Рішення

від 25.10.2017 по справі 910/15156/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017Справа №910/15156/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго до проКомунального підприємства Ремонтно - експлуатаційна організація - 6 стягнення заборгованості у розмірі 175 561 грн. 17 коп.

Представники:

від Позивача: Півень Д.Ю. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі також - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 175 561,17 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 05.12.2013 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (Енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" (Абонент) було укладено Договір № 1422068 про постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по оплаті за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.12.2014 по 01.04.2015 в розмірі 100 205,75 грн. Таким чином, заборгованість Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" перед Публічним акціонерним товариством Київенерго становить 100 205,75 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" 3% річних у розмірі 7 958,04 грн. та інфляційні у розмірі 67 397,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2017 року порушено провадження у справі № 910/15156/17, судове засідання призначено на 25.09.2017 року.

25.09.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 08.09.2017 року не виконав. В судовому засіданні представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 08.09.2017 року.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача надати належним чином засвідчені копії Актів виконаних робіт за Договором №1422068 від 05.12.2013 року.

2) Відповідача надати докази на підтвердження сплати заборгованості за надані послуги за Договором №1422068 від 05.12.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 року відкладено розгляд справи на 12.10.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

29.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2017 року.

12.10.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. В судовому засіданні представник позивача подав заяву про виправлення описки у позовній заяві, в якій просить Суд вважати вірним п.2 прохальної частини позовної заяви у такій редакції: "Стягнути із Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" 100 205,75 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 3% річних сумою 7 958,04 грн., 67 397,38 грн. інфляційна складова боргу, 2 633,42 грн. витрат із сплати судового збору".

Суд прийняв до розгляду заяву Позивача про виправлення описки у позовній заяві. Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача направити копію заяви про виправлення описки у позовній заяві на адресу Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" та надати Суду докази на підтвердження направлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 відкладено розгляд справи на 25.10.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

24.10.2017 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 12.10.2017.

В судовому засіданні 25.10.2017 представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на ухвалі суду від 12.10.2017, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009 Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Комунального підприємства Ремонтно - експлуатаційна організація - 6 є 03179, м.Київ, вул. Ірпінська, 71.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/15156/17 направлялись на адресу Комунального підприємства Ремонтно - експлуатаційна організація - 6 , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, оскільки конверт з ухвалою про порушення провадження у справі повернувся до суду з підстав закінчення строку зберігання, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 25.10.2017, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

05.12.2013 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (Енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" (Абонент) було укладено Договір № 1422068 про постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

Енергопостачальна організація зобов'язалась, зокрема, постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору. (пп.2.2.1 Договору).

Відповідно до п.2.3.1.-2.3.2 Договору Абонент зобов'язався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до договору.

Згідно з п.5.5 Договору при відсутності приладів обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена Абоненту, визначається Енергопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом.

У п.8.1 Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2013.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін. (п.8.4 Договору).

Додатком №4 до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1422068 від 05.12.2013 Сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію. Так, Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна згідно Закону України Про заставу як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує; у РТМ Святошино за адресою: вул. Борщагівська, б. 171/18, облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник акту звірки Абонент повертає в РТМ Святошино ), акт виконаних робіт, податкову накладну.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання по оплаті за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.12.2014 по 01.04.2015 в розмірі 100 205,75 грн. Таким чином, заборгованість Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" перед Публічним акціонерним товариством Київенерго становить 100 205,75 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" 3% річних у розмірі 7 958,04 грн. та інфляційні у розмірі 67 397,38 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Київенерго підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1422068 від 05.12.2013 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1422068 від 05.12.2013 у період з 01.12.2014 по 01.04.2015 Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв теплову енергію, що підтверджується обліковими картками, довідкою про надходження коштів від Відповідача, проте Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання в частині своєчасної оплати за надані послуги за період з 01.12.2014 по 01.04.2015, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 100 205,75 грн.

Таким чином, заборгованість Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація-6" перед Публічним акціонерним товариством Київенерго за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1422068 від 05.12.2013 становить 100 205,75 грн.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Публічному акціонерному товариству Київенерго в розмірі 100 205,75 грн.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 100 205,75 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду урахуванням заяви про виправлення описки у позовній заяві від 10.10.2017, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач з просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 15.01.2015 по 07.08.2017 у розмірі 7 958,04 грн. та інфляційні у розмірі 67 397,38 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем оплати за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1422068 від 05.12.2013 вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 7 958,04 грн як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 15.01.2015 по 07.08.2017.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013).

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за період з 15.01.2015 по 07.08.2017 у розмірі 67 397,38 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

За таких підстав, Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку про стягнення з Комунального підприємства Ремонтно - експлуатаційна організація - 6 на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 100 205, 75 грн., 3% річних у розмірі 7 958,04 грн та інфляційних у розмірі 67 397,38 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Публічного акціонерного товариства Київенерго задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Ремонтно - експлуатаційна організація - 6 (03179, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІРПІНСЬКА, буд. 71, Ідентифікаційний код юридичної особи 36114072) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м.Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, буд. 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00131305, рахунок зі спеціальним режимом використання №26038301201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 322669, одержувач - ПАТ Київенерго ) заборгованість у розмірі 100 205 (сто тисяч двісті п'ять) грн. 75 коп.

3. Стягнути з Комунального підприємства Ремонтно - експлуатаційна організація - 6 (03179, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІРПІНСЬКА, буд. 71, Ідентифікаційний код юридичної особи 36114072) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м.Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, буд. 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 00131305, розрахунковий рахунок №26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 322669, одержувач - ПАТ Київенерго ) 3% річних у розмірі 7 958 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 04 коп., інфляційні у розмірі 67 397 (шістдесят сім тисяч триста дев'яносто сім) грн. 38 коп. та судовий збір у розмірі 2 633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 42 коп.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 жовтня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин