Ухвала

від 25.10.2017 по справі 917/814/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"25" жовтня 2017 р. Справа № 917/814/16

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Плахова О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АвтоКраз , м. Кременчук

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.11.2016р.

у справі №917/814/16

за заявою Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України , м. Київ

до Публічного акціонерного товариства АвтоКраз , м. Полтава

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.11.2016р. у справі №917/814/16 (суддя Паламарчук В.В.) направлено за підсудністю до господарського суду м. Києва справу №917/814/16 за заявою ПАТ Державний ощадний банк України про визнання банкрутом ПАТ АвтоКраз (т.3, а.с.181,182).

Публічне акціонерне товариство АвтоКраз з ухвалою місцевого господарського суду не погодилося та 23.05.2017р. звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.11.2016р. у справі №917/814/16.

Одночасно скаржник просить поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги, оскільки про існування оскаржуваної ухвали він дізнався лише після оприлюднення постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017р.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.06.2016р. відмовлено в порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз"; повернуто Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" судовий збір у розмірі 13780грн.; залишено без розгляду заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1 на участь у справі від 30.05.2016р. (вхід. №6986 від 20.06.2016р.) та заяву арбітражного керуючого ОСОБА_2 на участь у справі від 02.06.2016р. №03-04 (т. 3,а.с.75-79).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. у даній справі частково задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"; скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області від 07.06.2016р. у справу № 917/814/16 та направлено справу до господарського суду Полтавської області для виконання вимог ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України (т.3,а.с.144-151). Дана постанова направлена сторонам, зокрема, боржнику, про що свідчить відтиск штампа на звороті останнього аркуша вказаної постанови.

02.11.2016р. місцевим господарським судом винесено оскаржувану ухвалу (т.3,а.с.181,182).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016р. призначено справу № 917/814/16 до розгляду на 29.11.2016р. та зобов'язано боржника надати відзив на заяву про порушення справи про банкрутство (т.4,а.с.3). При цьому в описовій частині ухвали зазначено, що господарським судом Полтавської області на виконання вимог статті 17 ГПК України матеріали справи № 917/814/16 скеровано до господарського суду міста Києва. Вказана ухвала надіслана сторонам, про що свідчить відтиск штампа на звороті ухвали.

На виконання вимог ухвали від 14.11.2016р. ПАТ АвтоКраз надано господарському суду міста Києва відзив на заяву про порушення справи про банкрутство (т.4,а.с.4-13).

З протоколу судового засідання від 29.11.2016р. у справі №917/814/16 вбачається, що представник скаржника був присутній в судовому засіданні, а отже був обізнаний про розгляд справи про банкрутство ПАТ АвтоКраз саме Господарським судом міста Києва (т.4,а.с.16).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2016р. у даній справі розгляд справи відкладено на 20.12.2016р. При цьому в описовій частині ухвали зазначено, що господарським судом Полтавської області на виконання вимог статті 17 ГПК України матеріали справи № 917/814/16 скеровано до господарського суду міста Києва. Дана ухвала надіслана сторонам, що підтверджується відтиском штампа на звороті останнього аркуша цієї ухвали (т.4, а.с.17,18).

20.12.2016р. боржником до господарського суду міста Києва надано заяву про виконання вимог ухвали від 29.11.2016р. (т.4,а.с.25-30).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.03.2017р. у цій справі відмовлено ПАТ АвтоКраз в прийнятті касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. у справі №917/814/16 (т.4, а.с.34,35).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2017р. призначено справу №917/814/16 до розгляду на 13.04.2017р., зміст якої також містить відомості про направлення господарським судом Полтавської області справи №917/814/16 до господарського суду міста Києва (т. 4, а.с.49). Ця ухвала надіслана сторонам, про що свідчить відтиск штампа на звороті останнього аркуша (т.4,а.с.49).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2017р. у даній справі матеріали справи №917/814/16 за заявою ПАТ Державний ощадний банк про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ АвтоКраз надіслано за встановленою підсудністю до господарського суду Полтавської області (т.4,а.с.69-71).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017р. у даній справі задоволено апеляційну скаргу ПАТ Державний ощадний банк України ; скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 13.04.2017р., справу скеровано до господарського суду м. Києва для подальшого розгляду (т.4,а.с.92-95).

Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2017р. у даній справі припинено касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АвтоКраз на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017р. у справі №917/814/16 (т.4,а.с.138-140).

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 ОСОБА_2 України « Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

У пункті 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. N7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) .

Водночас статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного ОСОБА_2 в статті 17 ОСОБА_2 України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності . Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.07.2016р. у справі №Б29/162-10.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 02.11.2016р. у справі №917/814/16 скаржник посилається на те, що про її існування він дізнався лише після оприлюднення постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017р.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржника є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, з наступних підстав: по-перше, боржнику було відомо про скасування постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. ухвали господарського суду Полтавської області від 07.06.2016р. у справі №917/814/16, якою, зокрема, відмовлено в порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ АвтоКраз , та направлення справи до господарського суду Полтавської області для виконання вимог частини 1 статті 17 ГПК України, що підтверджується відтиском штампа на звороті останнього аркуша цієї постанови (т.3,а.с.144-151); по-друге, боржник був обізнаний про розгляд справи №917/814/16 господарським судом міста Києва, про що свідчать: протоколи судового засідання від 29.11.2016р. та від 13.04.2017р, з яких вбачається, що представник скаржника був присутній в судових засіданнях господарського суду міста Києва, який розглядає справу №917/814/16 про банкрутство ПАТ АвтоКраз ; по-третє, ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2016р., від 29.11.2016р., від 13.12.2016р., в яких зазначено, що господарським судом Полтавської області на виконання вимог частини 1 статті 17 ГПК України скеровані матеріали справи №917/814/16 до господарського суду міста Києва, надіслані сторонам, у тому числі боржнику; по-четверте, відзив на заяву про порушення справи про банкрутство від 28.11.2016р. та заява від 13.12.2016р. №252/18-84, подані боржником до господарського суду міста Києва на виконання вимог вказаних вище ухвал, що свідчить про обізнаність боржника зі змістом цих ухвал(т.4,а.с.3-13, 16-20,25-30, 49,50,68).

З наведеного в сукупності вбачається, що з листопада місяця 2016року ПАТ АвтоКраз достеменно відомо про розгляд справи 917/814/16 господарським судом міста Києва, яка надіслана йому в порядку статті 17 ГПК України господарським судом Полтавської області. Проте, з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.11.2017р. він звернувся лише 23.05.2017р., тобто майже через 6 місяців з моменту його обізнаності, тоді як у відповідності до статті 93 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів.

Таким чином, доводи, наведені в обґрунтування наявності поважних причин щодо порушення строку на апеляційне оскарження, не відповідають фактичним обставинам справи та не є достатніми для відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення (ухвали), яке набрало законної сили, та може призвести до порушення основоположного принципу правової визначеності, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.86, п. 4 ч.1 ст.97, ст.99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства АвтоКраз на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.11.2016р. у справі №917/814/16 повернути заявникові.

Додаток: тільки заявнику - апеляційна скарга на 7 аркушах, з додатком на 4 аркушах , у тому числі платіжне доручення від 17.05.2017р. №8660.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

суддя Л.М. Камишева

суддя О.В. Плахов