Постанова

від 10.10.2017 по справі 910/19732/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2017 р. Справа№ 910/19732/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Корсакової Г.В.

Власова Ю.Л.

за участю представників сторін:

позивача: Бєльський-Панасюк О.О.

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорт - Вінн'с" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 (суддя Маринченко Я.В.) про припинення провадження у справі №910/19732/15

за позовом Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорт - Вінн'с"

про стягнення 126 352, 50 грн. та розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" про стягнення 126352,50 грн. та розірвання договору оренди від 31.03.2015 №125.

Позовні вимоги обґрунтовані неповною та несвоєчасною сплатою орендної плати, яка передбачена Договором оренди від 31.03.2015 №125, за користування об'єктом оренди, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати відповідачем орендної плати за користування державним нерухомим майном.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/19732/15 позовні вимоги Фонду державного майна України задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 по справі №910/19732/15 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року у справі №910/19732/15 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва 15.10.2015 року у справі №910/19732/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 касаційну скаргу Фонду державного майна України задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/19732/15 в частині розірвання договору оренди нерухомого майна №125 від 31.03.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 припинено провадження у справі №910/19732/15 на підставі п.п.1-1 п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі №910/9390/16 за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" про розірвання договору, виселення та стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково, зокрема розірвано договір оренди від 31.03.2015 №125 укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С", яке набрало законної сили 12.08.2016. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставами для задоволення позову є невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" взятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а саме, отримання грошових коштів за користування відповідачем нерухомим майном та страхування майна, що підтверджується умовами договору оренди. Рішення суду, щодо розірвання договору оренди від 31.03.2015 №125 мотивується на невиконанні відповідачем п. 5.8 Договору оренди, яким визначено обов'язок орендаря протягом місяця після укладення договору застрахувати орендоване майно. Зокрема зі змісту рішення вбачається, що строк дії договору страхування орендованого майна закінчився 30.04.2016, однак в подальшому жодної інформації щодо поновлення договору страхування відповідачем позивачу надано не було. За висновками суду зазначене порушення є істотним порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", що також є підставою для розірвання договору. Відтак, враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору оренди, судом було визнано обґрунтованими вимоги позивача в частині розірвання договору оренди №125 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.03.2015. Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.09.2015 позивач, в обґрунтування позовних вимог щодо розірвання договору оренди посилався лише на невиконання відповідачем умов договору в частині оплати орендної плати та проведення з позивачем актів звіряння взаєморозрахунків порушуючи п.5.9 Договору. Таким чином, зазначений Договір оренди №125 від 31.03.2015 розірвано з інших підстав. Проте враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є розірвання Договору оренди №125 від 31.03.2015, який вже розірваний в судовому порядку, суд першої інстанцій дійшов висновку про відсутність предмета спору.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 про припинення провадження - скасувати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, зокрема, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано вказівки суду касаційної інстанції при направленні справи на новий розгляд в частині вимоги про розірвання договору, вказівки якого є обовязковими в силу приписів ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до автоматизованого розподілу справи №910/19732/15 між суддями, справу розподілено судді - доповідачу Станіку С.Р. у складі колегії суддів: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ескорт - Вінн'с" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/19732/15, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.10.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорт - Вінн'с" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/19732/15 до розгляду справи №910/9390/16 за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" про розірвання договору оренди №125 від 31.03.2015 р., укладеного між сторонами, виселення та стягнення заборгованості, та набранням процесуального рішення по ній законної сили; зобов'язано сторін повідомити Київський апеляційний господарський суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення апеляційного провадження у справі №910/19732/15, з наданням підтверджуючих належним чином оформлених процесуальних документів.

Через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Фонду державного майна України надійшло клопотання №10-25-14988 від 01.08.2017 (вх. №09-11/14766/17 від 07.08.2017), відповідно до якого просив поновити провадження у справі №910/19732/15 у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 поновлено провадження у справі №910/19732/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорт - Вінн'с" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016, розгляд справи №910/19732/15 призначено на 26.09.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорт - Вінн'с" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016, розгляд справи №910/19732/15 відкладено до 12.10.2017.

В судове засідання, призначене на 12.10.2017 з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті поданої апеляційної скарги, в яких проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, як таку, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт в судове засідання 12.10.2017 представників не направив, причин неявки суду апеляційної інстанції не повідомив, про розгляд справи за апеляційною скаргою був повідомлений належним чином. Через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду заяв та клопотань не подавав.

П.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 визначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що всі сторони були повідомлені про судовий розгляд, в матеріалах справи наявний обсяг документів для розгляду справи за апеляційною скаргою, неявка представника апелянта не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, а тому судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорт - Вінн'с" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 про припинення провадження у справі №910/19732/15 у відсутності представників апелянта за наявними у справі матеріалами.

Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції ат підтверджується матеріалами справи, позивач - Фонд державного майна України звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" про стягнення 126352,50 грн. та розірвання договору.

Позовні вимоги обґрунтовані неповною та несвоєчасною сплатою орендної плати, яка передбачена Договором оренди від 31.03.2015 №125, за користування об'єктом оренди, внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати відповідачем орендної плати за користування державним нерухомим майном.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/19732/15 позовні вимоги Фонду державного майна України задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 по справі №910/19732/15 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року у справі №910/19732/15 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва 15.10.2015 року у справі №910/19732/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 касаційну скаргу Фонду державного майна України задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 15.10.2015 у справі №910/19732/15 в частині розірвання договору оренди нерухомого майна №125 від 31.03.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 припинено провадження у справі №910/19732/15 на підставі п.п.1-1 п.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі №910/9390/16 за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" про розірвання договору, виселення та стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково, зокрема розірвано договір оренди від 31.03.2015 №125 укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С", яке набрало законної сили 12.08.2016. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставами для задоволення позову є невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" взятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а саме, отримання грошових коштів за користування відповідачем нерухомим майном та страхування майна, що підтверджується умовами договору оренди. Рішення суду, щодо розірвання договору оренди від 31.03.2015 №125 мотивується на невиконанні відповідачем п. 5.8 Договору оренди, яким визначено обов'язок орендаря протягом місяця після укладення договору застрахувати орендоване майно. Зокрема зі змісту рішення вбачається, що строк дії договору страхування орендованого майна закінчився 30.04.2016, однак в подальшому жодної інформації щодо поновлення договору страхування відповідачем позивачу надано не було. За висновками суду зазначене порушення є істотним порушенням вимог ст. 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", що також є підставою для розірвання договору. Відтак, враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору оренди, судом було визнано обґрунтованими вимоги позивача в частині розірвання договору оренди №125 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.03.2015. Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.09.2015 позивач, в обґрунтування позовних вимог щодо розірвання договору оренди посилався лише на невиконання відповідачем умов договору в частині оплати орендної плати та проведення з позивачем актів звіряння взаєморозрахунків порушуючи п.5.9 Договору. Таким чином, зазначений Договір оренди №125 від 31.03.2015 розірвано з інших підстав. Проте враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є розірвання Договору оренди №125 від 31.03.2015, який вже розірваний в судовому порядку, суд першої інстанцій дійшов висновку про відсутність предмета спору.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, судом вірно встановлено обставини справи, а зроблені висновки відповідають обставинами справи, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами статей 4-5 статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що в провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа №910/9390/16 за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" про розірвання договору оренди №125 від 31.03.2015 р., укладеного між сторонами, виселення та стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.07.2016 у справі №910/9390/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017, позовні вимоги Фонду державного майна України, з урахуванням заяви про їх збільшення від 26.07.2016 р., задоволено частково, а саме:

- розірвано договір оренди №125 від 31.03.2015 р., укладений між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С";

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" повернути Фонду державного майна України нерухоме майно, що належить до державної власності - нежитлове приміщення загальною площею 992,7 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Остапа Вишні, 5-А.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 у справі № 910/9390/16 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 в частині вирішення заявлених позовних вимог про: 1) стягнення з ТОВ "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Фонду державного майна України заборгованості із сплати орендної плати у розмірі 368967,41 грн. та стягнення з ТОВ "ЕСКОРТ-ВІНН'С" на користь Державного бюджету України 262774,47 грн. заборгованості з орендної плати, 86238,87 грн. пені та 22945,28 грн. штрафу, а також в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, і в цйі частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 залишено без змін.

Таким чином, спір між сторонами стосовно вимоги про розірвання договору оренди від 31.03.2015 №125 вирішено у справі № 910/9390/16, і судовими рішеннями у справі № 910/9390/16 наведений договір розірвано в судовому порядку. Підставами для задоволення позову Фонду державного майна України є невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСКОРТ-ВІНН'С" взятих на себе зобов'язань в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, що призвело до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а саме, отримання грошових коштів за користування відповідачем нерухомим майном та страхування майна, що підтверджується умовами договору оренди. Також, судові рішення щодо розірвання договору оренди від 31.03.2015 №125 мотивуються невиконанням відповідачем п. 5.8 Договору оренди, яким визначено обов'язок орендаря протягом місяця після укладення договору застрахувати орендоване майно. Крім того, судами також вставлено істотність порушення вимог ст. 10 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", що також є підставою для розірвання договору.

В свою чергу, як вірно встановлено судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали, Фонд державного майна України при зверненні до суду з відповідним позовом (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 21.09.2015) в обґрунтування позовних вимог щодо розірвання договору оренди посилався лише на невиконання відповідачем умов договору в частині оплати орендної плати та проведення з позивачем актів звіряння взаєморозрахунків порушуючи п.5.9 договору.

При цьому, спір між сторонами стосовно вимоги про розірвання договору оренди від 31.03.2015 №125 вирішено у справі № 910/9390/16, і судовими рішеннями у справі № 910/9390/16 наведений договір розірвано в судовому порядку, і враховуючи те, що предметом розгляду у даній справі є розірвання договору оренди №125 від 31.03.2015, який вже розірваний в судовому порядку у справі № 910/9390/16, рішення по якій у наведеній частині набрали законної сили, а тому предмет спору у справі № 910/19732/15 - відсутній.

Відповідно до пп.1-1 п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у даній справі відсутній предмет спору, а тому провадження у справі підлягає припиненню згідно з пп.1-1 п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, судом першої інстанції правомірно винесено ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 про припинення провадження у справі №910/19732/15.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 про припинення провадження у справі №910/19732/15.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ескорт - Вінн'с" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 про припинення провадження у справі №910/19732/15 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 про припинення провадження у справі №910/19732/15 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19732/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.В. Корсакова

Ю.Л. Власов