Рішення

від 24.10.2017 по справі 922/3313/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р.Справа № 922/3313/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергоненеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергоненеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроізоліт ЛТД" про стягнення коштів 4.281,51 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність №108/10 від 17.07.2015 р.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2017 року Державне підприємство "Національна атомна енергоненеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергоненеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроізоліт ЛТД" про стягнення неустойки (пені) в розмірі 4.281,51 грн. за Договором поставки від 18.09.2015 р. №53-129-01-15-00578 у зв'язку з простроченням строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/3313/17 і призначено її до слухання у судовому засіданні на 24 жовтня 2017 року.

19 жовтня 2017 року через канцелярію Господарського суду Харківської області від позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшли додаткові документи (вх. №34292, 34293), які долучені судом до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 24 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просить суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, докази витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі не надав, причини неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що відповідач, з урахуванням приписів пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Державне підприємство "Національна атомна енергоненеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроізоліт ЛТД" (Постачальник) було укладено Договір поставки №53-129-01-15-00578 від 18 вересня 2015 року (надалі - Договір) відповідно до предмету якого Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити рідину для гідроамортизаторів виробництва ТОВ "Орггазнефть" (Росія) для потреб ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити Продукцію (пункт 1.1. Договору).

У відповідності до пункту 3.1. Договору, сума Договору складає 285.433,86 грн., у тому числі ПДВ 20% - 47.572,31 грн.

Згідно з пунктом 4.2. Договору, оплата поставленої продукції за Специфікацією здійснюється Покупцем за кожну партію, що поставляється, протягом 30 робочих днів з дати підписання акту приймання - передачі поставленої продукції.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що строк поставки Продукції зазначений у Специфікації.

Відповідно до пункту 5.4. Договору, датою поставки вважається дата видаткової накладної на Продукцію, що підтверджує надходження Продукції на склад Вантажоодержувача.

Постачальник зобов'язується забезпечити поставку Продукції у строки, встановлені Договором (пункту 6.3.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2015 р., а в частині оплати за поставлену Продукцію, до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, передбачених Договором, Договір діє до закінчення терміну дії гарантії на Продукцію (п.10.1. Договору).

Згідно Специфікації № 1 до Договору відповідач мав здійснити поставку рідини 131-209 у кількості 140 кг на суму 87.528,00 без ПДВ та рідини 133-257 у кількості 149 кг на суму 150.333,55 грн. в строк протягом 30 днів від дати укладення договору.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем поставка товару здійснена з простроченням строку, встановленого в Специфікації №1 до Договору, що на думку позивача є підставою для нарахування пені у розмірі 4.281,51 грн. Оскільки відповідачем в добровільному порядку не здійснено сплату на користь позивача пені, вищевказана обставини зумовила звернення позивача із даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення неустойки (пені) за Договором поставки №53-129-01-15-00578 від 18 вересня 2015 року в зв'язку з простроченням строків поставки товару, отже до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню відповідні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було зазначено вище, пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що строк поставки Продукції зазначений у Специфікації. Зміни до вказаного пункту договору сторонами не вносились, а тому останнім днем поставки, згідно умов договору, є 19 жовтня 2015 року, що повністю узгоджується із нормами ст. 254 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив поставку товару 03 листопада 2015 року, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000021 від 03 листопада 2015 року (т. I, арк. с. 30).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем поставку здійснено поза межами визначеного умовами договору строку на поставку, відповідно - із простроченням (порушенням визначеного умовами договору строку - 19 жовтня 2015 року).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, згідно статті 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 231 Господарського кодексу України визначено розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов'язання. Так, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В пункті 7.2. Договору зазначено, що а порушення строку поставки Продукції за Договором Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк Продукції за кожний день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої Продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення поставки Продукції понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої Продукції.

Судом встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання по поставці товару з 20 жовтня 2015 року. З урахуванням викладеного, суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 20 жовтня 2015 року по 03 листопада 2015 року дійшов висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства України, з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4.281,51 грн. пені є обґрунтованими та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по розгляду даної справи суд покладає на відповідача у розмірі 1.600,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129-1 Конституції України, статтями 231, 265 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроізоліт ЛТД" (61105, м. Харків, вул. Анадирська, буд. 10, код ЄДРПОУ 38650420) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А, код ЄДРПОУ 26251923) пеню в розмірі 4.281,51 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_1

/справа №922/3313/17/