ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2017р. Справа № 914/1185/17
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В., судді Іванчук С.В., судді Манюка П.Т.,
за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Перком-Інвест» , м. Львів
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «БР Будальянс» , м. Львів
про стягнення заборгованості в розмірі 44 948,64 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Перком-Інвест» , м. Львів до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «БР Будальянс» , м. Львів про стягнення заборгованості в розмірі 44 948,64 грн.
Ухвалою суду від 16.06.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.07.2017 року. Рух справи відображено в ухвалах суду.
Ухвалою від 08.08.2017 року призначено колегіальний розгляд справи № 914/1185/17 у складі трьох суддів.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 09.08.2017 року, склад колегії суддів у справі № 914/1185/17: ОСОБА_2 - головуючий суддя, суддя - Пазичев В.М., суддя - Манюк П.Т.
Ухвалою від 09.08.2017 року розгляд справи призначено на 20.09.2017 року.
Листом від 14.09.2017 року представників сторін повідомлено, що судове засідання, призначене на 20.09.2017 року, не відбудеться, у зв"язку з перебуванням судді Горецької З.В. на семінарі.
18.09.2017 року представником відповідача подано клопотання про продовження строків розгляду справи, яке не прийнято судом до розгляду .
У зв»язку з з тим, що суддя Пазичев В.М. перебуває у відпустці було здійснено заміну члена колегії.
Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.09.2017 року, склад колегії суддів у справі № 914/1185/17: ОСОБА_2 - головуючий суддя, ОСОБА_3 - суддя, ОСОБА_4 - суддя.
Представник позивача в судове засідання не з явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 16.06.2017 року, ухвали про відкладення розгляду справи не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, про що свідчить повернуті на адресу суду поштові конверти, а явка останнього була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.07.2017 року за №1002777239, місцезнаходженням юридичної особи - ТзОВ БР Будальянс вказано адресу: 79026, Львівська область, м.Львів, вулиця Сахарова,43. На вказану адресу направлялися ухвали суду, однак, поштові конверти поверталися до суду.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
18.11.2015 року між Позивачем та Відповідачем укладений договір суборенди №18/11/15-01, згідно якого ТзОВ Перком-Інвест передав, а ТзОВ БР Будальянс прийняло у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 46,4 кв.м., що знаходиться за адресою м.Львів, вулиця Сахарова,43.
Сторонами підписано Акт приймання-передачі майна до Договору суборенди №18/11/15-01 від 01.12.2015 року.
Положеннями п.3.2., п.3.3 договору встановлено, що розмір основної орендної плати за календарний місяць становить 4 640,00 грн. без ПДВ. Орендна плата не включає в себе інші платежі. Плата за загальні експлуатаційні витрати за календарний місяць становить 464,00 грн. без ПДВ.
Згідно п.3.4 договору, основна орендна плата та плата за загальні експлуатаційні витрати сплачується суборендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця до 15 числа поточного місяця за попередній місяць. Крім того, суборендар на підставі рахунків орендодавця відшкодовує вартість фактично спожитих комунальних послуг за тарифами встановленими відповідними організаціями-постачальниками.
Проте, як вказано у позовній заяві, відповідач не оплатив позивачу оренду плату за частину місяця квітня та травень 2016 року, у зв язку з чим допустив заборгованість в розмірі 17 948,64 грн.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, відповідач придбав у позивача офісні меблі, згідно підписаної покупцем та продавцем видаткової накладної №000003 від 31.01.2016 року, вартість яких склала 27 000,00 грн. Придбання меблів відповідач не оплатив, допустив заборгованість в сумі 27 000,00 грн.
На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, 23.09.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір суборенди.
Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством .
Положеннями п.3.2., п.3.3 договору встановлено, що розмір основної орендної плати за календарний місяць становить 4 640,00 грн. без ПДВ. Орендна плата не включає в себе інші платежі. Плата за загальні експлуатаційні витрати за календарний місяць становить 464,00 грн. без ПДВ. Згідно п.3.2 додаткової угоди №1, загальний розмір основної орендної плати в місяць становить 9 750,00 грн. без ПДВ. Також, згідно п.3.3 додаткової угоди №1, плата за загальні експлуатаційні витрати в місяць становить 975,00 грн. без ПДВ.
Згідно п.3.4 договору, основна орендна плата та плата за загальні експлуатаційні витрати сплачується суборендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця до 15 числа поточного місяця за попередній місяць. Крім того, суборендар на підставі рахунків орендодавця відшкодовує вартість фактично спожитих комунальних послуг за тарифами встановленими відповідними організаціями-постачальниками.
Так, між позивачем та відповідачем підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (№ ОУ-0000105 за квітень на суму 11 649,89 грн., № ОУ-0000143 за травень на суму 11 402,75 грн.) за Договором оренди, відповідно до яких за квітень-травень 2016 року загальна сума нарахованої орендної плати становить 23 052,64 грн.
Проте, як вказано у позовній заяві, відповідач не оплатив позивачу оренду плату за частину місяця квітня та травень 2016 року, у зв язку з чим допустив заборгованість в розмірі 17 948,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач без належних на те правових підстав своєчасно не сплачував орендну плату, в результаті чого у нього виникла заборгованість. За таких обставин, позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, відповідач придбав у позивача офісні меблі, згідно підписаної покупцем та продавцем видаткової накладної №000003 від 31.01.2016 року, вартість яких склала 27 000,00 грн. Придбання меблів відповідач не оплатив, допустив заборгованість в сумі 27 000,00 грн.
Суд зазначає, що підписання Покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , і які відповідають вимогам, зокрема ст.9 названого Закону і пункту 2.3. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч.1 ст.692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012).
Так, видаткова накладна (оригінал якої долучено до справи), складена на паперовому носії та оформлена у належному порядку, скріплена печаткою сторін, дійсність якої не оспорюється, що підтверджує відсутність підстав вважати товар неотриманим.
Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст.632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ Перком-Інвест до ТзОВ БР Будальянс про стягнення заборгованості у сумі 44 948,64 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як доказ сплати судового збору позивачем подано платіжні доручення на суму 1544,00 грн. та на суму 56,00 грн.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Беручи до уваги наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33-35, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю БР Будальянс (79026, м.Львів, вулиця Акад.Сахарова,43, код ЄДРПОУ 40104772) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Перком-Інвест (79026, м.Львів, вулиця Акад.Сахарова,43, код ЄДРПОУ 35501138) - 44 948,64 грн. боргу, з них: 17 948,64 грн. основного боргу з орендної плати, та 27 000,00 грн. боргу за купівлю офісних меблів, а також 1 600,00 грн. судового збору.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2017 р.
Головуючий суддя Горецька З. В.
суддя Іванчук С.В.
суддя Манюк П.Т.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2017 |
Оприлюднено | 01.11.2017 |
Номер документу | 69855232 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Горецька З. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні