Рішення

від 23.10.2017 по справі 265/2093/17

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 265/2093/17

Провадження № 2/265/801/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 жовтня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

за участю секретаря Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Маріупольської міської ради звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 25 грудня 2007 року між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412300000:01:008:0035), розташованої за адресою проспект Перемоги в Лівобережному районі міста, площею 0,0032 га., з метою та цільовим призначенням для роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах (встановлення та послідуюче функціонування зупинкового навісу у комплексі з торговим кіоском), договір укладено строком на 3 роки до 25 грудня 2010 року. У продовж строку дії договору оренди земельної ділянки і до теперішнього часу, заяв, клопотань, повідомлень від відповідача в адресу Маріупольською міської ради, щодо бажання продовжити договір оренди земельної ділянки не надходило. Рішень щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки відносно ОСОБА_1 не приймалось. 14 вересня 2015 року спеціалістами відділу землеустрою та охорони земель управління земельних відносин міської ради було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України ОСОБА_1, на що було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства спеціалістів відділу контролю за використанням земель управління земельних відносин міської ради від 14.09.2015 року встановлено, що ПП ОСОБА_1 вказану земельну ділянку не повернуто та не приведено до придатного для використання стану, у зв язку з чим листом від 15.09.2015 року відповідачу було направлено вказівку (попередження) про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства та було надано час на усунення порушень діючого земельного законодавства України протягом десяти днів, проте при додатковій перевірці за вказаною адресою складено вдруге складено акт від 28.09.2015 року про невиконання вимог вказівки (попередження) від 14.09.2015 року ОСОБА_1 добровільно земельну ділянку відповідач не повертає та протиправно використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить зобов язати відповідача повернути до земель запасу територіальної громади м. Маріуполя земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 0,0032 га, за адресою: проспект Перемоги, у Лівобережному районі міста шляхом демонтажу торгівельного кіоску.

У відкрите судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з'явився за невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином через оголошення в газеті, тому суд за наявності письмової згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі рішення Маріупольської міської ради від 25.12.2007 року № 5/17-3208 між Маріупольською міською радою та ОСОБА_1 (далі - Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412300000:01:008:0035) від 19.06.2008 року реєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 24.06.2008 року № 04.08.162.00342.

Згідно п.п.1, 2 договору оренди земельної ділянки, орендодавець передає, а орендар приймає земельну ділянку, розташовану за адресою проспект Перемоги (район парка Веселка ), у Орджонікідзевському (Лівобережному) районі міста Маріуполя, площею 0,0032 га., з метою та цільовим призначенням для роздрібної торгівлі у неспеціалізованому магазині (встановлення та послідуюче функціонування зупинкового навісу у комплексі з торговим кіоском), договір укладено строком на 3 (три) роки до 25 грудня 2010 року

Відповідно до п. 7.1. розділу 7 Умови повернення земельної ділянки після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду .

Підпунктом 11.3.1 пункту 3 розділу 11 Зміна умов договору і припинення його дії дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно акту перевірки спеціалістами відділу контролю за використанням земель управління земельних відносин міської ради дотримання вимог земельного законодавства від 14.09.2015 року встановлено, що ОСОБА_1 земельну ділянку, яка була надана із земель житлової та громадської забудови, площею: 0,0032 га, для роздрібної торгівлі у неспеціалізованому магазині (встановлення та послідуюче функціонування зупинкового навісу у комплексі з торговим кіоском за адресою: м. Маріуполь, проспект Перемоги (район парка Веселка ), не повернуто та не приведено до придатного для використання стану.

14.09.2015 року ОСОБА_1 було направлено вказівку (попередження) про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства від 14.09.2015 року №90/2015, згідно якої було надано час на усунення порушень діючого земельного законодавства України протягом десяти днів.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.09.2015 року встановлено, що вимоги вказівки (попередження) №90/2015 від 14.09.2015 року ОСОБА_1 не виконані, земельну ділянку не звільнено, не повернено та не приведено у придатний до використання стан.

У відповідності до ст. ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі. При цьому відповідачкою жодного доказу на спростування доводів позивача суду не надано.

Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно із ч.2 ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст.83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі земельні ділянки в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Окрім того, відповідно до положень ст.ст. 12,116,118,122-126 ЗК України, - право розпорядження земельними ділянками комунальної власності надано виключно органам місцевого самоврядування у порядку передбаченому законом.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності або користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень визначених законом.

Положенням ст. 34 цього ж Закону, визначені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі та встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодовувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Проте, у продовж строку дії договору оренди земельної ділянки і до теперішнього часу, заяв, клопотань, повідомлень від ОСОБА_1 на адресу Маріупольською міської ради щодо бажання продовжити договір оренди земельної ділянки не надходило.

В свою чергу, відповідно до вимог ч.1 ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка за адресою: м.Маріуполь, проспект Перемоги (район парка Веселка ), площею 0,0032, належить до земель житлової та громадської забудови підпорядкованих Маріупольській міській раді, а відповідач добровільно земельну ділянку не повертає, що підтверджується вищевказаними актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, та самовільне користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси держави в особі Маріупольської міської ради у вигляді обмеження повноважень щодо можливості розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Так як спірна земельна ділянка зайнята відповідачем самовільно, то відповідно до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому, з урахуванням всіх наявних в суді доказів, підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Як встановлено ст.79 ЦПК України до судових витрат належить судовий збір. Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 217, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 12, 83, 116, 118, 122-126, 152, 211, 212 ЗК України, ст.376 ЦК України, ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки, задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути до земель запасу територіальної громади м. Маріуполя земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею: 0,0032 га, яка була надана з метою та цільовим призначенням для роздрібної торгівлі у неспеціалізованому магазині (встановлення та послідуюче функціонування зупинкового навісу у комплексі з торговим кіоском), за адресою: проспект Перемоги (район парка Веселка ) у Лівобережному районі міста Маріуполя, шляхом демонтажу торгівельного кіоску.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Маріупольської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя