Рішення

від 20.10.2017 по справі 910/13120/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2017Справа №910/13120/17

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" дожитлово-будівельний кооператив "Верстат-7"; простягнення 83 955, 91 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Палій Ю.В. - представник за довіреністю; від відповідача:Бойков О.С. - представник за довіреністю. За клопотанням позивача, з метою з'ясування фактичних обставин справи та витребування від учасників судового процесу додаткових документів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Верстат-7" (надалі - відповідач) про стягнення суми основного боргу в розмірі 49 544, 10 грн., 3% річних сумою 5 204, 03 грн. та інфляційної складової боргу в сумі 49 322, 11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав перед позивачем свої зобов'язання з оплати вартості спожитої теплової енергії за період з 01.07.2014 по 01.09.2015, в порядку і строки, що передбачені умовами договору № 102-0035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.08.1999, який був укладений між позивачем та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 порушено провадження у справі.

27.09.2017 відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та заявляє про надання клопотання про відкладення розгляду справи для одержання документів по ухвалі суду від 09.08.2017 року та складення власного контррозрахунку і заповнення актів звіряння.

12.10.2017 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 39 044,10 грн. за період з 01.07.2014 по 01.04.2015, а також 3% річних сумою 4 751,84 грн. та інфляційну складову боргу в сумі 40 159,97 грн.

Як випливає з роз'яснень викладених у п. п. 3.10, 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Позивач у своїй заяві про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог вказує на те, що свої зобов'язання за договором № 102-0035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.08.1999 відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.07.2014 по 01.04.2015 у нього утворилась заборгованість, яку він просить стягнути з відповідача, тобто фактично відбулась зміна предмету позову шляхом заявлення позивачем нового періоду нарахування суми заборгованості та відповідно - зменшення розміру позовних вимог, яке відбулося внаслідок зменшення даного періоду нарахування.

Таким чином, заява позивача про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог є обґрунтованою та приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні, що відбулось 13.10.2017 було оголошено перерву на 18.10.2017.

18.10.2017 відповідачем через канцелярію суду надано письмові пояснення, в яких він вказував, що позивач не в повному обсязі зарахував сплати відповідача з травня по грудень 2015 року та помилково в періоді з квітня по серпень 2015 року здійснив нарахування по тарифу, що був затверджений постановою Національної комісії, що здійснює регулювання електроенергетики України та комунальних послуг України від 03.03.2016 № 613, яка була визнана нечинною з моменту прийняття постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 по справі № 826/15733/15.

В судовому засіданні, що відбулось 18.10.2017 було оголошено перерву на 20.10.2017.

19.10.2017 позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що позивач звернувся за захистом своїх майнових прав щодо стягнення суми основного боргу та нарахованих суми інфляційної складової боргу та 3% річних внаслідок неналежного виконання зобов'язань по договору № 102-0035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.08.1999 за період з 01.07.2014 по 01.04.2015 та щодо іншого періоду, а саме з 01.04.2015 по 01.09.2015 майнові інтереси позивача не було порушено адже відповідач сплачував кошти з чітким призначенням платежу саме на зазначений період, а отже заборгованість за цей період відсутня, від так ці нарахування не відносяться до предмету позову по даній справі.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4- 2 , 4- 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.10.2017 відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 1999 року між публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - енергопостачальна організація) та житлово-будівельним кооперативом "Верстат-7" (далі - абонент) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 102-0035 (далі - Договір), предметом якого є постачання, коригування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до Договору.

Підпунктами 2.3.1., 2.3.2. Договору встановлено, що абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії та виконувати умови та порядок оплати в обсягах та терміни, які передбачені в додатку №4 до Договору.

Відповідно до п. 3 Додатку № 4 до Договору сплату за спожиту теплову енергію Відповідач здійснює не пізніше 25 числа поточного місяця.

Судом надана належна правова оцінка відносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір енергопостачання. У залежності від умов діючого законодавства, договір вважається укладеним коли сторони досягли всіх суттєвих його умов, а саме за Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) відносно предмету та строку.

За вимогами 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціні. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. 638 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 275 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статями 173 , 174 , ГК України, (статями 11 , 202 , 509 ЦК України ) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

Поясненнями позивача та частково - відповідача, а також наявними в матеріалах справи звітними відомостями за тепло та теплоносій, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту згідно Договору підтверджується факт відпускання позивачем відповідачу теплової енергії у відповідності до умов Договору за період з 01.07.2014 по 01.04.2015 та водночас - вбачається те, що відповідач оплатив зазначену теплову енергію частково, в результаті за відповідачем утворилася заборгованість, яка станом на 01.10.2017 становить 39 044,10 грн.

В силу положень статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В силу вимог статей 33 , 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд відзначає, що жодного підтвердження факту повної сплати відповідачем вартості поставленої йому теплової енергії у період з 01.07.2014 по 01.04.2015 сторонами спору до суду не подано.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості за період з 01.07.2014 по 01.04.2015 у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині про стягнення з відповідача суми заборгованості за спожиту теплову енергію договором № 102-0035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.08.1999 в розмірі 39 044,10 грн. за вищезазначений період є обґрунтованими, та позов в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на обставини даної справи, відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 ЦК України ), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України ), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем оплати теплової енергії у гарячій воді за договором № 102-0035 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 11.08.1999 позивачем заявлено до стягнення 3% річних сумою 4 751,84 грн. за період з 01.07.2014 по 01.07.2017 та інфляційну складову боргу в сумі 40 159,97 грн. за період з липня 2014 року по липень 2017 року.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних подані позивачем, суд встановив, що позивач здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства України, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173-175, 180, 181, 193, 275, 276 Господарського кодексу України та ст. ст. 32-34, 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.

2. Стягнути з житлово-будівельний кооператив "Верстат-7" (04208, м. Київ, проспект Правди, 100; код ЄДРПОУ 23697788) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, буд. 5; код ЄДРПОУ 00131305) основний борг у розмірі 39 044 грн.10 коп. , 3% річних у розмірі 4 751 грн. 84 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 40 159 грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 1 600, 00 грн. Основний борг зарахувати на поточний рахунок № 260323000201 у ГУ по м. Києву та Київській обл., ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 322669, одержувач - публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305), Штрафні санкції та судові витрати зарахувати на поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл., ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 322669, одержувач - публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.10.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко