Постанова

від 19.10.2017 по справі 368/1262/17

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1262/17

Провадження № 2-а/368/75/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2017 року Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Закаблук О.В.

при секретарі: Широкоступ К.М.

З участю учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1

Представник позивача: ОСОБА_2

Представник відповідача: ОСОБА_3

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області справу за адміністративним позовом, поданим ОСОБА_4 в інтересах позивача, -ОСОБА_1 до Кагарлицького об єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дії незаконними та зобов язання провести перерахунок пенсії, суд, -

В С Т А Н О В И В :

19.09.2017 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшов адміністративний позов, поданий ОСОБА_4 в інтересах позивача, - ОСОБА_1 до Кагарлицького об єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дії незаконними та зобов язання провести перерахунок пенсії, в якій позивач просив суд винести судове рішення у виді постанови, на підставі якої:

- відкрити судове провадження у справі за даним адміністративним позовом та задовольнити його;

- визнати протиправними дії Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження згідно довідки від 23.06.2017 року № 28;

- зобов'язати Кагарлицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01.01.1987 року по 26.01.1987 року, відповідно до довідки ПрАТ Миронівське АТП 13243 від 23.06.2017 року № 28, з врахуванням вимог п.п. 4 п. З Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року № 1210, починаючи з 30.06.2017 року з врахуванням вже виплачених сум.

Свої позовні вимоги позивач в мотивувальній частині заяви, ( а.с., 1 - 3), обґрунтовує наступними обставинами та нормами як матеріального, так і процесуального права.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - Позивач), перебував у трудових відносинах з Мироніським АТП 13243 Київського обласного управління автомобільного транспорту, правонаступником якого на даний час є Приватне акціонерне товариство Миронівське автотранспортне підприємство 13243 на посаді старшого майстра пасажирської колони з годинною тарифною ставкою 0,93 крб. при 6 годинному робочому дні.

Після загальновідомих подій на Чорнобильській АЕС, Позивача було відряджено до зони відчуження. У період часу з 23.12.1986 року по 26.01.2017 року позивач виконував роботи з ремонту автобусів та обладнання, які були задіяні у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Дані роботи виконувались Позивачем у м. Чорнобиль, тривалість робочого дня становила 12 годин, що підтверджено маршрутним листом учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1

На даний час Позивач має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії. Під час відрядження у зону ЧАЕС останній виконував складні, небезпечні для життя і здоров'я та термінові роботи, внаслідок чого втратив працездатність та є інвалідом 2 групи, захворювання пов'язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено відповідними документами.

При виході на пенсію, Мироніським АТП 13243 було надано Позивачу довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, в якій зазначено, що за період з 23.12.1986 року по 26.01.1987 року позивачу була нарахована заробітна плата в розмірі 1626,17 крб.

Однак, нещодавно Позивачу стало відомо, що розрахунок, який відображено Відповідачем в довідці про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проведено не вірно, без врахування вимог нормативно - правових актів з яких знято гриф Секретно та Для службового користування , які регулювали порядок та розміри оплати праці осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні, а саме, під час нарахування заробітної плати не було збільшено на 100% (тобто вдвічі) тарифну ставку згідно п. 1 постанови ЦК КПР, ВР СРСР, КМ СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07.05.1986 року та постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за № 153/10-43 від 07.05.1986 року. Також, не була нарахована премія за роботу в зоні ЧАЕС в розмірі 60% тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до п. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища № 207-7 від 10.06.1986 року.

05.04.2017 року Позивач письмово звернувся до ПрАТ Мироніське АТП 13243 із заявою за № 380 про проведення перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження з врахуванням приписів вищевказаних нормативно-правових актів, однак у задоволенні даної заяви Позивачу дуло відмовлено, внаслідок чого останній змушений був звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 10.05.2017 року по справі № 371/533/17 позовні вимоги Позивача були задоволені, зобов'язано ПрАТ Мироніське АТП 13243 здійснити перерахунок заробітної плати Позивача за період проведення робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із збільшенням тарифної ставки на 100% та нарахуванням премії у розмірі 60% посадового окладу. Рішення суду набрало законної сили 20.05.2017 року.

23.06.2017 року ПрАТ Мироніське АТП 13243 було видано довідку про заробітну плату Позивача, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках під № 28. Згідно відомостей, які містяться в даній довідці, Позивач з 23.12.1986 року по 31.12.1986 року загалом заробив 614 крб. 25 коп., а з 01.01.1987 року по 26.01.1987 року загалом заробив 2435 крб. 45 коп.

30.06.2017 року Позивач, через свого представника, звернувся до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (Далі по тексту - Відповідач) із заявою про проведення перерахунку пенсії за новою довідкою від 23.06.2017 року № 28.

Однак, листом від 19.07.2017 року за № 54/Д-02, Відповідач відмовив Позивачу у проведенні перерахунку пенсії за новою довідкою, мотивуючи своє рішення наявністю в матеріалах пенсійної справи Позивача раніше виданої довідки про заробіток в зоні ЧАЕС, а тому підстав для обчислення пенсії Позивача за довідкою від 23.06.2017 року № 28 немає.

Позивач не погоджується із такою позицією Відповідача, вважає її надуманою та такою, що не відповідає приписам чинного законодавства дивлячись на наступне:

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних віл них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, що зазначено у ст. 46 ОСОБА_5 України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення встановлено ОСОБА_6 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 року № 796-ХІ1 (далі по тексту - Закон № 796).

Згідно ч. 1 ст. 54 ОСОБА_6 № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 (далі по тексту - Порядок), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 ОСОБА_6 № 796.

Відповідно до ст. 70 ОСОБА_6 № 796 громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Згідно п.п. 4 п. 3 Порядку, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років.

Відповідно до рішення Миронівського районного суду від 10.05.2017 року за позовом Позивача до ПрАТ Мироніське АТП 13243 про перерахунок заробітної плати за роботу в 30-ти кілометровій зоні відчуження по ліквідації Чорнобильської катастрофи ПрАТ Мироніське АТП 13243 провело перерахунок заробітної плати Позивача за період участі у ліквідації наслідків аварії ЧАПС та 23.06.2017 року видало довідку встановленого зразка за № 28. Вищевказана довідка та додані до неї матеріали разом із заявою про проведення перерахунку пенсії Позивача були надіслані Відповідачу у визначений законом спосіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем виконано вимогу ст. 15 ОСОБА_6 України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , і надано відповідачу довідку про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про заробітну плату за цей період видану підприємством за місцем його роботи на той час.

Згідно п. 2 ОСОБА_7 КМУ № 1210 від 23.11.2011 року Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Пенсійний фонд України повинен забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою,за матеріалами пенсійних справ. Тобто, питання надання додаткових документів, крім в даному випадку належної довідки про заробітну плату не передбачено.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, Відповідач безпідставно і протиправно відмовив Позивачу у проведенні перерахунку останньому пенсії згідно довідки, виданої ПрАТ Миронівське АТП 13234 від 23.06.2017 року № 28, чим порушив права Позивача і таким чином змусив того звернутись за захистом свого права до суду.

19.09.2017 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 15 - 1 КАС України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., ( а.с., 37).

02.10.2017 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст. 107 КАС України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання, ( а.с., 38).

В судовому засіданні, яке відбулося 19.10.2017 року позивач ОСОБА_1 вимоги, викладені в позові підтримав, обґрунтовував свої позовні вимоги фактичними обставинами справи, які вказані в мотивувальній частині позову, та які судом наведено вище.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.10.2017 року, представник позивача, - ОСОБА_2 вимоги, викладені в позові підтримав, обґрунтовував позовні вимоги фактичними обставинами справи, які вказані в мотивувальній частині позову, та які судом наведено вище.

В судовому засіданні, яке відбулося 19.10.2017 року, представник відповідача, - Кагарлицького об єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, - ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення адміністративного позову, обґрунтовувала свою позицію наступним.

Позивач отримує пенсію по інвалідності, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до ст. 54 ОСОБА_6 України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року, згідно з яким пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок чорнобильської катастрофи за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п. 3 зазначеного Порядку у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

ОСОБА_8 Міністрів СРСР від 17.05.1986 року № 964 були установлені зони небезпеки, де оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, розташований в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, розділеної на IIІ, II, І зону небезпеки, проводиться відповідно у 5, 4, 3 - кратному розмірі тарифних ставок (посадових окладів).

На решті території, що не була віднесена до зон небезпеки (зона особливого контролю) оплата праці проводилась з дня аварії, виходячи з підвищених до 100 % тарифних ставок (посадових окладів) відповідно до постанови ЦККІІРС, Президії Верховної ради СРСР і ВЦРГІС від 07.05.1986 року № 524-156 (постанова ОСОБА_8 Міністрів У PCP від 08.05.1986 року № 168).

Відповідно до абзацу четвертого п.п. 1 п. 1 постанови ОСОБА_8 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7 оплата праці працівників підприємств, установ і організацій, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганню забруднення, навколишнього середовища, проводилася у III, II, І зонах небезпеки у 4-, 3-, 2- кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.

Що стосується нарахування премій за період виконання робіт у зоні відчуження, то відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРІІС від 07.05.1986 року № 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась відповідно до діючого на підприємстві (в організації) положення про преміювання. Таким чином, якщо після поїздки в зону відчуження, проводилося преміювання. Таким чином, якщо після поїздки в зону відчуження, проводилось нарахування премії за період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, розмір премії повинен був визначатися на підставі положення, що діяло на підприємстві на момент відрядження.

Якщо в положенні про преміювання, що діяли на підприємствах, установах організаціях, не вносилися зміни щодо збільшення розміру премії за період виконання робіт в зоні відчуження відповідно до постанови ОСОБА_8 Міністрів УРСР і Укрпфради від 10.06.1986 року № 207-7, підстав для включення премії в розмірі 60 % в довідку про заробітну плату, яка видається для обчислення розміру пенсії, немає. В цьому випадку преміальна оплата за період роботи в зоні може бути нарахована в тих розмірах, які були встановлені положеннями про преміювання за виконання основних результатів роботи.

В разі відсутності на підприємстві преміальної оплати праці підстав для нарахування особам, що виконували роботи в зоні відчуження, немає.

Звертає увагу суду, що Позивачу згідно наказу по ВАТ Миронівське AT - 13243 № 60 від 26.10.1998 року підприємством проведено перерахунок заробітної плати згідно ОСОБА_7 Міністрів УРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195 Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7.

В матеріалах пенсійної справи Позивача вже міститься довідка (без номера, та дати), видана ВАТ Миронівське автотранспортне підприємство 13243 про заробітну плату, одержану особою за роботу в зоні відчуження у 1986-1987 роках. 3гідно вищезазначеної довідки Позивачу за роботу в населених пунктах зони відчуження (зона 2, зона № 2) за місцем роботи вже був проведений перерахунок пенсії.

Враховуючи вищевикладене, підстав для обчислення пенсії за довідкою 23.06.2017 року № 28, виданою ПАТ Миронівське автотранспортне підприємство 13243 на підставі рішення Миронівського районного суду Київської області, в якій тарифна ставка (посадовий оклад) збільшена на 100 % із застосуванням кратності та включена премія 60%. немає.

Суд, вислухавши сторони по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення адміністративного позову, шляхом винесення судового рішення у виді постанови, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративної справи.

Згідно ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв язку з здійсненням суб єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв язку з публічним формуванням суб єкта владних повноважень шляхом виборів та референдуму.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов язком державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні позови з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб єктів владних повноважень, які прийняті (допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) цієї особи особи - позивача.

Враховуючи вищевказані норми КАСУ, суд приходить до висновку щодо дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду, як адміністративному суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судом в судовому засіданні.

Позивачем по даній справі є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, паспорт громадянина України серії СМ 023640, який видано 18 лютого 1999 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ( а.с., 4, 5).

Згідно трудової книжки позивача, - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка заведена 30 вересня 1970 року, ( а.с., 11):

- 26.04.1982 року прийнятий механіком по ремонту автобусів Миронівського автопідприємства 09042;

- 06.01.1983 року Миронівське АТП 09042 Київського обласного автоуправління реорганізоване в Миронівське по Київській області автотранспортне підприємство обласного управління 31042 Київського обласного пасажиротранспортного управління;

- 01.04.1983 року переведений на посаду старшого майстра пасажирської колони;

- 29.04.1986 року Миронівське АТП 31042 Київського обласного пасажиротранспортного управління переіменоване в Миронівське АТП 13243 Київського обласного управління автомобільного транспорту:

- 10.11.1987 року переведений на посаду начальника пасажирської колони;

- 30.09.1992 року звільнений по п. 5 ст. 36 КЗпПУ;

- 06.10.1995 року прийнятий на посаду механіка КТП;

- 01.11.1995 року Миронівське автотранспортне підприємство 13243 перетворено у відкрите акціонерне товариство Миронівське автотранспортне підприємство 13243 .

Отже, на час аварії на Чорнобильській АЕС позивач по даній справі, - ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Миронівським автотранспортним підприємством 13243 Київського обласного управління автомобільного транспорту, обіймав посаду старшого майстра пасажирської колони з годинною тарифною ставкою 0,93 крб. при 6 - ти годинному робочому дні.

Після аварії на Чорнобильській АЕС, позивача ОСОБА_1 з метою ліквідації наслідків аварії було відряджено до зони відчуження.

У період часу з 23.12.1986 року по 26.01.2017 року позивач ОСОБА_1 виконував роботи з ремонту автобусів та обладнання, які були задіяні у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, згідно наказу № 46 від 02.12.1986 року по автопідприємству, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді старшого майстра, дозиметриста збірної автоколони Київського обласного управління пасажирського автотранспорту, був направлений 23.12.1986 року до м. Чорнобиль для ремонту автобусів, та обладнання, які були заподіяні по ліквідації аварії на ЧАЕС. Проведення дозиметричного контролю особового складу збірної автоколони.

Дані роботи виконувались Позивачем у м. Чорнобиль, тривалість робочого дня становила 12 годин, що підтверджено маршрутним листом учасника ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_1, ( а.с., 12).

На даний час позивач ОСОБА_1 на підставі посвідчення серії А № 121070, яке видане 15.09.1998 року (категорія 1), є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має права на пільги і компенсації, встановлені ОСОБА_6 України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ( а.с., 6).

Згідно вкладки № 173161 до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 121070, яка видана 15.09.1998 року, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС, ( а.с., 6).

Позивач ОСОБА_1 під час відрядження у зону ЧАЕС виконував складні, небезпечні для життя і здоров'я роботи, внаслідок чого втратив працездатність та є інвалідом 2 групи, захворювання пов'язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Так, позивач ОСОБА_1 має посвідчення серії ААБ № 000814, яке видане 14 січня 2008 року, ( а.с., 7).

Пред явник даного посвідчення є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Згідно витягу із акту МСЕК серії КИО - 1 № 067830, ( а.с., 10), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 є інвалідом 2 групи.

Причина інвалідності, захворювання пов язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

При виході на пенсію, Мироніським АТП 13243 було надано Позивачу ОСОБА_1 довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, в якій зазначено, що за період з 23.12.1986 року по 26.01.1987 року позивачу була нарахована заробітна плата в розмірі 1626,17 крб.

Однак, на початку 2017 року позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що розрахунок, який відображено в довідці про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проведено не вірно, без врахування вимог нормативно - правових актів з яких знято гриф Секретно та Для службового користування , які регулювали порядок та розміри оплати праці осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 30-ти кілометровій зоні, а саме, під час нарахування заробітної плати не було збільшено на 100% (тобто вдвічі) тарифну ставку згідно п. 1 постанови ЦК КПР, ВР СРСР, КМ СРСР, ВЦРПС за № 524-156 від 07.05.1986 року та постанови Державного Комітету СРСР по праці та соціальним питанням, Секретаріату ВЦРПС за № 153/10-43 від 07.05.1986 року. Також, не була нарахована премія за роботу в зоні ЧАЕС в розмірі 60% тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до п. 4 постанови Міністрів УРСР і Укрпрофради Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища № 207-7 від 10.06.1986 року.

05.04.2017 року Позивач письмово звернувся до ПрАТ Мироніське АТП 13243 із заявою за № 380 про проведення перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження з врахуванням приписів вищевказаних нормативно-правових актів, ( а.с., 14 - 15).

06.04.2017 року за вих.. № 11 Відкритим акціонерним товариством Миронівське автотранспортне підприємство 13243 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні його листа від 05.04.2017 року, ( а.с., 16).

Враховуючи безпідставність відмови у перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовною заявою про зобов язання здійснити перерахунок заробітної плати та видачі довідки про заробітну плату встановленого зразку.

10.05.2017 року Миронівським районним судом винесено рішення, ( а.с., 17, 18), на підставі якого:

- позов задоволено;

- зобовязано Приватне акціонерне товариство Миронівське автотранспортне підприємство 13243 ( 08800 м. Миронівка Київської обл. вул. Коцюбинськаго,3, код ЄДРПОУ : 05538856) здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року, а сааме, - збільшити на 100 % тарифну ставку з врахуванням відповідної кратності оплати праці, 60 % премії.

- зобовязати Приватне акціонерне товариство Миронівське автотранспортне підприємств 13243 ( 08800 м. Миронівка Київської обл. вул. Коцюбинськаго,3, код ЄДРПОУ :05538856) видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 2 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року для пред'явлення в Управління Пенсійного Фонду України.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 20.05.2017 року.

На виконання вищевказаного рішення Миронівського районного суду ПАТ Миронівське автотранспортне підприємство 13243 видано внутрішній наказ № 14 від 24 травня 2017 року про проведення перерахунку заробітної плати ліквідатору аварії на ЧАЕС ОСОБА_1Г. , ( а.с., 19), згідно з яким :

- здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 23.12.1986 року по 26.01.1987 року, а саме збільшити на 100% тарифну ставку та нарахувати пеню в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу ) за цей же період;

- видати довідку про заробітню плату встановленого зразка за період виконання ним робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС;

- раніше видані ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження вважати недійсними.

23.06.2017 року ПрАТ Мироніське АТП 13243 було видано довідку про заробітну плату Позивача, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках під № 28, (а.с., 21).

Згідно відомостей, які містяться в даній довідці, Позивач з 23.12.1986 року по 31.12.1986 року загалом заробив 614 крб. 25 коп., а з 01.01.1987 року по 26.01.1987 року загалом заробив 2435 крб. 45 коп.

30.06.2017 року Позивач, через свого представника, звернувся до Кагарлицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (Далі по тексту - Відповідач) із заявою про проведення перерахунку пенсії за новою довідкою від 23.06.2017 року № 28, ( а.с., 25).

Листом від 19.07.2017 року за № 54/Д-02, Відповідач відмовив Позивачу у проведенні перерахунку пенсії за новою довідкою, мотивуючи своє рішення наявністю в матеріалах пенсійної справи Позивача раніше виданої довідки про заробіток в зоні ЧАЕС, а тому підстав для обчислення пенсії Позивача за довідкою від 23.06.2017 року № 28 немає, ( а.с., 26).

Суд вважає вищевказані дії відповідача незаконними з огляду на наступні норми права.

ОСОБА_5 України.

Згідно ст. 1 ОСОБА_5 України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Отже, що стосується даної справи та ст. 1 ОСОБА_5 України, слід наголосити, зокрема, на тому, що Україна є соціальною державою.

Отже, ОСОБА_5 створила передумови для розбудови України як соціальної держави. Соціальною вважається така держава, яка визнає людину найвищою соціальною цінністю, своє призначен ня вбачає в забезпеченні громадянського миру і злагоди в суспіль стві, надає на субсидіарних засадах соціальну допомогу індивідам та іншим громадянам, які перебувають у важкій життєвій ситуації, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя.

Пряме ви знання держави соціальною дозволяє стверджувати, що консти туційному устрою Української держави притаманний принцип соціальної держави, через що він набуває вищої імперативної сили і стає загальнозначущим, у тому числі і щодо соціальної спрямованості законодавства.

Поняття соціальна держава є загальною правовою катего рією, яка потребує подальшого визначення його змісту. Для ро зуміння цього поняття необхідно звертатися до норм діючого законодавства, судової практики та аналізу існуючих у суспільстві традицій.

Разом з тим, через конституційну невизначеність змісту соціальної держави посилання на цей принцип як на норму, що має пряму дію, у судовій практиці використовується надзвичайно рідко. При вирішенні конкретних справ перевага має віддаватися конкретним конституційним нормам, якщо такі мають місце, а також нормам, які містяться в чинному законодавстві.

Як критерій відповідності поточного законодавства тим захо дам, які влада спрямовує на його реалізацію, використовують конституційні принципи соціальної держави, які відображають закономірності її розвитку і функціонування та притаманні саме соціальній державі, а тому нехарактерні для інших типів держав, що виконують лише певні соціальні функції. Соціальна держава проявляється через принципи людської гідності, соціальної спра ведливості, солідарності, автономії суспільних відносин і процесів субсидіарності і соціальних зобов'язань.

Застосування поняття соціальної держави спільно з правовою підкреслює єдність формальних і матеріальних елементів, що стосуються організації та діяльності держави.

Це є підставою для визнання особливого характеру відносин між правовою і соціаль ною державністю: остання має розглядатися як якісна характе ристика, як матеріальний зміст правової держави.

Закріплюючи соціальну державу в такій якості, законодавець тим самим окреслив ті межі, у рамках яких вона повинна діяти, аби не суперечити вимогам демократичної, правової державності, за допомогою яких забезпечуються політична єдність і відповідне розуміння завдань, поставлених суспільством перед державою.

Службова роль соціальної держави щодо задоволення потреб людини та громадянського суспільства не означає її пасивності.

Імперативом для соціальної держави є вимога служіння громадян ському суспільству, сприяння його функціонуванню. Що ж до ви значення пріоритетів у межах цього завдання, прийомів і засобів його реалізації, то в цьому держава має бути достатньо самостійною і незалежною, якщо дотримуватиметься умов, які створює форму ла демократична, соціальна, правова держава.

Згідно ст. 3 ОСОБА_5 України:

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, не доторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спря мованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод люди ни є головним обов 'язком держави.

Отже, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недотор канність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю .

Наведене положення стисло відтворює зміст концеп туальних засад преамбули Загальної декларації прав людини, чим власне і має обумовлюватись відповідність приписів ОСОБА_5 України міжнародним стандартам прав людини. Серед цих засад слід відзначити, зокрема, віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості , а також визнання гідності, при таманної всім членам людської сім'ї, та рівних і невід'ємних їхніх прав .

Наведені постулати відображені й у преамбулах Міжнарод ного пакту про громадянські і політичні права та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права.

Згідно ст. 8 ОСОБА_5 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

ОСОБА_5 має найвищу юридичну силу. ОСОБА_6 та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй.

ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадяни на безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Згідно ст. 16 ОСОБА_5 України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масш табу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком дер жави.

Що ж стосується положень ст. 16 ОСОБА_5 України, зокрема, в частині подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, то слід зазначити наступне.

Відсутність забезпечення екологічної безпеки та порушення екологічної рівноваги призводять до виникнення екологічних ка тастроф.

Саме до такої екологічної катастрофи слід віднести аварію на Чорнобильській атомній станції у квітні 1986 р. Ця аварія на лежить до техногенних катастроф, тобто до таких, які пов'язані з діяльністю людей.

Для реалізації обов'язку держави з приводу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи запроваджується:

- державний контроль за додержанням правового режиму в зонах, що зазнали радіоактивного забруднення, - особи, винні в порушен ні встановленого правового режиму, а також у порушенні приписів державних органів, які здійснюють контроль у цій галузі, несуть юридичну відповідальність;

- з боку держави запроваджується сис тема медичного забезпечення та соціального захисту осіб, яким надано статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Правовим підґрунтям державного подолання наслідків Чорнобиль ської катастрофи є низка нормативно-правових актів, зокрема, закони України:

- від 27 лютого 1991 р. Про правовий режим тери торії, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорно бильської катастрофи ;

- від 28 лютого 1991 р. Простатус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ;

- від 20 червня 1997 р. Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської ката строфи та соціального захисту населення ;

- від 20 лютого 2000 р. Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорно бильської катастрофи та соціального захисту населення ;

- Указ Президента України від 26 квітня 1996 р. Про утворення Чорно бильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології ;

- постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. Деякі питання реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, права на отримання земельної частки (паю) .

Згідно ст. 19 ОСОБА_5 України

Правовий порядок в Україні грунтується на за садах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повно важень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

Слід зазначити, що положення ч. 2 ст. 19 ОСОБА_5 України поширюються на всіх без винятку посадових осіб, незалежно від того, чи є вони представ никами законодавчої, виконавчої або судової гілок влади, виконують свої службові обов'язки в органі державної влади чи в органах міс цевого самоврядування. Немає також правового значення службове становище особи, відомча чи галузева належність державного орга ну сфера його діяльності, характер та обсяг повноважень.

Конституційні положення ч. 2 ст. 19 щодо зв'язаності реалі зації владних повноважень законом знайшли свій розвиток у га лузевому законодавстві України, зокрема у тих законодавчих ак тах, які встановлюють відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за переви щення своїх повноважень або невиконання службових обов'язків, пов'язані з цим дисциплінарні проступки, адміністративні право порушення та злочини.

Згідно ст. 55 ОСОБА_5 України:

Права і свободи людини і громадянина захищають ся судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого само врядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповно важеного Верховної ОСОБА_7 України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Норми галузевого права.

ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р.

Згідно положень статті 1, - Мета та основні завдання ОСОБА_6.

ОСОБА_6 спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах:

- пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- комплексного розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;

- соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;

- здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;

- забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;

- міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.

Згідно положень ст. 9 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р.

Визначення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно ст. 10 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., - визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 13 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., - обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за:

1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;

3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього ОСОБА_6 та інших актів законодавства України.

На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження, лікування і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Згідно ст. 14 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., - визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;

Згідно ст.. 15 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., - підстави для визначення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 19 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., - надання компенсацій та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Згідно ст. 50 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1.

Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 54 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., - державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно ст. 70 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., - захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах свої законні інтереси та інтереси своїх дітей.

ОСОБА_7 КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Згідно п. 2 постанови КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набранням чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , який затверджено ОСОБА_7 КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Згідно п. 1 Порядку цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій в зв язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської Катастрофи відповідно до статтей 54 і 57 ОСОБА_6 України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п.п. 4 п. 3 Порядку у разі коли особа пропрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної в зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

Відповідно до ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у 111 зоні - 5, 11 - 4, 1 - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.

Згідно із п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (в попередній редакції цього Порядку - п.17), довідки про заробітну плату видаються на підставі первинних документів: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Первинними є ті документи, що складені в період роботи в зоні відчуження.

Первинними обліковими документами для розрахунку заробітної плати працівника є наказ про прийняття на роботу, табель обліку використання робочого часу, протоколи балансової комісії про нарахування премії за виконання планових завдань у відповідності до колективного договору та положення про оплату праці.

Первинні облікові документи один до одного, тобто без будь-яких змін використовуються для формування особового рахунка працівника , який помісячно розраховується і роздруковується в двох екземплярах, один з яких вручається працівнику і є підставою для видачі чистої (без відрахувань) оплати праці готівкою.

Згідно ст. 315 Наказу Головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998р. №41 Перелік типових документів, що створюються у діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів термін зберігання первинних облікових документів (табелів обліку використання робочого часу, протоколів балансової комісії) становить чотири роки.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, установою, організацією, де працювала особа, яка була призвана на військові збори, а підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місяця її виконання.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що ОСОБА_7 Міністрів СРСР зняла гриф секретно з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня ,1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення ОСОБА_7 Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_7 Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АГС і запобігання забрудненню навколишнього середовища від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС віл 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах' небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665 - 195 Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища (постанова ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням ОСОБА_7 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови ОСОБА_7 Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_7 професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки повинна провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС. Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

ОСОБА_6 України Про правонаступництво України № 1543 - ХІІ від 12 вересня 1991 року.

Відповідно до ст. 3 ОСОБА_6 України Про правонаступництво України ОСОБА_6 Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною ОСОБА_7 Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Застосування вищевказаних норм права до фактичних обставин справи.

Отже, у відповідності до ст. 3 ОСОБА_6 України про правонаступництво законодавчі акти у виді : листа Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769, постанов ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс, постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, рішень ОСОБА_7 Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року, ОСОБА_7 Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища від 5 жовтня 1986 року № 665-195, постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7, постанови ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС віл 5 червня 1986 року № 665-195, постанови ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665 - 195 Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища , постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7, розпорядження ОСОБА_7 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964, Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС , постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43, постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7, постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, постанови ОСОБА_7 Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_7 професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43, не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.

Таким чином, здійснений перерахунок Миронівське автотранспортне підприємство 13243 у довідці № 28 від 23.06.2017 року про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою (ОСОБА_1) за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, ( а.с., 21), на думку суду відповідає вищезазначеним нормативно-правовим актам.

Окрім того, суд звертає особливу увагу на ту обставину, що представник відповідача не надав суду належних та допустимих доказів того, що довідка № 28 від 23.06.2017 року, яка видана ПАТ Миронівське автотранспортне підприємство , є незаконною, а також не зазначив норму матеріального права, - як то, Закон України, ОСОБА_7 КМУ України, інші галузеві норми права, які регулюють аналогічні правовідносини, на підставі яких заборонено здійснювати перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1

Навпаки, як вбачається з судового рішення у виді постанови Миронівського районного суду від 10 травня 2017 року у справі № 371/533/17, яке набрало законної сили 20.05.2017 року, зокрема, з мотивувальної частини вищевказаного рішення, суд вважав, що позивачеві повинен бути зроблений перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, в тому числі тарифна ставка за період виконання робіт Позивачем в зоні небезпеки повинна бути підвищена на 100 %, тобто, в два рази та нарахування премії в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей період.

Суд також зазначив, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, так як це прямо передбачено ст. 15 ОСОБА_6 України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Суд також звертає увагу на п. 3 Наказу Про проведення перерахунку заробітної плати ліквідатору аварії на ЧАЕС ОСОБА_1Г. № 14 від 24 травня 2017 року, виданого ПАТ Миронівське Автотранспортне підприємство 13243 на виконання рішення Миронівського районного суду Київської області від 10.05.2017 року по справі № 371/533/17, яке набрало законної сили 20.05.2017 року, в якому вказано, що раніше видані ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження вважати недійсними.

Суд, враховуючи засади законності, логічності, послідовності вважає, що в даному випадку первинна довідка, ( до речі, як зазначила представник відповідача в судовому засіданні, - без дати видачі на номеру), з моменту винесення вищевказаного наказу по підприємству є недійсною, а дійсною на підставі вищевказаного наказу слід вважати довідку № 28 від 23.06.2017 року, та на підставі вказаної довідки відповідачу слід здійснити перерахунок пенсії, що належить до виплати позивачу.

Суд також вважає, що всі доводи представника відповідача в судовому засіданні, та доводи відповідача в письмовому запереченні носять лише загальний, декларативний характер, та, зглядаючись на вищевказане, носять характер припущень і не підтверджені належними та допустимими доказами, хоча за вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України саме відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен був в судовому засіданні довести суду правомірність свого рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачу на підставі наданих ним документів про заробітну плату, одержану в зоні відчуження.

Також суд критично відноситься на посилання представника відповідача на порушення позивачем порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, а саме, в тій частині, що, на думку відповідача, подавати нову довідку після врахування попередньої при призначення пенсії, - не допускається.

Знову ж таке твердження представника відповідача є суб єктивним, та не передбачено жодною нормою як матеріального, так і процесуального права, адже, суд, проаналізувавши вищевказані норми права, приходить до висновку, що Законодавець передбачив, що під час видачі довідок, які потім слугуватимуть для нарахування пенсій, відповідальними особами можуть бути допущені помилки в довідках з причин як об єктивних, так і суб єктивних (людський фактор), а тому з метою найширшого захисту Конституційних прав та свобод громадянина України, в законодавстві передбачено таке поняття як перерахунок пенсії , яке, звісно ж, повинно бути проведене у повній відповідності до Законодавства України, яке існує на час перерахунку пенсії, з урахуванням норм права, які існували на час виникнення спірного питання.

Враховуючи приведені норми та встановлені обставини, суд вважає, що дії позивача направлені на реалізацію законом встановленого права на перерахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, узгоджуються із положеннями ОСОБА_6 України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , а відмова Управління ПФУ в проведенні перерахунку пенсії є безпідставною і протиправною, а тому такі дії відповідача є порушенням ч. 2 ст. 19 ОСОБА_5 України.

Відповідно, з метою захисту Конституційних прав та свобод громадянина, яким є позивач по справі, суд вважає, що слід усунути порушення, які були допущені відповідачем у нездійсненні дії, - перерахунку пенсії позивачу, шляхом винесення судового рішення у формі постанови, яким позовні вимоги позивача задовольнити.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. 161 КАС України, суд приходить до наступних висновків:

- мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, вони підтверджені належними та допустимими доказами.

Зокрема, має місце, на думку суду порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача в ракурсі отримання пенсії, яке виразилося в порушенні відповідачем як норм Основного ОСОБА_6 України, як - то, норм ОСОБА_5 України, а саме, - положень 1, 3, 8, 16, 19 ОСОБА_5 України, так і норм галузевого права, - ст.ст. 1, 13, 19, 50, 54 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., на низки інших підзаконних актів, положення яких судом наведено вище.

Суд приходить до висновку щодо того, що на відміну положення позивача та його представника в судовому засіданні, заперечення відповідача, які викладені в письмовому документі у вигляді письмового заперечення, та заперечення представника відповідача в судовому засіданні не заслуговують на увагу, з огляду на ту обставину, що вони ґрунтуються лише на суб єктивних твердженнях та припущеннях, не ґрунтуються на нормах права, а тому не беруться до уваги при винесенні даного судового рішення;

- до даного публічно - правового спору слід застосувати норми права, які вказані в заключній частині постанови, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 163 КАС України, тобто, наведені нижче в повному обсязі;

- з огляду на вищевказані фактичні обставини справи та діючі норми права, позов слід задовольнити;

Згідно п.1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов язання відповідача вчинити певні дії.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 3, 8, 16, 19, 55 ОСОБА_5 України, ст.ст. 1, 9, 10, 13, 14, 15, 19, 50, 70 ОСОБА_6 України Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 р., п. 2 постанови КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , п. 1, п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, лист Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища , пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС , постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43, листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769, постанов ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс, постановою ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядженням ОСОБА_7 Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листами Держкомпраці УРСР, рішеннями ОСОБА_7 Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року, ОСОБА_7 Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища від 5 жовтня 1986 року № 665-195, постановою ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7, постановою ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС віл 5 червня 1986 року № 665-195, постановою ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665 - 195 Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища , постановою ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7, розпорядженням ОСОБА_7 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964, Постановами ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС , постановами Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43, постановою ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7, постановами ЦК КПРС, Президії Верховної ОСОБА_7 СРСР, ОСОБА_7 Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, постановою ОСОБА_7 Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, постанови ОСОБА_7 Міністрів УРСР і Української республіканської ОСОБА_7 професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43, ст. 3 ОСОБА_6 України Про правонаступництво України , ст. 1, 2, 4, 5, 7 - 1215, 15 - 1, ст. 17 - 20, 41, 42, ч. 1 ст. 158, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов, поданий ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 до Кагарлицького об єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дії незаконними та зобов язання провести перерахунок пенсії, - задовольнити.

Визнати дії Кагарлицького об єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови в здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження згідно довідки № 28 від 23.06.2017 року, - протиправними.

Зобов язати Кагарлицьке об єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул.. Паркова, 14, код ЄДРПОУ 41248147, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянину України, паспорт громадянина України серії СМ 023640, виданий 18 лютого 1999 року Миронівським РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з урахуванням його заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з 01.01.1987 року по 26.01.1987 року, відповідно до довідки ПрАТ Миронівське АТП 13243 від 23.06.2017 року за № 28, з урахуванням вимог п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи , затвердженого постановою КМ України від 23.11.2011 року № 1210, починаючи з 30.06.2017 року, з урахуванням вже виплачених сум.

ОСОБА_7 може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через Кагарлицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до положень ст.. 254 КАС України.

Суддя: О.В. Закаблук