ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
25 жовтня 2017 року м. Київ К/800/34326/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О . Цвіркуна Ю.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2016 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 р.
у справі № 826/8476/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробничо-технічне об'єднання Охорона
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване виробничо-технічне об'єднання Охорона (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2016 р. позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 30 374,75 грн. до вирішення справи по суті та відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції в частині відстрочення сплати судового збору, відповідач оскаржив його до Київського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 р. апеляційну скаргу податкового органу залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2016 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з такими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач оскаржив їх до суду касаційної інстанції.
Позивач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відстрочення сплати судового збору, суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що незадовільний майновий стан сторони, який позбавляє можливості сплатити судовий збір у встановлено розмірі, є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Таким чином, підставою для відстрочення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Отже, суд першої інстанції, оцінивши надані позивачем докази, які підтверджують незадовільний майновий стан сторони, прийшов до висновку про необхідність відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлю наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до скасування судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - відхилити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 р. у справі № 826/8476/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) Ю.І.Цвіркун
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2017 |
Оприлюднено | 30.10.2017 |
Номер документу | 69859087 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Приходько І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні