Постанова

від 16.01.2017 по справі 804/9068/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р. Справа № 804/9068/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.,

розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Павлоградтеплоенерго про стягнення податкового боргу у розмірі 499351,20 грн., -

ВСТАНОВИВ :

16.12.2016 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Західно-Донбаська державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з позовом до Комунального підприємства Павлоградтеплоенерго , в якому просить суд: стягнути кошти з Комунального підприємства Павлоградтеплоенерго (код ЄДРПОУ 03342250, адресу: вул.Промислова, 13а, м.Павлоград, Дніпропетровська область, 51400), у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 499 351,20 грн. з рахунків відповідача у обслуговуючих банках.

Свої позовні вимоги податкова інспекція обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) у загальному розмірі - 499 351,20 грн.Втім, спірна сума податкового боргу залишається несплаченою на момент звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою судувід19.12.2016 року було відкрито скорочене провадження у цій адміністративній справі та надано відповідачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для надання суду своїх письмових заперечень проти заявленого адміністративного позову, наявних доказів або заяви про визнання позову.

Сторони були належним чином повідомлені про порядок розгляду адміністративного позову, що підтверджується матеріалами справи. Втім, у встановлений строк відповідач не надав суду жодного із запропонованих документів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечень відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити цей адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, щоКомунальне підприємство Павлоградтеплоенерго (далі - КП Павлоградтеплоенерго , відповідач) зареєстрований виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 07.02.2003 року та перебуває на податковому обліку вЗахідно-Донбаській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровськійобласті як платник податків.

За поясненнями позивача за відповідачем утворився податковий борг у загальному розмірі - 499351,20грн., який виник на підставі:

-податкова декларація за вересень 2016 року від 20.10.2016 року №9197286569 із сумою зобов'язань 139 924 грн. і строком сплати до 30.10.2016 року.

-податкова декларація за жовтень 2016 року від 21.11.2016 року №9223372957 із сумою зобов'язань 347 357 грн. і строком сплати до 30.11.2016 року.

У зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань, на підставі п.п129.1.1 ст.129 ПК України відповідачу була нарахована пеня в розмірі 12 00,20 грн.

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову першу вимогу від 27.05.2003 року №1/630 на суму 610 354,52 грн. та другу вимогу від 03.07.2003 року №2/824 на суму 832 994,42 грн..Проте,суму податкового боргу зі вказаних видів податків відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, така не скасована, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.41 Податкового кодексу Україниконтролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Так, як було зазначено вище, за відповідачем рахується податковий борг зі сплати ПДВ та податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пп.133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України платниками- резидентами податку на прибуток підприємств єсуб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно ст.180 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, в тому числі будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу Україниподаткова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно зі ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.58.1, п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.59.1, п.59.3, п.59.4, п.59.9 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За п.87.1,п.87.2, п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів не надано суду, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

Щодо питання про розподілу судових витрат, то суд зазначає, що у відповідності до положень ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому, сплачена податковим органом сума судового збору у загальному розмірі - 7490,27грн. (платіжне доручення №1059 від 08.12.2016 року) йому з Державного бюджету України не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства Павлоградтеплоенерго про стягнення податкового боргу у розмірі 499351,20грн.- задовольнити.

Стягнути кошти з Комунального підприємства Павлоградтеплоенерго (код ЄДРПОУ 03342250, адресу: вул.Промислова, 13а, м.Павлоград, Дніпропетровська область, 51400), у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 499 351,20 грн. з рахунків відповідача у обслуговуючих банках.

Постанову суду відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України звернути до негайного виконання.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1