Рішення

від 23.10.2017 по справі 925/1208/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2017 р. Справа № 925/1208/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреностями;

від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом ПАТ "Золотоніське автотранспортне підприємство 17112" до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради про стягнення 175 432,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 175 432,00 грн. за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування на підставі договору № 19 від 06.01.2015, укладеного між сторонами у справі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з мотивів відсутності надходження Управлінню коштів з бюджету, за рахунок яких проводиться розрахунок між сторонами по договору.

Залучене до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Золотоніське управління Державної казначейської служби України Черкаської області надало суду пояснення від 18.10.2017 № 06-17/1276 про те, що договір між сторонами зареєстрований та взятий на облік у Золотоніському УДКСУ і у 2015 році було зареєстровано зобов'язання відповідача у межах кошторисних призначень в сумі 1 046 000,00 грн. Оплачено було лише витрати на суму 870 568,00 грн. як компенсаційні виплати на пільговий проїзд, кошти в сумі 175 432,00 грн. рахуються як кредиторська заборгованість відповідача на кінець 2015 року. Кошти на рахунках відповідача на даний час відсутні. Представник третьої особи в засідання не з'явився, його явка обов'язковою не визнавалася.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

06.01.2015 між Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради (далі - Замовник , відповідач по справі ) та публічним акціонерним товариством "Золотоніське АТП-17112" (далі - Перевізник, позивач по справі) було укладено договір № 19 (а.с.13-14) про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян автобусами загального користування за рахунок субвенцій з Державного бюджету.

Даний договір регулює взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за транспортні послуги, які надаються Перевізником по перевезенню пільгових категорій громадян на основі додатка № 1 про перелік - розрахунок пільгового перевезення окремих категорій громадян, яким чинним законодавством надаватимуться пільги на проїзд у міських автобусах ПАТ "Золотоніське АТП-17112" у відповідності із Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік", за маршрутами № 1 № 2, № 3, № 4, № 5 (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.2.3. договору Замовник зобов'язався проводити відшкодування за пільгові перевезення громадян, надані Перевізником в межах наданої субвенції.

Замовник протягом 3-х банківських днів з дня надходження субвенції з державного бюджету здійснює перерахування коштів на рахунок Перевізника (п. 3.2. договору).

Фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться розпорядником бюджетних коштів з урахуванням фактично наданих послуг та згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" в сумі 1000000,00 грн. на рік, в тому числі заборгованість на 01.01.2015 в сумі 19959,48 грн. по мірі надходження коштів з Державного бюджету ( п. 3.4. договору).

01.04.2015 сторонами у справі було укладено додаткову угоду № 26 (а.с.18) , якою було змінено п. 3.4. договору, а саме:" фінансування видатків на компенсаційні виплати на пільговий проїзд окремих категорій громадян проводиться розпорядником бюджетних коштів з урахуванням фактично наданих послуг та згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" в сумі 946 000,00 грн. на рік в тому числі заборгованість на 01.01.2015 в сумі 19959,48 грн. по мірі надходження коштів з Державного бюджету".

Додатковою угодою № 31 від 01.06.2015 (а.с.19) сторонами було внесено зміни щодо переліку пільговиків, які мають право на пільговий проїзд в міському транспорті з 01.06.2015.

В додатковій угоді № 35 від 07.12.2015 (а.с. 20) були внесено зміни до п. 3.4. договору були збільшені видатки на компенсацію виплат на пільговий проїзд до суми 1 046 000,00 грн. в тому числі заборгованість на 01.01.2015 в сумі 19959,48 грн.

Представниками обох сторін визнається, що послуги позивачем по перевезенню пільгових категорій громадян відповідачу надано виключно в межах укладеного між сторонами договору і в межах погодженого цим договором кошторису.

Укладення сторонами цього Договору відповідає приписам Закону України "Про автомобільний транспорт " (далі - ЗУ "Про автомобільний транспорт"), Бюджетному кодексу України, не суперечить Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік".

Статтею 29 ЗУ "Про автомобільний транспорт" визначено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Згідно статей 4 та 37 вказаного Закону пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік" передбачено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг, в тому числі, за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Порядок компенсації витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів врегульовано Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 4 березня 2002 (далі - Порядок № 256).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 256 фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктом 8 абзацу 2 Порядку № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг, зокрема і компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

За приписом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору між сторонами, протягом січня-грудня 2015 року позивачем були надані послуги з міського перевезення пільгової категорії населення, згідно наданої Відповідачем інформації про категорії пільгових пасажирів та їх кількості за вказаний період на загальну суму 1 046 000,00 грн. (у тому числі заборгованість 2014 року в розмірі 19959,48 грн.), що підтверджується довідками про фактичне перевезення пасажирів по місту та актами щомісячної звірки взаєморозрахунків за січень-грудень 2015 року ( а.с. 24-47), які складені між сторонами.

За твердженням позивача, відповідач здійснив частковий розрахунок за надані послуги в сумі 870 568,00 грн. При цьому борг за 2014 рік у сумі 19 959,48 грн., який підтверджено сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2015 року, було сплачено відповідачем 29.01.2015 року платіжним дорученням № 113 від 29.01.2015 у складі суми перерахування 52 637,00 грн., що підтверджується обома сторонами.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 175 432,00 грн. (1 046 000,00 - 870 568,00).

Між сторонами немає спору з приводу неякісності наданих позивачем послуг перевезення. Позивач погодився із всіма запереченнями відповідача по сумах, які внесено до актів звірки взаємних розрахунків між сторонами, що за доводами сторін було пов"язано із уточненням переліку пільговиків.

Відповідач не надав доказів, які б установленому законом порядку звільняли його від виконання договірних зобов'язань перед позивачем.

У постановах Верховного Суду України від 13.10.2009 року у справі № 09/209, від 15.05.2012 року у справі № 11/446 та рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_4 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року наведена правова позиція про те, що відсутність бюджетного асигнування не є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, взятого на себе державою відповідно до чинного законодавства України та про те, що будь-який договір незалежно від його правової природи повинен виконуватись.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір між сторонами не містить умов про виконання іншою особою зобов'язань відповідача по відшкодуванню витрат позивачу на пільгове перевезення пасажирів.

Відповідач не подав доказів того, що він повідомляв позивачу про необхідність припинення надання послуг у зв'язку з відсутністю (ненадходженням) коштів та неможливістю їх оплати. Сторонами не було досягнуто згоди про розірвання укладеного між ними договору. Виходячи із приписів Бюджетного кодексу України та умов Договору, надані в 2015 році послуги повинні бути оплачені до кінця цього року, тому строк виконання цього зобов'язання є таким, що настав і відповідач повинен був повністю розрахуватися із позивачем за фактично надані послуги не пізніше 31.12.2015.

Згідно п. 7.1., в частині проведення розрахунків договір між сторонами діє до повного їх виконання.

Суду не подано доказів проведення оплати станом на момент прийняття рішення, тому з відповідача належить примусово стягнути на користь позивача залишок боргу в сумі 175 432,00 грн. по договору № 19 від 06.01.2015. Заперечень проти існування цієї суми боргу відповідачем не подано.

Відповідно до статті 49 ГПК України за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 2 631,49 грн., навіть якщо би відповідач був звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Золотоніської міської ради (ідентифікаційний код 25213412, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 70) на користь Приватного акціонерного товариства "Золотоніське автотранспортне підприємство 17112" (ідентифікаційний код 05461220, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 68Б) - 175 432,00 грн. боргу з відшкодування коштів за транспортні послуги перевезення пільгових категорій громадян по договору № 19 від 06.01.2015 року та 2 631,49 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 26 жовтня 2017

Суддя Н.М. Спаських