Рішення
від 26.10.2017 по справі 924/775/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2017 р.Справа № 924/775/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор груп" м.Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-проммонтаж" м.Хмельницький

про стягнення 85912,20 грн., з яких: 71000,00 грн. - заборгованість, 3350,00 грн. - інфляційні нарахування, 1189,32 грн. - 3% річних, 10372,88 грн. - пеня.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 18.08.17р.

відповідач: не з`явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 85912, 20 грн., з яких: 71000,00 грн. - заборгованість, 3350,00 грн. - інфляційні нарахування, 1189,32 грн. - 3% річних, 10372,88 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №11 від 22.02.2017р.

Вказує, що відповідно до п. 1.1. договору позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача на умовах договору товар, повний перелік, кількість, ціна і строк постачання якого вказані у специфікаціях доданого договору, який є невід`ємною його частиною, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.

Позивач повідомляє, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу продукцію на суму 357000,00р., що підтверджується видатковою накладною №8 від 14.03.2017р. та довіреністю на отримання цінностей №8 від 13.03.2017р.

Проте відповідач порушив свої договірні зобов'язання та не оплатив у встановлений строк повну вартість товару, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 71000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав. Ухвала від 10.10.2017р., яка направлялася на адресу відповідача повернута до суду із довідкою відділення поштового зв'язку про причину повернення: „за закінченням терміну зберігання» .

Судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Згідно з п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх передбачених ГПК України заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи та враховуючи обмеженість строків вирішення даного спору, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне.

22.02.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Трансформатор груп" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-проммонтаж" (покупець) укладено договір поставки №11 (далі-договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця на умовах договору товар, повний перелік, кількість, ціна і строк постачання якого вказані у специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. загальна вартість договору складається з суми усіх специфікацій до цього договору. Вартість товару визначається на підставі отриманих від постачальника рахунків.

Оплата товару здійснюється покупцем в сумі вартості поставленого товару, у відповідності до рахунку-фактури на товар та на умовах, вказаних у відповідній специфікації (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що термін поставки товару - 40 календарних днів з дати отримання попередньої оплати постачальником.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання обома сторонами акту прийому-передачі товару (п. 4.3. договору).

В п. 5.3. договору передбачено, що за порушення строків розрахунків, передбачених в розділі 3 договору та у специфікації, покупець сплачує пеню постачальнику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Оплата пені не звільняє покупця від зобов'язань оплати простроченого платежу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017р., а відносно відповідальності сторін - до повного виконання зобов'язань між сторонами (п. 8.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

В специфікації №1 від 22.02.2017р. сторонами узгоджено, що загальна вартість продукції, що поставляється відповідно до даної специфікації становить 357000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%, а саме 59500,00 грн.

Також в специфікації визначено умови оплати товару: 50% - попередня оплата на протязі 3-з банківських днів після підписання договору, даної специфікації та отримання рахунку на оплату, 50% - на протязі 3-х банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

23.02.2017р. позивачем на підставі договору поставки №11 від 22.02.2017р. було виставлено відповідачу рахунок на оплату №14 на суму 357000,00 грн.

Відповідачем до моменту поставки товару було сплачено позивачу 180000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №262 від 24.02.2017р. на суму 90000,00 грн., №969 від 28.02.2017р. на суму 90000,00 грн.

14.03.2017р. позивачем було поставлено відповідачу товар (комплектна трансформаторна підстанція 2КТПУ/ЕL-250 10/0,4 без ТМ та комплектна підстанція 2КТПУ/ЕL-400 10/0,4 без ТМ) загальною вартістю 357000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №8 від 14.03.2017р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №8 від 13.03.2017р.

Після поставки товару відповідачем було перераховано позивачу 106000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №270 від 24.03.2017р. на суму 5000,00 грн., №280 від 11.04.2017р. на суму 86000,00 грн., №309 від 09.06.2017р. на суму 5000,00 грн., №333 від 20.07.2017р. на 10000,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем в повному обсязі вартості поставленого товару, позивач звернувся з позовом про стягнення 71000,00 грн. - заборгованості, 3350,00 грн. - інфляційних нарахувань, 1189,32 грн. - 3% річних, 10372,88 грн. - пені.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Трансформатор груп" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-проммонтаж" (покупець) укладено договір поставки №11 (далі-договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця на умовах договору товар, повний перелік, кількість, ціна і строк постачання якого вказані у специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару (комплектна трансформаторна підстанція 2КТПУ/ЕL-250 10/0,4 без ТМ та комплектна підстанція 2КТПУ/ЕL-400 10/0,4 без ТМ) на загальну суму 357000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №8 від 14.03.2017р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №8 від 13.03.2017р.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата товару здійснюється покупцем в сумі вартості поставленого товару, у відповідності до рахунку-фактури на товар та на умовах, вказаних у відповідній специфікації (п. 3.1. договору).

В специфікації №1 від 22.02.2017р. сторонами узгоджено умови оплати товару: 50% - попередня оплата на протязі 3-з банківських днів після підписання договору, даної специфікації та отримання рахунку на оплату, 50% - на протязі 3-х банківських днів після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем повідомлення про готовність продукції до відвантаження. За таких обставин, суд вбачає правомірними доводи позивача про те, що відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар протягом 3-х банківських днів з моменту фактичного відвантаження продукції.

Отже, враховуючи, що поставка товару здійснена 14.03.2017р., відповідач повинен був оплатити поставленого позивачем товар не пізніше 17.03.2017р.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

23.02.2017р. позивачем на підставі договору поставки №11 від 22.02.2017р. було виставлено відповідачу рахунок на оплату №14 на суму 357000,00 грн.

Відповідачем до моменту поставки товару було сплачено позивачу 180000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №262 від 24.02.2017р. на суму 90000,00 грн., №969 від 28.02.2017р. на суму 90000,00 грн.

Після поставки товару відповідачем (після 14.03.2017р.) перераховано позивачу 106000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №270 від 24.03.2017р. на суму 5000,00 грн., №280 від 11.04.2017р. на суму 86000,00 грн., №309 від 09.06.2017р. на суму 5000,00 грн., №333 від 20.07.2017р. на 10000,00 грн.

Таким чином, відповідачем оплачено лише частину поставленого товару в сумі 286000,00 грн.

Докази оплати решти вартості товару, а саме 71000,00 грн. (357000,00 - 286000,00 = 71000,00) в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення 71000,00 грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається із розрахунку позивачем правомірно, з урахуванням проплат нараховано 3% річних у розмірі 1189,32 грн. за період з 18.03.2017р. по 15.08.2017р. Таким чином, заявлена сума 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму ВГС України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 3350,00 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2017р. по липень 2017р., які підлягають стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10372,88 грн. пені за період 18.03.2017р. по 15.08.2017р.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони в пункті п. п. 5.3. договору передбачили, що за порушення строків розрахунків, передбачених в розділі 3 договору та у специфікації, покупець сплачує пеню постачальнику в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Як вбачається із розрахунку, позивачем правомірно, на підставі п. 5.3. договору здійснено нарахування пені в розмірі 10372,88 грн. з урахуванням проплат, здійснених відповідачем. Тому, заявлена до стягнення сума пені підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно положень статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення 85912, 20 грн., з яких: 71000,00 грн. - заборгованість, 3350,00 грн. - інфляційні нарахування, 1189,32 грн. - 3% річних, 10372,88 грн. - пеня є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор груп" м.Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-проммонтаж" м.Хмельницький про стягнення 85912, 20 грн., з яких: 71000,00 грн. - заборгованість, 3350,00 грн. - інфляційні нарахування, 1189,32 грн. - 3% річних, 10372,88 грн. - пеня задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-проммонтаж" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 6, код ЄДРПОУ 33590760) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трансформатор груп" (м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 77Б, код ЄДРПОУ 40840195) 71000,00 грн. (сімдесят одна тисяча гривень 00 коп.) заборгованості, 3350,00 грн. (три тисячі триста п'ятдесят гривень 00) інфляційних нарахувань, 1189,32 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять гривень 32 коп.) 3% річних, 10372,88 грн. (десять тисяч триста сімдесят дві гривні 88 коп.) пені, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 26.10.2017р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2,3 - позивачу, товариство з обмеженою відповідальністю "Трансформатор груп" (29000, м.Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 77Б); (29000, м.Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 34, офіс 205)

4 - відповідачу,товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-проммонтаж" (29000, м.Хмельницький, вул. Курчатова, буд.6) простим.

СудГосподарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення26.10.2017
Оприлюднено01.11.2017
Номер документу69856084
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —924/775/17

Рішення від 26.10.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Танасюк О.Є.

Ухвала від 10.10.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Танасюк О.Є.

Ухвала від 25.09.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Танасюк О.Є.

Ухвала від 12.09.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Танасюк О.Є.

Ухвала від 22.08.2017

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Танасюк О.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні