Ухвала

від 24.10.2017 по справі 757/47503/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47503/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Києві клопотання директора ТОВ «КОЛВІ-ТРЕЙД» ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у справі №757/14797/17-к в рамках кримінального провадження №42017100000000276,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання директора ТОВ «КОЛВІ-ТРЕЙД» ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у справі №757/14797/17-к в рамках кримінального провадження №42017100000000276.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та з викладених у ньому підстав просив задовольнити.

Прокурор за клопотанням якого накладено арешт в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що прокуратурою міста Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017100000000276 від 01.03.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

15 березня 2017 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 постановлено ухвалу у справі №757/14797/17-к про задоволення клопотання слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва юриста 2 класу ОСОБА_6 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майнау кримінальному провадженню № 42017100000000276, відповідно до якої серед інших накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Колві-трейд» в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК».

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ТОВ «Колві-трейд» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у справі № 757/14797/17-к при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунках ТОВ «Колві-трейд» можуть бути предметом злочину, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру. Накладення арешту на майно товариства сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотних наслідків.

Між тим,статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як встановлено судовим розглядом та вбачається з матеріалів кримінального провадження, посадовим особам ТОВ «Колві-трейд» в порядку ст. 1, 42 ч. 1, 111 ч. 3, 276 ч. 1, 278 КПК України не було повідомлено про підозру, так само, як і відсутні докази того, що грошові кошти на рахунках товариства є предметом кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя визнає переконливими та змістовними посилання адвоката на те, що через накладення зазначеного арешту на кошти товариства, останнє понесло значні збитки, а держава недоотримала податків від запланованої законної операції, в разі залишення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Колві-трейд», товариство буде продовжувати нести збитки та недоотримувати запланований прибуток і, відповідно, не зможе сплачувати передбачені законодавством податки, що негативно позначиться не тільки на роботі самого товариства, а і на наповненні державного бюджету України.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази вчинення злочинів за участю ТОВ «Колві-трейд», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків ТОВ «Колві-трейд» взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Колві-трейд» належним йому майном, у зв`язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2017 року у кримінальному провадженні №42017100000000276, на грошові кошти ТОВ «Колві-трейд» (ЄДРПОУ 38992969), розміщених на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритих в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК» (МФО 320984, 03115, Україна, м. Київ, пр-т Перемоги, 107-А).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1