Постанова

від 18.10.2017 по справі 908/473/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.10.2017 року справа №908/473/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: За участю представників сторін: від позивача від відповідачаОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - за довіреністю №2 від 03.01.2017 року; ОСОБА_5 - за довіреністю №276 від 18.08.2017 року; розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі№908/473/17 (суддя Азізбекян Т.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс", с. Плодородне, Михайлівського району Запорізької області до відповідачаГоловного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя прозобов'язання поновити договір оренди землі та укласти додаткову угоду до нього

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс" звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов'язання визнати поновленим договір оренди землі від 28.07.2005 року (зареєстрований 27.03.2007 року за №040727300001) та укласти додаткову угоду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі №908/473/15 позов ТОВ "Алекс" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов'язання поновити договір оренди землі від 28.07.2005 року (зареєстрований 27.03.2007 року за №040727300001) та укласти додаткову угоду задоволено.

Визнано поновленим договір оренди землі від 28.07.2005 року (зареєстрований 27.03.2007 року за №040727300001) в наступній редакції додаткової угоди:

"ДОДАТКОВА УГОДА

про внесення змін до договору оренди землі

від 28 липня 2005 року

(зареєстрований у Михайлівському районному відділенні Запорізької регіональної

філії Центру ДЗК від 27.03.2007 року № 040727300001, з додатковою угодою від 22.01.2010 року, зареєстрованою в Михайлівському районному відділенні Запорізької регіональної філії Центру ДЗК від 25.11.2010 року за № 041027300112) про внесення змін до нього

м. Запоріжжя

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, іменоване в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс", іменоване в подальшому "Орендар", з другого боку, згідно зі ст.ст. 15 1 , 93, 122 Земельного кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", ст.ст. 19, 30 Закону України "Про оренду землі", за домовленістю сторін уклали додаткову угоду про таке:

1. Внести зміни до договору оренди землі:

1.1 Пункт 8 Договору викласти в такій редакції:

"Договір укладено на 7 (сім) років до 27 березня 2024 року (сім років з дати укладення цієї додаткової угоди).

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

1.2 Пункт 9 Договору викласти в такій редакції:

"Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8% (вісім відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

2. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного договору оренди і набирає чинності з дати державної реєстрації, складена у трьох примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Орендодавець Орендар

Головне управління Держгеокадастру ТОВ "Алекс"

у Запорізькій області 72040, Запорізька область

вул. Українська, 50 Михайлівський район,

м. Запоріжжя с. Плодородне, вул. Широка, 54

---

---

» .

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь ТОВ "Алекс" 1600 грн. 00 коп. судового збору.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі №908/473/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки не підлягає поновленню відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи зміну в додатковій угоді істотних умов договору в частині зменшення строку дії договору оренди землі (з 10 років до 7 років) та зміни розміру плати за землю (з 3% на 8%), у зв'язку із чим наявність заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі. Наполягає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що лист-повідомлення (вих.№32-8-0.61-885/2-17 від 15.02.2017р.), яким відповідач із посиланням на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" висловив свою незгоду в поновлені договору оренди землі, не містить чітких визначень які саме умови договору оренди не виконані позивачем, оскільки законом не передбачено будь-яких вимог до такого листа. Крім того, на переконання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області проект додаткової угоди доданої до заяви ТОВ "Алекс" від 18.01.2015 року за №41 передбачав зміну істотних умов договору оренди землі в частині строку його дії (з 10 років змінити на 7 ), що в силу положень цивільного та земельного законодавства може відбуватись виключно за взаємною домовленістю між сторонами, чого досягнуто не було. Суд першої інстанції, на думку апелянта, не повно з'ясував обставини справи в частині права, а не обов'язку орендодавця на переукладання договору оренди землі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів та визначено у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Москальова І.В., Сгара Е.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.07.2017 року об 14 год. 00 хв.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов через канцелярію суду 21.06.2017 року від ТОВ "Алекс", позивач вказав про безпідставність доводів викладених в апеляційній скарзі, у зв'язку із чим просив відмовити у її задоволенні, а рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі №908/473/15 просив залишити без змін.

Розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами Донецького апеляційного господарського суду 05.07.2017 року, 19.07.2017 року, 02.08.2017 року, 13.09.2017 року. Змінювався склад колегії суддів.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1927 від 17.10.2017 року у зв'язку із звільненням судді-члена колегії ОСОБА_6 у відставку та перебування судді-члена колегії ОСОБА_7 у відпустці на дату слухання справи, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/473/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2017 року змінено відсутніх суддів та визначено наступний склад колегії: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Дучал Н.М., Сгара Е.В.

18.10.2017 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, який наполягав на доводах апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі №908/473/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Алекс".

18.10.2017 року у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник ТОВ "Алекс", який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі №908/473/17 без змін.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Явка сторін не визнавалась обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Михайлівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Алекс" укладено договір оренди землі б/н від 28.07.2005 року (далі за текстом - Договір оренди землі), який зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.03.2007 року за №040727300001.

Предметом договору є надання в строкове платне користування земельної ділянки кадастровий номер 2323387700:02:007:0001, загальною площею 19,9066 га (землі сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (ріллі), за рахунок земель резервного фонду Старобогданівської сільської ради.

Договір укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку Договору орендар має переважене право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору оренди землі).

Між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 28.07.2005 року.

Відповідно до п. 43 Договору оренди сторони досягли згоди про те, що договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано сторонами без зауважень та здійснено державну реєстрацію договору - 27.03.2007 року.

В подальшому 22.01.2010 року між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ "Алекс" було укладено додаткову угоду б/н про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, якою було встановлено строк дії договору оренди землі від 28.07.2005 року на 10 років та збільшено орендну плату до 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Додаткова угода зареєстрована в державному реєстрі про що вчинено запис від 25.11.2010 року за №041027300112.

Враховуючи вищенаведені угоди та встановлені обставини, Договір оренди землі від 28.07.2005 року набрав чинності 27.03.2007 року, а дата закінчення строку договору оренди - 27.03.2017 року.

Листом (вих. №41 від 18.01.2017р.) позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області із заявою про поновлення договору оренди землі, в якому просив надати дозвіл на продовження договору оренди землі на новий строк - 7 років, та збільшити розмір орендної плати у грошовій формі в розмірі - 8% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки. До вказаного листа ТОВ "Алекс" було додано: проект додаткової угоди для внесення змін до договору оренди землі, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копії договору оренди, додаткової угоди до нього, довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендних плаежів та інші документи.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до штемпелю вхідної кореспонденції, отримало лист ТОВ "Алекс" - 18.01.2017 року за вх.№294/0/1-17.

Відповідач, за наслідком розгляду листа (вих.№41 від 18.01.2017р.), направив позивачу лист-повідомлення (вих.№32-8-0.61-885/2-17 від 15.02.2017р.), в якому з посиланням на ст. 33 Закону України "Про оренду землі" проінформував про незгоду із запропонованими позивачем умовами, викладеними в додатковій угоді, попередив про припинення договору 28.03.2017 року та необхідність повернення земельної ділянки.

Не погодившись із вищевикладеними обставинами щодо непоновлення договору оренди землі, ТОВ "Алекс" звернулось до місцевого господарського суду із позовом, в якому просило зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у запорізькій області поновити договір оренди землі від 28.07.2005 року (зареєстрований 27.03.2007 року за №040727300001) та укласти додаткову угоду до нього в редакції позивача.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Після укладення між Михайлівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ "Алекс" (Орендар) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і Орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі яким, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Цивільний кодекс України передбачає два випадки пролонгації договору найму (оренди): ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 777 цього Кодексу.

Так, за змістом положень ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 777 цього Кодексу наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка конкретизує порядок такої пролонгації:

По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вже зазначалось вище, позивач, маючи намір належним чином скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк у відповідності до ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", звертався до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом (вих.41 від 18.01.2017р.) про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки б/н від 28.07.2005 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Алекс" більш ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом (вих.41 від 18.01.2017р.) в якому повідомило в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строку. До листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, який передбачав зміну істотних умову договору в частині зменшення строку дії договору оренди (з 10 років до 7 років) та збільшення орендної плати (з 3% нормативно-грошової оцінки до 8%) (а.с. 35-44). Також, до листа орендаря додано довідку Головного управління ДФС у Запорізькій області про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів станом на 17.01.2017 року.

В свою чергу, в листі-повідомленні №32-8-0.61-885/2-17 від 15.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, із посиланням на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вказало про незгоду із запропонованими ТОВ "Алекс" умовами, викладеними в додатковій угоді та попередило його про припинення договору з 28.03.2017 року та про необхідність повернення земельної ділянки.

Дослідивши вказаний лист повідомлення орендодавця, судом апеляційної інстанції встановлено, що в своєму листі відповідач не посилається на недотримання чи порушення позивачем положень Закону України "Про оренду землі" чи Земельного кодексу України під час реалізації переважного права, але ж вказує про незгоду із запропонованими ТОВ "Алекс" умовами додаткової угоди. В зазначеному листі відповідач також вимагав повернення земельної ділянки.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, оскільки пред'явлення даного позову здійснено у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та під час розгляду даної справи суд оцінює дії та рішення відповідача на предмет їх законності та обґрунтованості, зокрема, аналізує правильність та правомірність зазначення орендодавцем підстав відмови у продовження дії договору; надає оцінку відповідності приписам діючого законодавства умов додаткової угоди, яка була запропонована орендарем для підписання відповідачу, тощо.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що посилання відповідача на незгоду із продовженням дії договору оренди землі (поновленням) на запропонованих позивачем умовах жодним чином не обґрунтоване, адже Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не посилається на неналежне виконання орендарем обов'язків за умовами договору, а вказаний факт ніякими доказами, окрім посилання на незгоду не підтверджено.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області заперечуючи проти поновлення договору оренди земельної ділянки не зазначає та не надає доказів неналежного виконання ТОВ "Алекс" своїх обов'язків передбачених договором оренди земельної ділянки.

При цьому, матеріали справи також свідчать про те, що як під час так і після закінчення дії договору оренди земельної ділянки - 27.03.2017 року, орендодавець жодного разу не повідомляв орендаря про неналежне здійснення землекористування та недобросовісне виконання умов договору. Доказів неналежного здійснення обов'язків землекористування відповідачем не надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду.

До того ж, в листі в листі-повідомленні №32-8-0.61-885/2-17 від 15.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не зазначає які саме кокретні обов'язки землекористувача не виконані чи виконані ТОВ "Алекс" неналежно, зважаючи на те, що разом з проектом додаткової угоди позивачем було надано довідку про відсутність заборгованості з орендної плати за землю.

В той час, як орендар своєчасно звернувся щоб скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, та до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендарем додано проект додаткової угоди, зміст та умови якої відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України "Про оренду землі", Цивільного кодексу України .

Так, при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років (ст. 19 Закону України "Про оренду землі").

Питання сплати орендної плати за земельну ділянку регулюється Податковим кодексом України, згідно зі ст. 288 якого, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, визначені позивачем в проекті додаткової угоди зміни до договору оренди земельної ділянки в частині строку дії договору та орендної плати за землю відповідають вимогам земельного та податкового законодавства.

Сторони після реалізації та дотримання переважного права на поновлення договору оренди не позбавлені права та зобов'язані внести зміни до умов договору оренди землі згідно чинного законодавства, в тому числі щодо строку дії договору та розміру орендної плати.

Також, сторони не були позбавлені такої можливості внесення змін до вказаної угоди так і під час дії договору оренди землі до 27.03.2017 року, оскільки Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, яким визначено та змінено розмір орендної плати за землю, набрав законної сили 03.12.2010 року, та саме з цього моменту територіальні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин (правопопередник відповідача у даній справі, а з 2013 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області), повинні були ініціюювати приведення умов договору у відповідності до вимог чинного законодавства. в тому числі й в частині розміру орендної плати.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач під час дії спірного договору оренди землі належним чином виконував обов'язки, які слідують з його умов.

Відповідно до листа голови Михайлівської районної державної адміністрації від 04.04.2017 року за №03-34/0138 слідує, що орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди, а саме:

- забезпечує використання земельної ділянки за цільовим призначенням та з поліпшенням попереднього стану;

- додержується вимог законодавства про охорону довкілля;

- своєчасно сплачує оренду плату;

- не порушує прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

- дотримується правил добросусідства.

Доводи позивача щодо належного виконання зобов'язань за договором відповідачем не було спростовано.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не зазначає, які саме умови не виконані ТОВ "Алекс", та з чим саме не згоден відповідач не вказано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що орендар належно виконував обов'язки за умовами договору, а тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк та на поновлення договору оренди землі відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Посилання Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на втрату переважного права на поновлення договору оренди у зв'язку з недотриманням вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та матеріали справи таких доказів не містять.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені ст. 777 Цивільного кодексу України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Обставини справи свідчать, що позивач фактично продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, на час прийняття оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції ТОВ "Алекс" засіяна земельна ділянка.

Доказів направлення листів із запереченнями у поновленні договору оренди землі у строк протягом одного місяця після закінчення строку договору, відповідач також не надав.

В судових засіданнях апеляційної інстанції представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області також заперечував проти поновлення договору оренди землі з ТОВ "Алекс" на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на той же самий строк та на тих же умовах.

При цьому, відповідач не спростовує обставини продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору та не спростовує факту не направлення відповідачем у місячний термін на адресу орендаря листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані вимоги, передбачені ст. 33 Законом України "Про оренду землі" для поновлення договору оренди, а відповідачем, у свою чергу, не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню, додаткову угоду не підписано.

Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого суду, що в даному випадку договір оренди землі повинен бути поновлений відповідачем шляхом підписання додаткової угоди до нього.

Згідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За змістом до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Нормами чинного законодавства прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідач, зволікаючи з поновленням договору оренди, порушує права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк, відтак ефективним та передбаченим законом способом захисту права позивача є прийняття судом рішення про поновлення договору (визнання права за позивачем).

В силу ст. 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язковим є укладення сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 84 ГПК України, у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Дослідивши зміст додаткової угоди в редакції позивача судом апеляційної інстанції встановлено, що вона не суперечить вимогам чинного законодавства, відтак не порушує прав орендодавця. Умови, вказані у додатковій угоді щодо строку дії договору не погіршують права орендодавця, а підвищення відсотку орендної плати, яка встановлюється у більшому розмірі, об'єктивно збільшить дохід державного (місцевого) бюджету.

Сторони договору не позбавлені права в подальшому узгодити інші умови договору, у тому числі строк дії договору та розмір орендної плати.

Інші доводи відповідача спростовуються встановленим вище обставинами та матеріалами справи.

Таким чином, обставини даної справи свідчать про те, що ТОВ "Алекс" згідно вимогам ст. 33 закону України "Про оренду землі" є добросовісним орендарем, який з метою скористатись своїм переважним правом на укладення договору оренди землі, надіслав відповідачу лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди землі, до якого було додано проект додаткової угоди, що відповідає вимогам закону, а також те, що на період дії строку договору оренди належної Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області земельної ділянки та після закінчення строку дії договору, тобто після 27.03.2016 року, належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку у власних інтересах, за що сплачував відповідну орендну плату.

Рівність та недопустимість порушення прав особи є не тільки конституційними принципами національної правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованих Україною та у Загальній декларації прав людини

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, у зв'язку із чим уповноваженим органом прийнято рішення про припинення орендних правовідносин, оскільки лист-повідомлення на який посилається відповідач, по-перше: не містить відомостей щодо перевірки проекту додаткової угоди на відповідність вимогам закону, тобто в ньому не зазначено відповідає чи суперечить надісланий проект додаткової угоди положенням цивільного та земельного законодавства та в чому саме, а по-друге: відповідачем взагалі не надано доказів узгодження з орендарем істотних умов договору, в тому числі якщо такі заперечення й могли існувати, відповідач не висловив прийнятні для нього умови та не надав можливості позивачу укласти договір оренди землі на таких умовах.

Відповідно до протоколу наради із врегулювання конфліктних ситуацій щодо земельних відносин, яка відбулась у Запорізькій облдержадміністрації 14.12.2015 року, першим заступником голови облдержадміністрації ОСОБА_8, на якому був присутнім особисто в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_9 наголошено на необхідності поновлення договорів оренди та надання в оренду земель державної власності саме фермерським господарствам, підприємствам, що розташовані на території відповідної ради та які несуть основне соціальне навантаження, забезпечують робочими місцями місцевих жителів та наповнюють місцеві бюджети. За результатами зазначеної наради Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області доручено при поновленні договорів оренди земельних ділянок суворо дотримуватись норм Закону України "Про оренду землі".

Крім того, відповідно до протоколу наради щодо вирішення земельних питань, яка відбулась 24.12.2015 року в облдержадміністрації, в тому числі за участі прокурора Запорізької обласні, начальника ГУНП України у Запорізькій обласні встановлено факти: щодо безпідставних відмов територіальних органів Держгеокадастру у погодженні та затвердженні землевпорядної документації з надуманих причин; щодо безпідставних відмов в поновленні договорів оренди землі державної власності сільськогосподарського призначення.

Тому, в даному випадку, сама лише констатація факту незгоди, без належного та підтвердженого обґрунтування причин для відмови у продовженні терміну дії договору оренди землі, за умови виконання позивачем всіх істотних умов договору та правомірного звернення до відповідача в межах встановленого строку, не може бути належним та допустимим доказом, у розумінні ст. 34 ГПК України, про недосягнення між сторонами згоди, у зв'язку із чим прийняття уповноваженим органом негативного рішення про відмову у продовженні договору оренди земельної ділянки, а об'єктивно свідчить лише про обмеження у реалізації заінтересованої сторони свого переважного права на його продовження.

Таким чином судова колегія дійшла висновку, що позивач правомірно звернувся з вимогою про укладення додаткової угоди, від укладання якої ухиляється відповідач, а договір оренди земельної ділянки від 28.07.2005 року обґрунтовано визнано судом першої інстанції поновленим на умовах додаткової угоди до нього в редакції позивача, проект якої відповідає вимогам законодавства.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оспорюваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі №908/473/17 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі №908/473/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2017 року у справі №908/473/17 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Н.М. Дучал

ОСОБА_3