Рішення

від 23.10.2017 по справі 921/536/17-г/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2017 рокуСправа № 921/536/17-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі : судді Хоми С.О.

розглянувши справу

за позовом: Фермерського господарства "ЮГ-НИВА", вул. Суворова, 58-Б, с.Чорноморка, Очаківський район, Миколаївська область, 57515 (адреса для листування: вул. Громадянська, 5/1, м. Миколаїв, 54001)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП", вул. Київська, 6-А, м.Тернопіль.

за участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності представників сторін та відповідних клопотань.

Суть справи.

Хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань, які знаходяться в матеріалах справи.

Фермерське господарство "ЮГ-НИВА", вул. Суворова, 58-Б, с.Чорноморка, Очаківський район, Миколаївська область (адреса для листування: вул. Громадянська, 5/1, м. Миколаїв звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП", вул. Київська, 6-А, м.Тернопіль про cтягнення суми попередньої оплати за договором поставки у розмірі 52800 грн. та неустойку в сумі 150480 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2017 року відкладено розгляд справи на 23 жовтня 2017 року на 11 год. 00 хв.

В судове засідання представник позивача не з'явився.

Ухвалою суду від 19.10.2017 року в задоволенні Клопотання №б/н від 10.10.2017 року (вх.№18770 від 18.10.2017 р.) в частині про участь в судовому засіданні, що призначене на 23.10.2017 р., в режимі відеоконференції, Фермерському господарству "ЮГ-НИВА" - відмовлено.

05.10.2017 на адресу суду від позивача надійшли Пояснення №б/н б/д (вх. №18123 від 05.10.2017), у яких зазначається, зокрема, наступне:

- надати докази направлення відповідачу вимоги про повернення коштів не має можливості з наступних причин:

- позивач направив відповідачу поштою вимогу про повернення коштів, але лист Укрпошта повернула з відміткою про відповідача за вказаною адресою, конверт з повернутою вимогою був загублений позивачем;

- керівник позивача поїхав в м. Тернопіль для вручення вимоги про повернення коштів безпосередньо; після прибуття за адресою, яка вказана в договорі та за якою відповідач зареєстрований в ЄДР юридичних осіб (м. Тернопіль, вул. Київська, буд. 6-А), з'ясувалося, що за даною адресою такого підприємства немає, там розташована перукарня;

- отримавши ухвалу суду позивач повторно відправив поштою вимогу про повернення коштів відповідачу, але докази про отримання (або про повернення цих листів) будуть у позивача лише через деякий час.

В судове засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча судом було дотримано вимоги статті 64 Господарського процесуального кодексу України, своєчасно винесено і надіслано за вказаною в позовній заяві адресою відповідача: вул. Київська, 6-А, м.Тернопіль ухвалу від 22.09.2017 року про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду 09.10.2017 року і необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлене відповідачу 23.09.2017 року повернулось разом із конвертом з ухвалою від 22.09.2017 року про порушення провадження у справі до господарського суду Тернопільської області з довідкою відділення поштового зв'язку, в якій вказано причину повернення : "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданого за електронним запитом суду від 09.10.2017 року за № НОМЕР_1 в Єдиному державному реєстрі знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП", місцезнаходження юридичної особи: 46024, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Київська, будинок 6А.

Як зазначається, зокрема, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" № 670-2010-р від 15.03.2010 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві .

У відповідності до п. 11 ОСОБА_1 господарського суду України № n0006645-06 від 15.03.2007 року "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/536/17-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

15 серпня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП", надалі - «Постачальник» , з однієї сторони та Фермерським господарством "ЮГ-НИВА", надалі - «Покупець, з іншої сторони, було укладено договір поставки № 15/08-10, згідно п.1.1. р.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором "Постачальник" зобов'язується передати у власність (поставити), а "Покупець" оплатити та прийняти мінеральні добрива, загальна кількість, ассортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена Сторонами у Специфікації, яка є додатками до цього договору і становить його невід'ємну частину (надалі іменується Товар).

У відповідності до п. 2.1 р. 2 даного договору ціна та загальна вартість Товару визначаються сторонами в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Як визначається в п. 3.2 р. 3 договору Товар відвантажується зі складу "Постачальника" на склад "Покупця" за умови 100% сплати рахунку-фактури.

Згідно п. 3.3 р. 3 договору доставка Товару здійснюється протягом двох календарних днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок "Постачальника".

В п. 5.2 р. 5 договору визначено, що в разі затримки поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленному "Покупцем", "Постачальник" сплачує неустойку у розмірі 15% від суми непоставленого товару за кожен день затримки.

У відповідності до п. 8.2 р. 8 договору поставки № 15/08-10 від 15.08.2017 року договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині виконання зобов'язань сторонами до повного його виконання.

Між сторонами до договору поставки № 15/08-10 від 15.08.2017 року було укладено Додаток № 1 Спецтфікація , у якій зазначено, зокрема:

- селітра аміачна № 34.4% (Росія) (м-50 кг) в кількості 8 тон;

- загальна вартість товару: 52800 грн. з ПДВ;

- оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника;

- Товар відпускається зі складу за умови 100% сплати рахунку-фактури, а саме 52800 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виставлено позивачу ОСОБА_2 № СФ-0000567 від 15.08.2017 р. для сплати до 18.08.2017 р. за товар на суму 52800 грн.

У відповідності до платіжного доручення № 52 від 15.08.2017 року позивач сплатив відповідачу 52800 грн., в якому в графі "Призначення платежу" ззаначено: "оплата за селітру аміачну зг. Рахунку № СФ-0000567 від 15.08.2017 р., договір № 15/08-10 від 15.08.2017 ".

Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП" порушило свої зобов'язання за договором поставки № 15/08-10 від 15.08.2017 року: поставку товару позивачу не здійснило.

Як слідує з матеріалів справи, 02.10.2017 року позивач направив відповідачу ОСОБА_3 вих. № 3 від 02.10.2017 року про повернення суми попередньої оплати за договором поставки, в якій зазначив, зокрема, що в зв'язку з невиконанням ТОВ "ГЛТ ГРУП" поставки товару за договором поставки № 15/08-10 від 15.08.2017 р. вимагає повернути ФГ "ЮГ-НИВА" суму попередньої оплати за вказаним договором в розмірі 52800 грн. (належним чином засвідчені копії ОСОБА_3, опису вкладення у цінний лист від 02.10.2017 р. та фіскального чеку № 0052928 0002630 від 02.10.2017 р., як докази направлення даної ОСОБА_3 відповідачу знаходяться в матеріалах справи).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається в ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу .

У відповідності до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як визначається ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання за договором поставки № 15/08-10 від 15.08.2017 року в частині поставки позивачу товару в обумовлений між сторонами строк : протягом двох календарних днів з моменту надходження коштів (15 серпня 2017 року) на розрахунковий рахунок "Постачальника", поставку товару відповідач не здійснив.

Відтак, позивач скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та 02.10.2017 року звернувся до відповідача з ОСОБА_3 вих. № 3 від 02.10.2017 року про повернення суми попередньої оплати за договором поставки, а саме 52800 грн., які були сплачені позивачем згідно умов договору поставки № 15/08-10 від 15.08.2017 року.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про повернення відповідачем суми попередньої оплати за товар, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача - 52800 грн. попередньої оплати підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем, у відповідності зі ст.ст.33, 34 ГПК України, належними і допустимими доказами та неоспорені відповідачем.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 150480 грн., нараховану на підставі п. 5.2 р. 5 договору поставки № 15/08-10 від 15 серпня 2017 року в розмірі 15% від суми непоставленого товару за кожен день затримки з 18.08.2017 року по 05.09.2017 р. включно: 150480 грн. = 52800 х 15% х19.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. ст. 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Проаналізувавши норми ст. ст. 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Відтак, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

З огляду на наведене, правовідношення, в якому покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати за недопоставлений товар, а продавець повинен повернути ці кошти - є грошовим зобов'язанням .

Відтак, предметом позовних вимог по справі, що розглядається є саме грошове зобов'язання , що полягає у поверненні суми попередньої оплати за товар за договором поставки № 15/08-10 від 15 серпня 2017 р.

Як передбачено ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в сумі 150480 грн., нараховану на підставі п. 5.2 р. 5 договору поставки № 15/08-10 від 15 серпня 2017 року в розмірі 15% від суми непоставленого товару за кожен день затримки.

Однак, як встановлено судом в ході розгляду справи, позивач - Фермерське господарство "ЮГ-НИВА" відмовилось від отримання товару за договором поставки № 15/08-10 від 15 серпня 2017 р., а, натомість, просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати за непоставлений товар.

Відтак, як уже зазначалося вище, предметом позовних вимог по даній справі є грошова вимога , що полягає у поверненні суми попередньої оплати за товар за договором поставки № 15/08-10 від 15 серпня 2017 р.

В п. 5.2 р. 5 договору поставки № 15/08-10 від 15 серпня 2017 визначено, що в разі затримки поставки Товару або поставки не в повному обсязі, заявленому "Покупцем", "Постачальник" сплачує неустойку у розмірі 15% від суми непоставленого товару за кожен день затримки.

Слід зазначити, що в п. 5.2 р. 5 вказаного договору сторонами передбачено відповідальність у вигляді неустойки саме за затримку поставки товару або поставку такого товару не в повному обсязі, а не за порушення грошового зобов'язання (повернення попередньої оплати).

З огляду на наведене, у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача суми неустойки, нарахованованої на суму непоставленого товару. А тому, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки в сумі 150480 грн. слід відмовити як безпідставно заявлених.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП" вул. Київська, 6-А, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 33322173 на користь Фермерського господарства "ЮГ-НИВА" вул. Суворова, 58-Б, с.Чорноморка, Очаківський район, Миколаївська область,57515 (адреса для листування: вул. Громадянська, 5/1, м. Миколаїв, 54001), ідентифікаційний код 34651001:

-52800 грн - попередньої оплати;

-792 грн 00 коп - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3.В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27 жовтня 2017 року.

Суддя С.О. Хома