Рішення

від 30.10.2017 по справі 510/1024/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1024/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2017 року Ренійський районний суд Одеської області

У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно , -

в с т а н о в и в:

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Ренійського району Одеської області у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Позивачка у судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, наполягала на задоволенні позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_3, померла - 03.08.2011 р.; свідоцтво про народження ОСОБА_1.М., батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3; довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,11 га ріллі, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Ренійського району Одеської області, згідно якої грошова оцінка становить 57614,61 грн.; копія державного акту на право на земельну ділянку площею 2,11 га (кадастровий номер 5124181200:01:001:0118), цільове призначення - введення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_3; копія довідки Долинської сільської ради від 20.07.2017 р. № 984, згідно якої на день смерті ОСОБА_3 разом з нею проживала та доглядала за нею донька ОСОБА_1; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 03.08.2011 року померла ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,11 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Ренійського району, Одеської області, масив № 47, ділянка №38, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 299472.

Під час життя ОСОБА_3 заповідального розпорядження не залишила, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги є донька - ОСОБА_1, яка є позивачкою по справі, інших спадкоємців немає.

У встановлений законодавством строк позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, постійно проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області.

19.07.2017 р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Ця обставина змусила позивачку звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивачка фактично прийняла спадщину, що залишилася після померлої матері вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців не має.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляла. Інших спадкоємців не має.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,11 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Ренійського району, Одеської області, масив № 47, ділянка №38 (кадастровий номер 5124181200:01:001:0118), цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 299472, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя К.В. Сорокін