Рішення

від 17.10.2017 по справі 910/11536/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017Справа №910/11536/17

За позовом Приватного підприємства Грейн-Юг

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Тітан

про стягнення 212410,58 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Загороднюк А.Д. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Приватне підприємство Грейн-Юг звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Тітан про стягнення 212410,58 грн. у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару за договором поставки №ТН076 від 07.07.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем, у відповідності до умов зазначеного договору поставки здійснено передоплату на загальну суму 391641,24 грн., проте відповідач в свою чергу, належним чином не виконав умови договору та не здійснив поставку товару у встановленій договором кількості, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 71320,56 грн., яку позивач просить стягнути.

Крім того, на підставі ст.536 Цивільного кодексу України позивачем нараховано проценти за користування за користування чужими грошовими коштами в розмірі 7612,06 грн.

Також позивач зазначає, що у зв'язку із неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної поставки обумовленого договором товару, позивач був вимушений замовити такий самий товар у іншого постачальника, у зв'язку з чим ним було понесено збитки в розмірі 133477,96 грн., які позивач також просить стягнути з відповідача.

Разом з тим, позивачем заявлено вимоги про розірвання укладеного між сторонами Договору поставки №ТН-076 від 07.07.2016.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.07.2016 між Приватним підприємством Грейн-Юг (покупець) і Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Тітан (постачальник) було укладено Договір поставки №ТН076, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат (товар), сортамент, кількість та ціна якого вказані в рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід'ємними частинами (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах та/або специфікаціях до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.

Ціна за товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем, з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших супровідних документах. Ціна на товар може змінюватись в залежності від коливань середньо ринкових цін на металопрокат (п.3.1 Договору).

Пунктом 3.4 Договору визначено, що оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку або на інших умовах вказаних у специфікаціях до даного договору поставки. У разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків), постачальник має обов'язки з поставки товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком.

Згідно з п.4.4 Договору, датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана у видатковій накладній.

Відповідно до п.10.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем було виставлено позивачеві Рахунок на оплату №Т-00002773 від 07.07.2016 у відповідності до якого позивач мав сплатити відповідачеві 394188,04 грн. в якості попередньої оплати за товар, а саме: двутавр 24 у кількості 348 м, двутавр 16 у кількості 24 м, швеллер 169 у кількості 6 м, кутник 50х50 у кількості 108 м, кутник 32х32 у кількості 1104 м, лист 8 у кількості 1 шт., двутавр 20 у кількості 144 м, труба 120х120 у кількості 6 м та профнастил н35 у кількості 750 кв. м.

Позивач, на виконання мов укладеного між сторонами договору сплатив на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 391641,24 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №316 від 08.07.2016. В той же час, як вбачається із письмових пояснень позивача, після виставлення відповідачем рахунку на оплату, ціна на указаний в рахунку товар змінилась, у зв'язку з чим, у відповідності до п.3.1 Договору сторони дійшли згоди щодо сплати позивачем вартості товару меншої, ніж зазначено в рахунку.

В подальшому, відповідачем було поставлено позивачеві товар на загальну суму 358641,24 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №Т-1307-002 від 13.07.2016, відповідно до якої відповідачем було поставлено позивачеві двутавр 24 у кількості 348 м, двутавр 16 у кількості 24 м, швеллер 16 у кількості 6 м, кутник 50х50 у кількості 108 м, кутник 32х32 у кількості 1104 м, лист 8 у кількості 1 шт., двутавр 20 у кількості 144 м, труба 120х120 у кількості 6 м.

В той же час, позивач зазначає, що в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідачем не було поставлено позивачеві профнастил у кількості 750 кв.м та кутник 32х32 у кількості 66 м, про що сторонами було складено та підписано Акт від 13.07.2016, копія якого наявна в матеріалах справи. Також у зазначеному акті відповідачем підтверджено відсутність заборгованості позивача перед відповідачем за товар. Вказаний акт підписаний представниками обох сторін та скріплений відповідними печатками обох підприємств.

Крім того, 13.07.2016 позивачем було надано відповідачеві Заявку №13/07-16 на поставку недопоставленого товару. Вказана заявка прийнята уповноваженим представником відповідача та скріплена печатками обох сторін.

Проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставку невистачаючого товару не здійснив.

05.04.2017 Приватним підприємством Грейн-Юг було направлено на адресу відповідача Претензію №05/4-17 від 05.04.2017, в якій останній просив відповідача належним чином виконати умови укладеного між сторонами договору, або повернути грошові кошти сплачені позивачем та нараховані проценти за користування коштами. Докази направлення зазначеної претензії наявні у матеріалах справи. Проте відповідач залишив зазначену претензію без відповіді та задоволення.

Разом з тим, 24.04.2017 позивачем було направлено відповідачеві повідомлення про дострокове розірвання договору у з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів поставки товару або повернення суми попередньої оплати за товар матеріали справи не містять суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар. В той же час, суд не приймає розрахунок заборгованості наданий позивачем, оскільки як вбачається із матеріалів справи, з часу виставлення відповідачем рахунку до моменту підписання сторонами видаткової накладної ціни на замовлений позивачем товар було змінено. В той же час, позивач підписавши видаткову накладну №Т1307-002 від 13.07.2016 погодився із запропонованими відповідачем цінами, таким чином, враховуючи, що вказаній видатковій накладній відсутня ціна на профнастил н35 у кількості 750 кв. м, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 33000 грн., різниці між сплаченою сумою та загальною вартістю поставленого товару в рахунок вартості непоставленого відповідачем профнастилу. Також з відповідача підлягає стягненню 2320,56 грн. вартості недопоставленого кутника 32х32 у кількості 66 м, відповідно до цін, погоджених сторонами у видатковій накладній №Т-1307-002 від 13.07.2016.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 35320,56 грн.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 7612,06 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України визначено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином здійснивши власний перерахунок нарахованих позивачем процентів за користування чужими грошовими кошами суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 7488,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 133477,96 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1, 2 ст.22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до положень ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Одним з основних елементів доказування у даному випадку є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Відтак, на позивача покладається обов'язок доведення факту заподіяння йому збитків, розміру таких збитків, надання доказів протиправності поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між його протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

В обґрунтування заявлених вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 133477,96 грн. позивач посилається на недопоставку обумовленого сторонами договору товару, в наслідок чого позивач був змушений звернутись до іншого постачальника, сплативши йому вказані грошові кошти.

В той же час, на підтвердження факту замовлення непоставленого відповідачем товару та понесення позивачем збитків, останнім надано до матеріалів справи Рахунок на оплату №972 від 25.04.2017, відповідно до якого позивач замовив профнастил у кількості 883,96 кв. м, на загальну суму 133477,96 грн., на підтвердження сплати зазначеної суми позивачем надано копію платіжного доручення №2453 від 25.04.2017. Проте позивачем не доведено, що вказана ціна за профнастил є найпривабливішою для нього на ринку. Крім того, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач повинен був поставити позивачеві 750 кв. м профнастилу, проте позивачем у іншого постачальника було придбано профнастилу у загальній кількості 883,96 кв. м, що є більшим, ніж мав поставити відповідач.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо недоведеності позивачем наявності факту понесення збитків в розмірі 133477,96 грн. саме у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Щодо заявлених позивачем вимог в частині розірвання укладеного між сторонами Договору поставки №ТН-076 від 07.07.2016, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.1 ст.665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не здійснено поставку оплаченого позивачем товару у повному обсязі, позивач відповідно до положень ч.1 ст.665 ЦК України відмовився від договору, про що свідчить наявний у матеріалах справи Лист №24/4-17 від 24.04.2017, докази направлення якого позивачем та отримання відповідачем наявні у матеріалах справи, відповідно, спірний договір, в силу положень ч.3 ст.651 ЦК України є розірваним і не потребує додаткового розірвання у судовому порядку. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання спірного договору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування доводів, викладених у позовній заяві.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Тітан (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 39526004) на користь Приватного підприємства Грейн-Юг (54029, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. 8-го Березня, буд. 14-А/1; ідентифікаційний код 32765082) 35320 (тридцять п'ять тисяч триста двадцять) грн. 56 коп. заборгованості, 7488 (сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 05 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та витрати по сплаті судового збору в сумі 642 (шістсот сорок дві) грн. 13 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 23.10.2017

Суддя Я.В. Маринченко