Ухвала

від 12.10.2017 по справі 815/3037/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3037/16

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 за участю: секретаряОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфорвард" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфорвард" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 27.05.2016 року №0001181402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3 307 643 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та має бути скасоване, оскільки у позивача наявні всі первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з TOB "Ревреалпрод".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення відповідного товару. TOB "Ревреалпрод" не є виробником сільськогосподарської продукції, та не купувало її у інших підприємств, а отже воно не мало можливості поставити таку продукцію на адресу позивача у відповідній кількості.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 11.05.2016 року № 1416/14-02/31579347 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укрфорвард" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року, податку на прибуток підприємств та валютного законодавства за 2013-2015 роки .

Зазначеною перевіркою, зокрема, встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 3 307 643 грн., занижено доходи на суму 10 237 333 грн. та завищено дохід у сумі 10 237 333 грн.

Суть порушень, на думку податкового органу, полягала у тому, що Товариство безпідставно зависило показники собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) за 2015 рік та, як наслідок, занизило прибуток у перевіреному податковому періоді, оскільки відображені у податковій звітності господарськи операції з TOB "Ревреалпрод" не пов'язані із веденням фінансово-господарської діяльності з придбання товарів та з рухом матеріальних активів, а були направлені на здійснення безтоварних операцій та штучне завищення витрат.

Оскільки вищезазначена господарська операція визнана контролюючим органом безтоварною, всі наступні господарськи операції з подальшої реалізації вказаної сільськогосподарської продукції ТОВ Кернел-Трейд та ТОВ ОСОБА_5 Комодітіз Україна ЛТД також є нереальними.

Такого висновку податковий орган дійшов на підставі того, що ТОВ "Укрфорвард" не надало до перевірки товарно-транспортні накладні та путьові листи, які б підтверджували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей автомобільним або іншим транспортом від постачальника до покупця, засоби поставки товару, пункти завантаження та розвантаження товару, дату переходу права власності на товар.

Крім цього, податковий орган, з посиланням на аналіз наявної в органах ДФС автоматизованої інформаційної бази даних Податковий блок , вказав, що ТОВ Ревреалпрод не здійснювало а ні придбання, а ні імпорту товарно-матеріальних цінностей, постачання яких було документально оформлено для ТОВ Укрфорвард .

Позивач скористався своїм правом на оскарження акту перевірки в адміністративному порядку, подавши до ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області заперечення до акту перевірки, однак за результатами розгляду вказаних заперечень висновки акту перевірки визнано правомірними.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2016 року №0001181402, яким ТОВ "УКРФОРВАРД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3 307 643 грн.

Не погодившись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ Ревреалпрод підтверджується первинними документами, з яких вбачається фактичне здійснення господарських операцій з придбання товару та подальшого його використання у власній господарській діяльності, висновки акту перевірки про не підтвердження господарських операцій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за цією операцією є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія судів висновки суду першої інстанції вважає правильними з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.131 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включається витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому колегія суддів зазначає, що право на формування витрат, понесених при придбанні товару (послуг), виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання цих послуг, виконання господарських операцій, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.05.2015 року та 25.06.2015 року між ТОВ Ревреалпрод (Продавець) та TOB Укрфорвард (Покупець) укладено договори купівлі-продажу №18, та № 26/1, на виконання якого на адресу позивача продавцем було поставлено сільськогосподарську продукцію - соняшник, зернові та технічні культури.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивачем надано до перевірки договори, податкові та видаткові накладні, виписки банків, що підтверджують оплату поставленої продукції.

Зазначені документи оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та повною мірою підтверджують реальність господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, продукція, яка придбавалася позивачем, притаманна його господарській діяльності та була використана ним для здійснення господарської діяльності, а саме, реалізована іншим суб'єктам господарювання з метою отримання прибутку, тому віднесення відповідних сум до собівартості реалізованих товарів та до складу витрат спірного періоду за результатами господарської діяльності з його контрагентом є правомірним.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання податкового органу на наявну інформацію в базі даних щодо недекларування вказаної господарської операції контрагентом позивача - ТОВ Ревреалпрод , оскільки діюче податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на формування валового доходу та витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, не зобов'язує платника податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства.

Крім того, можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на відображення витрат у собівартості реалізованої продукції по операціям з такими контрагентами.

Питання формування податку на прибуток поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару/послуг/робіт правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Судом першої інстанції також цілком обґрунтовано відхилені доводи податкового органу щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування валових витрат від наявності зазначених документів. Наявність чи відсутність ТТН є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів, які повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства. Відсутність саме ТТН не є підставою для не включення вартості придбаних товарів (послуг) до валових витрат платника податків.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ Ревреалпрод мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарських операцій не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податку на прибуток підприємств по взаєморозрахунках з вказаним контрагентом за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфорвард" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.В. Стас

ОСОБА_3