Княжа Вієна ОСОБА_3 виплатила йому суму страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль у розмірі 19496 гривень 82 копійки, без врахування суми франшизи у розмірі 2000 гривень. Тому позивач просить стягнути 32314 гривень 48 копійок як різницю між сумою виплаченого страхового відшкодування та вартістю проведеного відновлювального ремонту. Проте, з вказаними вимогами відповідач не погоджується, оскільки ним застраховано відповідальність в межах 100000 гривень. Тому недоплачена вартість відновлювального ремонту покривається лімітом страхового відшкодування та повинна бути покладена саме на страхову компанію. Крім цього, представник відповідача вказав на те, що розмір вартості відновлювального ремонту у розмірі 53811 гривень 30 копійок не підтверджено належними доказами, оскільки позивач надав суду лише копії видаткових накладних, заказів-нарядів, рахунків на оплату та квитанцій на оплату. Проте, з цих документів достовірно неможливо встановити, які саме пошкодження отримав автомобіль позивача під час дорожньо-транспортної пригоди. В якості належних та допустимих доказів в даному випадку могли б бути довідка про дорожньо-транспортну пригоду та висновок (звіт) про вартість матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу, завданого позивачу. Незважаючи на це, матеріали цивільної справи не містять відповідних доказів. За вказаних обставин представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні пред'явленого позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ПП Укртрансавто є власником автомобіля марки Фіат , номерний знак НОМЕР_2, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ №386423.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

У відповідності до положення п.1 ч.2 ст.22 ЦК України майновою шкодою є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

28 липня 2016 року о 17 годині 02 хвилини ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Форд , номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись заднім ходом в м. Бориспіль Київської області по вул. Привокзальній, не впевнився в безпечності такого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Fiаt , номерний знак НОМЕР_2, що перебував під керуванням ОСОБА_2, в результаті якого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим порушив вимоги п.п.2.3 б , 10.9 ПДР, тим самим скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Вказана обставина підтверджується копією постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2016 року (а.с.18).

За правилами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача був пошкоджений автомобіль марки Фіат , номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок чого власнику автомобіля ПП Укртрансавто було завдано матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.6 постанови Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , №4 від 01 березня 2013 року особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній право-вій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Встановлено, що саме ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією автомобіля марки Форд , номерний знак НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ УСК Княжа Вієна ОСОБА_3 , згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ/9032548 (а.с.66).

У зв'язку з цим, ПП Укртрансавто звернулось до ПрАТ УСК Княжа Вієна ОСОБА_3 з заявою про страхове відшкодування.

В подальшому ПрАТ УСК Княжа Вієна ОСОБА_3 здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 19496 гривень 82 копійки, що підтверджується копією страхового акта №160000075558 від 23 вересня 2016 року (а.с.92) та копією платіжного доручення №ЗР053105 від 27 вересня 2016 року (а.с.94).

Водночас, судом встановлено, що ПП Укртрансавто на відновлення автомобіля марки Фіат , номерний знак НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, витратило грошові кошти на загальну суму 53811 гривень 30 копійок. Дана обставина підтверджується копіями заказів-нарядів по виконаним роботам та по використаним запчастинам, наданими ТОВ Італавто центр (офіційний дилер Фіат в Україні), та відповідними платіжними дорученнями про оплату ПП Укртрансавто за вказаними заказами-нарядами, зокрема: заказ-наряд №АИ-0008281 від 02 серпня 2016 року на суму 15900 гривень (а.с.7-9), заказ-наряд №АИ-0008483 від 08 грудня 2016 року за ремонт бокової частини на суму 2760 гривень (а.с.10-12), заказ-наряд №АИ-0006575 від 02 серпня 2016 року на суму 252 гривень (а.с.13,14), видаткова накладна №1902 від 19 серпня 2016 року про оплату за деталь важіль задній лівий Fiat Nuovo Doblo на суму 14400 гривень (а.с.15), заказ-наряд №АИ-0006899 від 26 серпня 2016 року на суму 1599 гривень 30 копійок (а.с.16,17); оплата за придбання боковини задньої лівої Fiat Nuovo Doblo на суму 18900 гривень.

Таким чином, на сьогодні залишають невідшкодовані збитки, завдані ПП Укртрансавто , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 32314 гривень 48 копійок (53811 гривень 30 копійок - 19496 гривень 82 копійки - 2000 гривень).

Згідно з ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Всупереч цьому, в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 в добровільному порядку відшкодував ПП Укртрансавто різницю між розміром завданої ним шкоди та розміром страхового відшкодування. Тому у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування завданих збитків.

До зазначеного висновку суд також приходить, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові у справі №6-2808цс15 від 20 січня 2016 року, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик. Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування. Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України). З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Зважаючи на це, судом критично сприймають доводи представника відповідача стосовно того, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу не перевищує розміру ліміту цивільно-правової відповідальності, застрахованої в ПрАТ УСК Княжа Вієна ОСОБА_3 , а тому на відповідача не може бути покладено зобов'язання по відшкодуванню різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Крім цього, необґрунтованою є вказівка представника відповідача на те, що в матеріалах цивільної справи відсутні належні докази з яких можна було б достовірно встановити, які саме пошкодження отримав автомобіль позивача під час дорожньо-транспортної пригоди та чи, дійсно, позивач просить відшкодувати вартість відновлювального ремонту та вартість тих деталей, які були пошкоджені під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача. Оскільки в даному випадку такими належними та допустимими доказами є довідка про дорожньо-транспортну пригоду та висновок (звіт) про вартість матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу.

За правилами ч.1 та ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України судом було роз'яснено особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, та попереджено про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, в тому числі роз'яснено право заявити клопотання про призначення судової експертизи.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції №2 від 12 червня 2009 року, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до ч.1 ст.57 та ч.1 ст.58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, враховуючи те, що представником відповідача не доведений факт безпідставності позовних вимог, а також не спростовані доводи позивача щодо понесених витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля, суд вважав за можливе вирішити спір за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З огляду на зазначене, представником позивача доведено у судовому засіданні факт понесення витрат на відновлювальний ремонт автомобіля, а представником відповідачам, в свою чергу, не надано суду належних та допустимих доказів, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Саме, тому, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП Укртрансавто витрати на проведення відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 32314 гривень 48 копійок.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

З платіжного доручення №219 від 20 січня 2017 року (а.с.1) вбачається, що при пред'явленні позову до суду ПП Укртрансавто сплатило судовий збір у розмірі 1600 гривень. Пред'явлений позов задоволено. Тому, з ОСОБА_1 на користь позивача слід примусово стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1600 гривень.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.2 ст.22, ч.3 ст.386, ч.1 ст.1194 ЦК України, ч.1 ст.57 та ч.1 ст.58, ч.2 ст.59, ч.1 та ч.4 ст.60, ч.3 ст.61, ст.ст.209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, І.н.3117721230, поживаючого за адресою: Київська область, Бориспільский район, с. Велика Стариця, вул. Брусиловського 6В на користь приватного підприємства Укртрансавто , код ЄДРПОУ 36230159 витрати на проведення відновлювального ремонту автомобіля Фіат Нуово Добло (Fiat Nuovo Doblo), державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 32314 грн. 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, І.н.3117721230, поживаючого за адресою: Київська область, Бориспільский район, с. Велика Стариця, вул. Брусиловського 6В на користь приватного підприємства Укртрансавто , код ЄДРПОУ 36230159 сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 1600 грн.

Рішення суду може бути оскаржене через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення на протязі десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя В.В. Журавський