Рішення

від 27.10.2017 по справі 366/2723/17

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2723/17

Провадження № 2/366/520/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року смт.Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді - Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Онищенко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красятицької селищної ради Поліського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення приналежності правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2017 року позивач звернулася з позовом до суду в якому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 та встановити приналежність правовстановлюючого документу, а саме, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №173699, виданий 23.05.2006 року на ім'я ОСОБА_3 в дійсності належить ОСОБА_2

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 24.02.2016 року померла її бабуся ОСОБА_2 На випадок своєї смерті все своє майно вона заповіла позивачу по справі ОСОБА_1, а саме земельну ділянку, що розташована на території Красятицької сільської ради Поліського району Київської області. Проте в державному акті на право власності на земельну ділянку невірно вказано прізвище власника, а саме: замість Холоімова зазначено Халаїмова .

Позивач звернулась до державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки позивач пропустила шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця для прийняття спадщини, а також земельна ділянка не належить спадкодавиці.

Позивач зазначає, що через те, що їй не було відомо про наявність заповіту, а також через хворобу вона не змогла прийняти спадщину у встановлений законом строк. В зв'язку з цим змушена звертатись з даним позовом до суду.

В судове засідання позивач не з'явилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що заперечень проти задоволення позову не має, просив розгляд справи проводити без участі їх представника.

Суд, встановивши обставини справи, що підтвердженні засобами доказування, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.02.2016 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ОК № 404681.

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений головою Красятицької селищної ради 16.08.2013 року, в якому земельну ділянку (пай) розміром 6, 6312 га заповіла ОСОБА_1.

Постановою державного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу від 08.08.2017 року № 761/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у заведенні спадкової справи після ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням строку для прийняття спадщини та державний акт на земельну ділянку розміром 6, 6312 га, яка знаходиться на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області, не належить спадкодавиці.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 173699, земельна ділянка, площею 6, 6312 га, кадастровий номер 3223584400:07:000:0052, розташована на території Красятицької селищної ради і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належить ОСОБА_3.

Відповідно до пояснень позивача, дана описка виникла внаслідок механічної помилки працівників які виготовляли вказаний документ, також вона не могла оформити документи на прийняття спадщини протягом 6 місяців після смерті спадкодавиці через хворобу, а також через те, що їй не було відомо про наявність заповіту на її ім'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1271 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суд, відповідно до п. 24 вказаної постанови, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як встановлено судом, причиною пропуску ОСОБА_1 строку прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 стала хвороба позивача, також позивач не знала про існування заповіту на її ім'я.

На думку суду, наведені вище причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними.

Також, згідно ст. 256 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про встановлення фактів, що мають юридичне значення" при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Згідно листа Відділу в Іванківському району Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 дійсно зверталась за наданням відомостей що містяться в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відносно ОСОБА_3

Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає,що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно довідки від 23.10.2017 року № 403 виданої красятицькою селищною радою Поліського району Київської області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, зазначена власником в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 173699 одна й та ж сама особа.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, з огляду на поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, а також враховуючи, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, а також те, що майно ОСОБА_2 ніким не успадковане, суд вважає можливим визначити для позивача додатковий строк для звернення в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, а також встановити факт приналежності правовстановлюючого документу, а саме, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №173699, виданий 23.05.2006 року на ім'я ОСОБА_3 в дійсності належить ОСОБА_2.

Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 88 ЦПК України. Позивач звернувся з заявою, в якій просить судові витрати стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України, статтями 57, 60, 64, 88, 213- 215, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_4 Миколаївни до Красятицької селищної ради Поліського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення приналежності правовстановлюючих документів - задовольнити повністю.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6, 6312, кадастровий номер 3223584400:07:000:0052 серії ЯГ № 173699, виданий 23.05.2006 року на ім'я ОСОБА_3 в дійсерсті належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 24.02.2016 року.

Призначити для ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилися після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 24.02.2016 року, протягом двох місяців з дня ухвалення рішення.

Стягнути з Красятицької селищної ради Поліського району Київської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя А.А. Корчков