Рішення

від 24.10.2017 по справі 903/729/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2017 р. Справа № 903/729/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ»

до відповідача: Спеціальний приймальник Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області

про стягнення 30616,46 грн.

Суддя Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №007.1Др-2-0617 від 02.06.2017р.;

від відповідача: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» звернулося з позовом до Спеціальний приймальник Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про стягнення 30616,46 грн., з них 25157,60 грн. - основного боргу, 3293,24 грн. - пені, 454,90 грн. - 3% річних, 1710,72 грн. - інфляційних втрат, судові витрати просять покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем договору №114100ЕН51АВО17 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2017р., акт приймання-передачі №ВОЗ00001624 від 31.01.2017р., норми ст.625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 22.09.2017р. розгляд справи призначено на 24.10.2017р..

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, позов просила задоволити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

01.01.2017р. між ТОВ Волиньгаз Збут та Спеціальним приймальником УМВС України у Волинській області був укладений договір №114100ЕН51АВО17 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів(далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ(далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно п.3.2 Договору, ціна газу становить 7389,73 грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1477, 95 грн., всього з ПДВ - 8867,68 грн..

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу. визначеного відповідно до розділу II цього Договору.

Відповідно до п.3.6 Договору, загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним Договором.

Згідно п.п.4.2.3 п.4.2 Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 Договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах і в обсягах, визначених Договором.

Відповідно до п.11.1 Договору, останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2017 р. до 31.12.2017 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно акта №В0300001624 приймання-передачі природного газу від 31.01.2017р. постачальник передав, а споживач прийняв у січні 2017 року природний газ обсягом 2,837 тис. куб.м на загальну суму 25157,60 грн..

Відповідач на час розгляду справи суму заборгованості у розмірі 25157,60 грн. не оплати, не оспорив, контррозрахунку не надав.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, відносини між позивачем та відповідачем носять договірний характер, укладений між останніми Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Беручи до уваги підписання сторонами Договору, отримання відповідачем на його виконання природного газу, не проведення при цьому розрахунку за нього, господарський суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення 25157,60 грн. - основного боргу та вважає за необхідне позовні вимоги в даній частині задоволити

Щодо стягнення з відповідача 3293,24 грн. - пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.6.2.1. п.6 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Порушення строків оплати, визначених договором, підтверджується наявними матеріалами справи.

За прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті поставленого газу відповідачу за період з 11.02.2017р. по 11.08.2017р., згідно розрахунків позивача, нараховано 3293,24 грн. пені, яка є підставною та підлягає до стягнення.

Щодо стягнення 454,90 грн. - 3% річних та 1710,72 грн. - інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачу, згідно перевірених розрахунків позивача, нараховано 454,90 грн. - 3% річних за період з 11.02.2017р. до 18.09.2017р. та 1710,72 грн. - інфляційних втрат за період з лютого по липень 2017р., які є підставними та підлягають до стягнення.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Спеціального приймальника УМВС України у Волинській області (43008, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ МИСЛИВСЬКА, будинок 30А, код ЄДРПОУ 24521198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ» (43000, Волинська обл., місто Луцьк, ВУЛИЦЯ ФРАНКА, будинок 12, код ЄДРПОУ 39589216) 30616,46 грн. , з них 25157,60 грн. - основний борг, 1710,72 грн. - інфляційні втрати, 454,90 грн. - 3% річних, 3293,24 грн. - пеня та 1600 грн. витрат позивача по оплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

30.10.2017

Суддя М. С. Шум