Рішення

від 20.10.2017 по справі 910/14087/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2017Справа №910/14087/17

За позовом Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі: 1) Звенигородської районної ради Черкаської області; 2) Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів - спортивного ліцею Звенигородської районної ради Черкаської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі-Черкаси" про стягнення 65 268, 31 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від прокуратури:Мамушкіна А.І. від позивача-1:не з'явився; від позивача-2:не з'явився; від відповідача:Алієв С.Н. - представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Звенигородської районної ради Черкаської області; Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів - спортивного ліцею Звенигородської районної ради Черкаської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі-Черкаси" про стягнення заборгованості в орендній платі - 6 472, 82 грн., заборгованості зі сплати комунальних послуг - 35 508, 62 грн., інфляційні витрати - 10 522, 99 грн., 3% річних від суми боргу - 2 711, та пені в сумі 23 517, 70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди перед Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступенів - спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області негативним чином впливає на наповнення бюджету та фінансування начального закладу. Протягом тривалого часу, ні Звенигородською районною радою, ні адміністрацією навчального закладу, ні власником майна, а саме Черкаською міською радою, заходи щодо примусового стягнення з ТОВ "Альтер Енерджді-Черкаси" заборгованості по орендній платі та комунальних платежів не вживалися, що покладає на прокурора обов'язок на звернення до суду з даним позовом в інтересах держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 року порушено провадження у справі № 910/14087/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні 13.10.2017 року.

У судовому засіданні 13.10.2017 року прокурор підтримував позовні вимоги, надав усні пояснення по справі

Відповідач позов визнавав частково у сумі 36 039, 51 грн., по викладеним у відзиві доводам, а також заперечував проти нарахування боргу за водовідведення, а також проти пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на борг за електроенергію, за водопостачання та водовідведення.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, втім на виконання вимог ухвали суду надали додаткові документи по справі.

Для надання відповідних заперечень на відзив відповідача, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи неявку в судове засідання представників позивача, що перешкоджає розгляду спору по суті, суд задовольнив клопотання про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та відклав розгляд справи на 20.10.2017 року.

20.10.2017 року через загальний відділ діловодства суду від прокуратури надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій прокурор Звенигородська місцева прокуратура просить суд стягнути з відповідача:

- основний борг в сумі 32 910, 13 грн.;

- суму пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 30 517, 47 грн.;

- 3% річних в розмірі 480, 07 грн.;

- інфляційні витрати у розмірі 1 360, 64 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримував позовні вимоги з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Частина 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовому клопотанні, прийняте господарським судом, тоді новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 65 268, 31 грн.

Позивачі у судове засідання уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили. 19.10.2017 року через канцелярію суду від другого позивача надійшла заява про обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача позов визнавав частково на суму 35 939, 51 грн., в решті позивних вимог просив відмовити.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, незважаючи на те, що представники позивачів у судове засідання 20.10.2017 не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Судом зроблено висновок, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 20.10.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2016 року між Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступенів-спортивною ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі-Черкаси" (орендар) укладено договір оренди № 1, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 50, 0 кв.м., яке розташоване на території Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів-спортивного ліцею за адресою: Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Д. Давидова, 17 та перебуває на балансі Звенигородської районної ради (далі також - орендоване майно).

На виконання п. 2.1. договору, між орендарем та орендодавцем 15.01.2016 року підписано Акт приймання-передачі вказаного приміщення.

Відповідно до п. 3.1. договору оренди передбачено, що орендна плата визначається відповідно до Звіту незалежної оцінки майна № 15/12-15-01 від 15.12.2015 року та рішення сесії Звенигородської районної ради від 19.05.2011 року № 4-7 "Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна районної комунальної власності" і становить за базовий місяць розрахунку - 456, 25 грн. без ПДВ. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору)

Згідно п. 3.5. договору, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Договір укладено з 15 січня 2016 року до 14. червня 2018 року включно, з правом пролонгації згідно з вимогами чинного законодавства України.

Крім того, у пункті 5.7. договору оренди сторони дійшли згоди, що орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих після підписання цього договору укласти з орендодавцем, який є балансоутримувачем орендованого майна, договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна, прилеглої території та надання комунальних послуг пропорційно орендованій площі та згідно з показниками лічильників за використання електроенергії, води.

На виконання п. 5.7. договору оренди, між Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступенів-спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі-Черкаси" 18.10.2016 року укладено договір № 18 про відшкодування вартості спожитої електроенергії, відповідно до умов якого, розрахунки між сторонами проводяться за фактично спожиту електроенергію обладнанням ТОВ "Альтер Енерджі-Черкаси" на підставі показників лічильника електроенергії, який встановлений у котельні та належить ТОВ "Альтер Енерджі-Черкаси", згідно рахунків на оплату наданих Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступенів-спортивним ліцеєм Звенигородської районної ради. Пунктом 2.4. вказаного договору встановлено, що зняття сторонами показників електролічильника, надання одержувачем рахунків на оплату споживачу, їх оплата споживачем, проводиться сторонами до 20 числа кожного поточного місяця.

18.10.2016 року між Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступенів-спортивний ліцей Звенигородської районної ради Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі-Черкаси" укладено договір № 19 про відшкодування вартості спожитої води, відповідно до умов якого, розрахунки між сторонами проводяться за фактично спожиту воду обладнанням ТОВ "Альтер Енерджі-Черкаси", на підставі показників лічильника води, який встановлений в котельні та належить ТОВ "Альтер Енерджі-Черкаси" згідно рахунків на оплату наданих Звенигородською загальноосвітньою школою-інтернат І-ІІ ступенів-спортивним ліцеєм Звенигородської районної ради. Пунктом 2.4. вказаного договору встановлено, що зняття сторонами показників лічильника води, надання одержувачем рахунків на оплату споживачу, їх оплата споживачем, проводиться сторонами до 20 числа кожного поточного місяця.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а невиконання ТОВ "Альтер Енерджі-Черкаси" своїх зобов'язань негативним чином впливає на наповнення бюджету та фінансування навчального закладу.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди державного майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон.

Так, ст. 10 Закону чітко регламентує істотні умови договору оренди, яких сторони досягли при укладенні Договору. Таким чином, відповідно до вимог вказаної статті, як спеціальної норми, та ст. ст. 638, 759 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 283 ГК України, як норм загальних, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за період з травня 2016 року по серпень 2017 року, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі-Черкаси" виникла заборгованість перед орендодавцем, яка становить 32 910, 13 грн., в тому числі сума боргу за оренду приміщення у розмірі 5 466, 79 грн. та сума боргу за електроенергію, водопостачання та водовідведення у розмірі 27 443, 34 грн.

За період часу з травня 2016 року по серпень 2017 року у орендаря виникла заборгованість зі сплати орендної плати за користування об'єктом оренди перед орендодавцем у розмірі 5 466, 79 грн.

За спожиті комунальні послуги в січні-лютому 2017 року оплата відповідачем також не проведена, а заборгованість підтверджується наступними рахунками:

- рахунок-фактура № 10 від 27.01.2017 року на загальну суму 8 466, 09 грн.;

- рахунок-фактура № 40 від 17.03.2017 року на загальну суму 18 977, 25 грн.

Оскільки послуги по водопостачанню та водовідведенню є зв'язаними єдиним технологічним процесом постачання води, відведення та очищення комунальних та інших стічних вод населених пунктів, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових централізованих систем водопостачання та водовідведення, то послуги по відведенню води оплачуються згідно укладеного договору про постачання води відповідно до кількості спожитої води.

Щодо пояснень відповідача про фальсифікацію актів зняття показників з лічильників електроенергії, то суд вважає за необхідне зазначити,щ о вказані акти складалися комісійно - працівниками Звенигородської школи-інтернату І-ІІ ступенів - спортивного ліцею та ОСОБА_3 є працівником вказаного навчального закладу, а тому він і не мав перебувати у трудових відносинах з відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Альтер Енерджі-Черкаси" суми основного боргу у розмірі 32 910, 13 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 480, 07 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1 360, 64 грн. та пені у розмірі 30 517, 47 грн.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам цієї статті.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 9 названого Кодексу законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Згідно п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем сплати орендної плати та витрат на електроенергію, водопостачання та водовідведення

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення суми інфляційних витрат та 3% річних, судом встановлено, що розрахунок проведений позивачем є арифметично вірним.

З огляду на наведенні вище обставини, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 1 360, 64 грн. та 480, 07 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті 3.7. договору оренди визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 1 000, 00 грн., орендар також сплачує пеню у розмірі 3% від суми заборгованості за кожні 10 днів прострочення.

Таким чином, умовами Договору оренди передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати пені.

До стягнення нараховано пеню за порушення виконання зобов'язань з оплати орендних платежів у розмірі 3 074, 13 грн. за період з 12.09.2017 року до 07.08.2017 року.

Договорами про відшкодування вартості спожитої електроенергії та про відшкодування вартості спожитої води не встановлено розміру штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання ТОВ "Альтер Енерджі-Черкаси", то вказані заходи застосовуються на підставі закону.

Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання оплати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій".

Частиною 3 статті 1 Закону України " Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання оплати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Оскільки Законом України " Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання оплати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій"встановлено відповідальність за несвоєчасне внесення плати за надані послуги, то нарахування пені має відбуватися відповідно саме до положень названого закону, а приписи Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" до таких правовідносин не застосовуються (правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2012 року № 18/1190/12).

Всього, за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати комунальних послуг, позивачем нараховану пеню у розмірі 27 443, 34 грн.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства в межах визначеного позивачем періоду становить 27 433, 34 грн. за прострочення оплати комунальних послуг та 3 074, 13 грн. за прострочення оплати орендних платежів, а всього на суму 30 517, 47 грн..

З огляду на вищевказане, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів - спортивного ліцею Звенигородської районної ради Черкаської області та Звенигородської районної ради Черкаської області підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33 , 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів - спортивного ліцею Звенигородської районної ради Черкаської області та Звенигородської районної ради Черкаської області задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі-Черкаси" (01135, м. Київ, вул. Полтавська, 13; код ЄДРПОУ 40122126) на користь Звенигородської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів - спортивного ліцею Звенигородської районної ради (20202, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Дениса Давидова, 17; код ЄДРПОУ 04591512) суму основного боргу у розмірі 32 910, 13 грн., 3% річних у розмірі 480, 07 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 360, 64 грн. та пеню у розмірі 30 517, 47 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтер Енерджі-Черкаси" (01135, м. Київ, вул. Полтавська, 13; код ЄДРПОУ 40122126) на користь прокуратури Черкаської області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 28б; код ЄДРПОУ 02911119) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600, 00 грн.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 25.10.2017 року

Суддя Ю.О.Підченко