Постанова

від 26.10.2017 по справі 802/1822/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 жовтня 2017 р. Справа № 802/1822/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Вінницького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області

до: дочірнього підприємства "Капітал-Волинь" Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська група "Капітал"

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Вінницьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області (далі - Фонд, позивач) з адміністративним позовом до дочірнього підприємства "Капітал-Волинь" товариства з обмеженою відповідальністю "Українська група "Капітал" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач станом на дату звернення до суду має заборгованість перед Фондом в сумі 359,65 грн., яка в добровільному порядку останнім не погашена, а тому позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення даної заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву (вх.№22848 від 26.10.2017) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак до суду повернувся невручений конверт зі вмістом поштового відправлення. За таких обставин, суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що дочірнє підприємство "Капітал-Волинь" товариства з обмеженою відповідальністю "Українська група "Капітал" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 5), та є платником страхових внесків до Фонду.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 17.07.2017 подав звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2 квартал 2017 року, в якому самостійно визначив суму заборгованості зі сплати страхових внесків. Яка утворилася станом на 01.01.2011, у розмірі 359,65 грн. (а. с. 4).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.

За правилами пункту 2 частини другої Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 № 1105-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

За нормами підпункту 2.1 пункту 2 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30 листопада 2010 року "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (Інструкція № 36).

Згідно зі ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості), роботодавець (страхувальник) зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній чинної на момент виникнення заборгованості), страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Підпунктами 4.1, 4.10, 4.12 пункту 4, підпунктом 5.8 пункту 5 Інструкції № 36 (чинної на момент виникнення заборгованості) визначено, що сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються: для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється чинним законодавством та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Страхові внески сплачуються: страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно із підпунктами 5.1, 5.8 пункту 5 Інструкції № 36 (чинної на момент виникнення заборгованості) не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 359,65 грн. відповідач у встановлені строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оскільки спір вирішений на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Капітал-Волинь" товариства з обмеженою відповідальністю "Українська група "Капітал" (код ЄДРПОУ 33448853) на користь Вінницького відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Вінницькій області заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 359,65 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень шістдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович