Рішення

від 23.10.2017 по справі 910/14085/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2017Справа №910/14085/17

За позовомНаціонального університету Києво-Могилянська академія доПриватного підприємства Авто-Ювас за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву простягнення 8 437,76 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:Гончарук Н.Є.; відповідача:не з'явився; третьої особи:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний університет Києво-Могилянська академія (надалі - НУ Києво-Могилянська академія ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Авто-Ювас (надалі - ПП Авто-Ювас ) про стягнення 8 437,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням грошового зобов'язання за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4401 від 06.08.2009, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 7 366,08 грн. Крім того, за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені у розмірі 897,36 грн. та 3 % річних у розмірі 174,32 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.09.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та відкладено розгляд справи на 23.10.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103043114054, № 0103043114062, № 0103044091694 та № 0103044091708.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ПП Авто-Ювас (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4401 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (майно) загальною площею 109,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 27 навчальний корпус № 9 кімн. 9, що перебуває на балансі Національного університету Києво-Могилянська академія (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.01.2009 і становить 1 103 120,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 27 навчальний корпус № 9 кімн. 9 від 06.08.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 109,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 27 навчальний корпус № 9 кімн. 9.

29.05.2012 між сторонами укладено Додатковий договір № 4401/03 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4401 від 06.08.2009, відповідно до п. 2 якого пункт 3.1 Договору викладено в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державного майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунки) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2012 р. 480,04 грн.

Орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2012 р. 487,65 грн.

Відповідно до п.п. 3.6, 5.3 Договору орендар взяв на себе зобов'язання вчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, розподіляючи розмір оплати 50% - на користь балансоутримувача, 50 % - до державного бюджету. Орендна плата сплачується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

25.04.2016 між сторонами укладено Договір № 4401/04 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4401 від 06.08.2009 відповідно до п. 1 якого договір оренди № 4401 від 06.08.2009 продовжено строком на 11 (одинадцять) місяців, що діє до 06.02.2017.

Актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 27, корпус № 9, кімн. 9 від 31.03.2017 орендар повернув, а орендодавець прийняв із користування нерухоме майно загальною площею 109,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 27 навчальний корпус № 9 кімн. 9.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати орендованої плати за Договором у період з квітня 2016 року по березень 2017 року, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 7 366,08 грн.

Договір є договором оренди державного майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі майна в оренду та користування ним відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п.п. 3.6, 5.3 Договору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 7 366,08 грн. перед позивачем за період з квітня 2016 по березень 2017 на підставі Договору, а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 7 366,08 грн. за фактичне користування об'єктом оренди на підставі Договору у період з квітня 2016 по березень 2017 року. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги НУ Києво-Могилянська академія про стягнення з ПП Авто-Ювас заборгованості у розмірі 7 366,08 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 897,36 грн. та 3 % річних у розмірі 174,32 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 897,36 грн., нарахованої за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, проте здійснений позивачем розрахунок є невірним з огляду на те, що пеня нараховується на несвоєчасно виконане грошове зобов'язання, а не на загальну суму боргу.

Також, суд звертає увагу на приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, згідно з п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 897,36 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 174,32 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ПП Авто-Ювас на користь НУ Києво-Могилянська академія заборгованості у розмірі 7 366,08 грн., пені у розмірі 987,36 грн. та 3% річних у розмірі 174,32 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національного університету Києво-Могилянська академія задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Авто-Ювас (04114, м. Київ, вул. Дубровицька, будинок 7, квартира 85; ідентифікаційний код 31467612) на користь Національного університету Києво-Могилянська академія (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, будинок 2; ідентифікаційний код 16459396) заборгованість у розмірі 7 366 (сім тисяч триста шістдесят шість) грн. 08 коп., пеню у розмірі 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 36 коп., 3 % річних у розмірі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.2017.

Суддя В.П. Босий