Постанова

від 23.02.2010 по справі 2а-12-1826/10

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, 54020, (0512) 58-39-01

Справа №2а-12-1826/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 рок м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гречаної С.І.,

при секретарі - Вакулі А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2009 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, в якому просила скасувати постанову ВЕ132893 від 09.12.2009 року про накладення адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп. і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивача позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заперечення в яких просив про розгляд справи у його відсутність, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача, оскільки в справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником транспортного засобу ВАЗ 2107. державний номер ВЕ 1709АА.

09 12.2009 року інспектором ДАІ винесено постанову ВЕ 132893. якою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 09.12.2009 року водій керуючи автомобілем марки ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 та рухався в населеному пункті через річку Південний Буг по мосту зі швидкістю 87 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 27 км/год. Швидкість вимірювалася приладом Визир №0812399.

Частиною третьою ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)

Так пункт 12.9 б ПДР передбачає Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3 29. 3.31 або транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту и пункту 30.3 цих Правил .

Як пояснив позивач у судовому засіданні, що 09.12.2009 року він дійсно проїжджав на своєму автомобілі ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 на 100 км., в населеному пункті через річку Південний Буг по мосту у вказаній в постанові час. Втім він рухався із додержанням норм ПДР, швидкість не перевищував. Був зупинений інспектором ДАТ. який зрозумілої відповіді стосовно причини зупинки позивачу не надав. Позивач дане адміністративне правопорушення вважає необґрунтованим, а постанову та протокол про адміністративне правопорушення неправомірним оскільки, йому не роз'ясняли процесуальні права та ПДР він не порушував, про що є відмітка у відповідній графі протоколу.

Прилад Візир , яким проводиться нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР. не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, якіфіксуються приладом, зокрема швидкість, або що об'єкт зйомки. її режими, кут огляду приладу, тощо).

При винесенні вказаної постанови відповідач вважав, що діяв у межах своєї компетенції та відповідно до вимог діючого законодавства.

Проте з таким погодитися не можна, оскільки під час розгляду справи встановлено, що працівником ДАІ при складені постанови не дотримано вимог закону, яким прописано забезпечувати точне й правильне застосування матеріальних і процесуальних адміністративно-правових норм з метою з'ясування всіх обставин вчинення адміністративного правопорушення та правильної юридичної кваліфікації, яка б виключала сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні проступку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори на спори фізичних чи юридичних осіб їх суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності

Згідно п. 3 постанови № 2від 06.03.2008 року Пленуму Вищого адміністративного суду України до правових актів індивідуальної дії належить також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (окрім суду).

За приписом частини 3 статті 2 КАС України та п. 1 вищевказаної постанови, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ст. 2 КАС України) Оскільки інспектором ДАЇ була порушена процедура оформлення адміністративного правопорушення, суб'єкт владних повноважень не врахував всіх обставин при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення за такого суд вважає, що постанову при адміністративне правопорушення прийнято необґрунтовано.

За таких умов у діях ОСОБА_2 немає складу правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою, що виключає адміністративно-правову відповідальність.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 33, 257, 288 КупАП України та ст. ст. 2,4,6 17- 18, 19, 104-106 КАСУ України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення порушення Правил дорожнього руху - задовольнити.

Скасувати постанову ВЕ132893 від 09.12.2009 року інспектора ДАІ про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.. 00 коп. і закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена через суд першої інстанції до відповідного адміністративного апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви з надісланням особою, яка її подає, копії апеляції до апеляційної інстанції.

Суддя С.І. Гречана