Рішення

від 23.10.2017 по справі 910/13234/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2017Справа №910/13234/17

Суддя Плотницька Н. Б., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Клінінгова компанія "ДЕН" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" простягнення 161 160 грн 07 коп. Представники: від позивача: Шевченко В.О. - представник відповідача від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.08.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінгова компанія "ДЕН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" стягнення 161 160 грн 07 коп. заборгованості за договором про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011, в тому числі: 143 824 грн 76 коп. основна заборгованість, 1 281 грн 25 коп. 3 % річних, 10 850 грн 78 коп. штрафних санкцій та 5 203 грн 01 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011 належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 143 824 грн 76 коп. основна заборгованість, крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 1 281 грн 25 коп. 3 % річних, 10 850 грн 78 коп. штрафних санкцій та 5 203 грн 01 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2017 порушено провадження у справі № 910/13234/17, розгляд справи призначений на 25.09.2017

19.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

22.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 розгляд справи відкладено на 23.10.2017, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

05.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

17.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

23.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Розглянувши, подане через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача, клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки неможливість забезпечення явки представника у судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи. Крім того, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Також, відповідачем не наведено обставин, з якими закон пов'язує неможливість вирішення спору в даному засіданні.

У судове засідання 23.10.2017 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 23.10.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінінгова компанія "ДЕН" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" (замовник за договором) укладено договір про надання послуг № 03-06/11, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання комплексу послуг по щоденному прибиранню приміщень Торгового центру "Квадрат", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, 20. Послуги надаються з використанням інвентарю, чистячи та миючих засобів виконавця.

У відповідності до пунктів 6.1. та 6.2. договору сторонами погоджено, що даний договір набирає чинності з 01.06.2011 і діє включно до 01.06.2012. Договір автоматично продовжується на кожен наступний рік, якщо не надійшла письмова заява однієї із сторін про його розірвання за один місяць до закінчення терміну вказаного в пункті 6.1.

Згідно з пунктом 3.2. договору вартість послуг в місяць по щоденному прибиранню за даним договором складає 238 432 грн 00 коп. Загальна договірна вартість в місяць по щоденному прибиранню не включає в себе вартість послуг по вивезенню твердих побутових відходів.

Загальна договірна вартість в місяць послуг по вивезенню сміття складає 6 641 грн 76 коп. з ПДВ (пункт 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору оплата послуг проводиться наступним чином - передплата в сумі 150 000 грн 00 коп. не пізніше 20 числа поточного місяця, остаточний розрахунок - протягом 10 днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг і надання виконавцем рахунку.

Положеннями пункту 4.1. договору сторони погодили, що здача-прийом наданих послуг оформлюється щомісячно в останній день місяця актом здачі-приймання послуг, в якому фіксується об'єм виконаних основних і додаткових послуг, терміни і вартість наданих послуг. Оформлені виконавцем акт і рахунок передаються замовникові протягом 3 робочих днів місяця, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011 за період з лютого по квітень 2017 року позивачем були надані послуги на загальну суму 367 850 грн 48 коп., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 17 від 28.02.2017 на суму 238 432 грн 00 коп., № 29 від 31.03.2017 на суму 64 709 грн 24 коп., № 39 від 30.04.2014 на суму 64 709 грн 24 коп. належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за надані в період з лютого по квітень 2017 року послуги у розмірі 143 824 грн 76 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг у розмірі 143 824 грн 76 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011 та факту наявності заборгованості за отримані послуги за період з лютого 2017 року по квітень 2017 року включно у розмірі 143 824 грн 76 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 143 824 грн 76 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 850 грн 78 коп. пені, 1 281 грн 25 коп. 3 % річних, та 5 203 грн 01 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 13.03.2017 по 07.08.2017.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пунктом 5.1. договору при порушенні замовником термінів сплати за надані послуги, замовнику виплачує виконавцеві настройку у розмірі 0,1 % від суми за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 5.1. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг № 03-06/11 від 01.06.2011, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 850 грн 78 коп. пені, 1 281 грн 25 коп. 3 % річних, та 5 203 грн 01 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 13.03.2017 по 07.08.2017, підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Гната Юри" (03146, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 20, ідентифікаційний код 31625340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінгова компанія "ДЕН" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 36216951) заборгованість у розмірі 143 824 грн (сто сорок три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн 76 коп., пеню у розмірі 10 850 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 78 коп., 3 % річних у розмірі 1 281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн 25 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 203 (п'ять тисяч двісті три) грн 01 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 417 (дві тисячі чотириста сімнадцять) грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.10.2017

Суддя Н.Б. Плотницька