Рішення

від 24.10.2017 по справі 923/901/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року Справа № 923/901/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., при секретарі судового засідання Бєловій О.С., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Біопаливна Компанія"

до Приватного підприємства "Енерго-Транс-Південь"

за первісним позовом про: стягнення 550941,44 грн,

за зустрічним позовом про: розірвання договору поставки № 14 від 12.07.2017,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (представника за дорученням),

від відповідача - ОСОБА_2 (представника за дорученням),

в с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 22.09.2017 порушене провадження у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південна Біопаливна Компанія до Приватного підприємства Енерго-Транс-Південь про стягнення 550941,44 грн, з яких 539125 грн основної заборгованості та 11816,44 грн пені. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого товару за договором поставки № 14 від 12.07.2017.

До початку слухання справи по суті 13.10.2017 до суду надійшов зустрічний позов Приватного підприємства Енерго-Транс-Південь з вимогами, спрямованими до Товариства з обмеженою відповідальністю Південна Біопаливна Компанія , про розірвання договору поставки № 14 від 12.07.2017, укладеного між сторонами. Вимоги за зустрічним позовом ґрунтуються на положеннях статей 615, 651 та 678 Цивільного кодексу України, за якими, на думку відповідача, він вправі відмовитися від договору, оскільки поставлений йому товар не відповідає по якості договірним умовам.

Відповідачем відзив на первісний позов не наданий, проте, як зазначив його представник у судовому засіданні, позовні вимоги ним не визнаються з підстав, викладених у зустрічному позові.

В свою чергу, позовні вимоги за зустрічним позовом позивачем не визнаються з посиланням на поставку якісної продукції, яка відповідає як умовам договору, так і документам на поставлений товар, Так, відповідно що Посвідчення № 70 про якість етанолу та сертифіката відповідності серії АА № 08970 етанол відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань .

Таким чином, суд констатує, що між сторонами, фактично, виник спір щодо предмета поставки та його якості.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 17 та 24 жовтня 2017 року.

Крім викладеного судом встановлено, що 12.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Південна Біопаливна Компанія та Приватним підприємством Енерго-Транс-Південь укладений договір поставки № 14, за умовами якого позивач, виступаючим в якості постачальника, зобов'язався передати у власність відповідачу товар - етанол як складник бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015 , за кількістю, що визначається у специфікації до договору.

Пунктом 1.4. договору сторонами обумовлено, що продукція повинна відповідати чинним на території України технічним умовам ДСТУ EN 15376:2015 Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань і підтверджуватися посвідченням про якість та сертифікатом відповідності виробника.

За змістом пункту 3.1. договору вартість однієї тони продукції складає 21565 грн з ПДВ, а за пунктом 3.3. договору покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості продукції протягом двох календарних днів з моменту поставки продукції.

В межах цього договору сторонами підписана специфікація № 001 від 16.08.2017, з якої слідує, що позивач зобов'язався поставити відповідачу Етанол як складник бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015 в кількості 25 тон на загальну суму 539125 грн з ПДВ.

На виконання умов договору позивач за видатковою накладною № 672 від 16.08.2017, товарно-транспортною накладною № Р672 від 16.08.2017 та акту приймання-передачі продукції від 16.08.2017 поставив відповідачу 25 тон Етанолу як складник бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015 на загальну суму 539125 грн.

Не дивлячись на взяті на себе зобов'язання відповідач вартість отриманого товару не сплатив.

Аналіз правовідносин, які існували між сторонами та доведенні позивачем, свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено поставки, за яким у відповідності до положень статті 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Так, у відповідності до статті 673 того ж Кодексу продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина 1). Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (абз. 2 частини 2). Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (абз. 1 частини 4).

В даному випадку, з урахуванням існування спору щодо якості поставленого товару, та предмета самої поставки, суд зазначає, що супровідними документами на товар є Сертифікат відповідності серії АА № 08970, виданий Державним підприємством Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості , зареєстрований в Реєстрі ДП УкрНДНЦ за № UA.TR.011.C.000019-16, за змістом якого він виданий на продукцію Державного підприємства Гайсинський спиртовий завод (безпосередньо цьому підприємству): Етанол в якості компонента змішання для бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015 ; та в ньому зазначено, що ця продукція відповідає ДСТУ EN 15376:2015 Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань ТР 05459105-008-2016 виробництва етанолу як складника бензину.

Згідно зі Свідоцтвом про належність палива до альтернативного № 251 серії РП-См від 02.08.2016, яке видане Державному підприємству Гайсинський спиртовий завод , етанол як складник бензину згідно ДСТУ EN 15376:2015 Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань ідентифіковане як альтернативне паливо.

Поряд з цим, відповідно до Посвідчення № 70 про якість Етанолу як складника бензину, виданого Державним підприємством Гайсинський спиртовий завод , Етанол як складник бензину, відвантажений 16.08.2017 в цистерну АА9507ХХ (яка відповідає цистерні, вказаній у названій товарно-транспортній накладній № Р672 від 16.08.2017) відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань .

Таким чином, суд констатує, що позивачем поставлено відповідачу продукцію, яка відповідає встановленій якості щодо автомобільного, альтернативного палива, а тому заперечення відповідача щодо поставки неякісного товару, не обумовленого договором товару до уваги судом не приймаються.

У відповідності до положень частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несвоєчасна оплата вартості поставленого товару є порушенням взятих відповідачем на себе зобов'язань та вказаних правових положень.

За таких обставин, відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції, а тому позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через несвоєчасне виконання зобов'язання щодо оплати вартості товару позивачем нарахована пеня в розмірі 11816,44 грн за період з 19.08.2017 по 06.09.2017, виходячи з положень пункту 5.4. договору, у випадку несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка була встановлена і діяла в період прострочення, за кожен день прострочення оплати..

Вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суд зазначає, що за статтею 230 Господарського кодексу України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, суд констатує про його правомірність, а тому позовні вимоги в цій частині є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відносно вимог за зустрічним позовом суд вказує, що статтями 188 Господарського кодексу України та 651 ЦК України встановлені підстави та порядок розірвання договору. Так, за статтею 188 розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором, а за статтею 651 - договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).

Таким чином, розірвання договору можливе лише у випадку коли б позивач поставив відповідачу продукцію, яка не відповідала договірним умовам та встановленим законодавством умовам щодо її якості.

Проте, як зазначено вище при аналізі первісного позову, позивач поставив відповідачу продукцію, яка, як відповідає договірним умовам, так і відповідає законодавчим вимогам щодо її якості, а тому позивачем не допущено порушень договору, які могли б при їх наявності стати підставою для його розірвання.

За таких обставин, підстави для розірвання договору поставки відсутні, а тому позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у відповідності до приписів статті 49 ГПК України суд зазначає, що оскільки позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а за зустрічним - відмові, судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 8264,12 грн покладається на відповідача, а судовий збір, сплачений відповідачем при поданні зустрічного позову відноситься на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства Енерго-Транс-Південь (73000 м. Херсон, вул. М.Фортус, буд. 135, ідентифікаційний код 35119991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Південна Біопаливна Компанія (23700 Вінницька область, м. Гайсин, вул. Заводська, буд. 28, ідентифікаційний номер 37354036) - 539125 грн основної заборгованості, 11816,44 грн пені та 8264,12 грн компенсації по сплаті судового збору.

3.В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Повне рішення складене - 26.10.2017

Суддя М.К. Закурін