Рішення

від 26.10.2017 по справі 753/4235/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4235/17

провадження № 2/753/3696/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2017 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Леонтьєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Новокар" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину до нього, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Транспортна компанія Новокар" про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину. Мотивуючи свої вимоги тим, що 08 вересня 2016 року між ним як фізичною особою та ТОВ "Транспортна компанія Новокар" укладений договір майнового лізингу № 001319. За умовами якого відповідач зобов язався придбати та передати йому на умовах фінансового лізингу у користування майно - транспортний засіб - трактор МТЗ Беларус 892 89 к.с МТ 4х4, а він зобов язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно з умовами вказаного договору. Предмет лізингу (згідно п. 5.1 Договору) передається в користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодався авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу. Того ж дня, 08 вересня 2016 року він оплатив 50% вартості автомобіля, що складає 122 500 грн. 00 коп., й передбачено договором, тобто він мав би придбати транспортний засіб за 245 000 грн. 00 коп., проте виявилось, що цей договір має додатки, з якими він ознайомився лише пізніше й за наслідками якого виявилося, що вартість трактору на дату підписання договору становить 505 000 грн. 00 коп. При цьому, протягом обумовленого строку транспортний засіб з обумовленими характеристиками він не отримав, й на його вимоги повернути сплачені ним кошти, відповідач йому відмовив. Вважає, що оскільки вказаний договір не був посвідчений нотаріально відповідно до ч.2 ст. 806, ст. 799 ЦК України, він вважається недійсним/нікчемним на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч.1 ст. 220 ЦК України, й згідно ст. 216 ЦК України відповідач має повернути йому сплачені ним грошові кошти в сумі 122 500 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі довіреності від 02 грудня 2016 року, позовні вимога підтримала з тих же підстаав та просила їх задовольнити, з ухваленням заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 224 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та заяви позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 вересня 2016 року між позивачем як фізичною особою та ТОВ "Транспортна компанія Новокар" укладений договір майнового лізингу № 001319. За умовами якого відповідач зобов язався придбати та передати позивачу на умовах фінансового лізингу у користування майно - транспортни засіб - трактор МТЗ Беларус 892 89 к.с МТ 4х4, а позивач зобов язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно з умовами вказаного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ч.2 806 ЦК України).

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст. 799 ЦК України).

Предмет лізингу (згідно п. 5.1 Договору) передається в користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодався авансового платежу та комісії за передачу предмета лізингу.

Того ж дня, 08 вересня 2016 року позивач оплатив 50% вартості автомобіля, що складає 122 500 грн. 00 коп., й передбачено договором, тобто він мав би придбати транспортний засіб за 245 000 грн. 00 коп., проте виявилось, що цей договір має додатки, з якими він ознайомився лише пізніше (після підписання договору) й за наслідками якого виявилося, що вартість трактору на дату підписання договору становить 505 000 грн. 00 коп.

При цьому протягом обумовленого строку транспортний засіб з обумовленими характеристиками він не отримав, й на його вимоги повернути сплачені ним кошти, відповідач йому відмовив.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.1, ч.2 ст. 215 ЦК України).

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст. 220 ЦК України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч.1, ч.2 ст. 216 ЦК України).

Оскільки оспорюваний договір не був посвідчений нотаріально відповідно до ч.2 ст. 806, ст. 799 ЦК України, він вважається недійсним/нікчемним на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч.1 ст. 220 ЦК України, й згідно ст. 216 ЦК України відповідач має повернути позивачу сплачені ним кошти в сумі 122 500 грн. 00 коп.

Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України Про захист прав споживачів . За таких підстав, приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини третьої статті 88 ЦПК України.

Так, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Зважаючи на викладене з відповідача на користь держави підлягають стягненню 1 225 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 215, 216, 220, 799, 806 ЦК України, керуючись ст. ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 88, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Новокар" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину до нього, -задовольнити.

Договір майнового лізингу № 001319 від 08 вересня 2016 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Новокар", ЄДРПОУ - 33541687, та ОСОБА_2, - визнати недійсним й застосувати до вказаного договору наслідки недійсного (нікчемного) правочину.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Новокар", ЄДРПОУ - 33541687, на користь ОСОБА_2 спачених ним 122 500 (сто двадцять дві тисячі п ятсот) грн. 00 (нуль) коп. грошових коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Новокар" на користь держави 1 225 (одна тисяча двісті двадцять п ять) грн. 00 (нуль) коп. - судового збору.

За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію заочного рішенні невідкладно направити відповідачу після його проголошення рекомендованою поштою (зі зворотнім повідомленням).

Позивач вправі оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ЦПК України, подавши до апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: Коренюк А.М.