Рішення

від 18.10.2017 по справі 910/13575/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017Справа №910/13575/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ФІНМАРК до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг групп ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю СТК ДЕВЕЛОП ;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОМПЕКС ГРУП

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Таймінвест ;

2) ОСОБА_1;

3) Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві;

4) Товариства з обмеженою відповідальністю Центр оптових продажів Тюмень Медіко Україна

про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна та договору іпотеки.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Шульженко Д.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідачів 1,2,3 - не з'явилися;

від третьої особи 1 - Корна В.М. (директор);

від третіх осіб 2,3,4 - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги указаного позову, у яких Позивач просить суд:

- визнати недійсними результати прилюдних торгів, оформлені протоколом товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг Групп проведення прилюдних торгів №11- 0867/13 від 05.12.2013, актом про реалізацію квартири з прилюдних торгів від 12.12.2013 у виконавчому провадженні №31729374 та свідоцтвом про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, №15 від 22.01.2014, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Котковою Ольгою Анатоліївною, з продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, №15 від 22.01.2014, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Котковою Ольгою Анатоліївною;

- визнати недійсним договір іпотеки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю СТК Девелоп та товариством з обмеженою відповідальністю Ломпекс Груп , посвідчений 31.01.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною Венерою Леонідівною за №173.

Вимоги позову мотивовані тим, що прилюдних торгів, оформлених протоколом від 05.12.2013 фактично не було, відтак протокол, акт про реалізацію квартири та свідоцтво про придбання нерухомого майна були складені та видані протиправно (на підставі неіснуючого виконавчого провадження та неіснуючих прилюдних торгів), а спірне майно (квартира) вибуло від іпотекодержателя без його згоди, тому правочини щодо його вибуття є недійсними в силу закону. Але оскільки відповідачами обставина їх недійсності в силу закону, не визнається, то Позивач заявив даний позов про визнання недійсними в судовому порядку їх, а також інших правовстановлюючих документів, та підставі яких спірне майно (квартира) незаконно вибула від іпотекодержателя.

Третя особа-1 підтримала позицію та вимоги Позивача.

Відповідачі та інші треті особи обґрунтованих заперечень проти позову не подали, у судові засідання представників не направили, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного їх повідомлення про призначення справи до розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, і також закінчився встановлений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору, у межах якого розгляд справи могло бути відкладено, тому відповідно до статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Третьої особи-1, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між АТ Брокбізнесбанк , як Банком, та Позивачем, як Новим кредитором, було укладено договір №129 про відступлення прав вимоги від 27.10.2016, за умовами якого Банк відступив, а Новий кредитор набув усіх прав кредитора (іпотекодержателя) за Кредитними договорами №13-08-840-К від 05.03.2008 та №14-08-840-КL від 13.03.2008 (далі - Договір відступлення).

Одночасно між Банком та Позивачем було укладено Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідчений 27.10.2016 приватним нотаріусом КМНО Морозовим В.І. за № 275 (далі - Договір відступлення іпотеки), за умовами якого первісний іпотекодержатель (Банк) відступає новому іпотекодержателю (Позивачу) права вимоги за договором іпотеки, укладеним між Банком та гр. Республіки Білорусь ОСОБА_1, та посвідчений приватним нотаріусом КМНО Алешко І.В. 17.03.2008 року реєстровим №881, з усіма додатковими угодами та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною, а Позивач приймає це відступлення.

Отже, на підставі Договору відступлення та Договору відступлення іпотеки з 27.10.2016 до Позивача перейшли як всі права кредитора за вищевказаними кредитними договорами, так і всі права іпотекодержателя за вищевказаним договором іпотеки.

Разом із цим, мали місце наступні обставини.

Так, між Банком та Третьою особою-4 були укладені вищеописані кредитні договори №13-08-840-К від 05.03.2008 та № 14-08-840-К від 13.03.2008, у забезпечення виконання зобов'язань за якими між Банком та ОСОБА_1 був укладений вищеописаний же договір іпотеки, посвідчений 17.03.2018 приватним нотаріусом КМНО Алешко І.В., та зареєстрований в реєстрі за № 881, згідно з яким іпотекодавець передала в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру загальною площею 235,80 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Обтяження було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, номер запису 6800656 від 17.03.2008 17:52 (витяг №17543918 від 17.03.2008) та в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, номер запису 6800435 від 17.03.2008 17:52 (витяг №17543477 від 17.03.2008).

19.10.2011 рішенням Апеляційного суду м. Києва у справі №2-565/11 стягнуто на користь Банку заборгованість за кредитним договором №13-08-840-К від 05.03.2008 у розмірі 7076296,73 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за вказаним договором іпотеки від 17.03.2008, зі способом реалізації - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 7614500 грн.

На виконання вказаного рішення 07.12.2011 Подільським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист №2-565/11, та 28.03.2012 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №31898619, та накладено арешт на предмет іпотеки.

Оскільки призначені у процесі виконання рішення суду торги з продажу арештованої квартири не відбулися, що підтверджується повідомленням державного виконавця від 02.10.2013 №975/5, то державний виконавець запропонував Банку прийняти квартиру у власність.

За наслідками відмови Банку прийняти предмет іпотеки (квартиру) у власність, постановою державного виконавця від 31.12.2013 у виконавчому провадженні №31898619 виконавчий лист суду №2-565/11 від 07.12.2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки було повернуто Банку, та постановою від 31.12.2013 предмет іпотеки (квартира) звільнено з-під арешту.

Вказаний виконавчий лист було повторно пред'явлено до виконання Банком 12.02.2014, та постановою від 17.02.2014 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження №42043916.

Після цього Позивачем було з'ясовано, що предмет іпотеки був реалізований на підставі підроблених та нікчемних документів, що підтверджується наступним.

Так, датою 12.12.2013 було складено від імені старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Нечай Г.П. підроблений акт, з посиланням на протокол проведення прилюдних торгів №11-0867/13 від 05.12.2013, про реалізацію квартири з прилюдних торгів від 12.12.2013 у виконавчому провадженні ВП №31729374, у якому боржником зазначена ОСОБА_1, а стягувачем - Банк, тоді як виконавчий лист у даному виконавчому провадженні насправді виконаний не був, та був повернутий стягувачу, що описано вище.

У подальшому, 30.12.2013 на підставі акту від 12.12.2013 про реалізацію квартири з прилюдних торгів у виконавчому провадженні № 31729374 державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гребенюк О.І. виключила з Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку 6800656 від 17.03.2008 17:52 та з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження 6800435 від 17.03.2008 17:32, а 22.01.2014 приватним нотаріусом КМНО міста Києва Котковою О.А було видано Свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, №15 від 22.01.2014: квартири АДРЕСА_3, власник - Відповідач-2. Цього ж дня приватним нотаріусом КМНО м. Києва Котковою О.А. було відкрито у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно новий розділ №273750680000 та внесено у нього запис про реєстрацію права власності №4361011 від 22.01.2014 16:09:30 на квартиру за Відповідачем-2.

Далі між Відповідачем-2, як іпотекодавцем, Відповідачем-3, як іпотекодержателем, було укладено договір іпотеки від 31.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Белугіною В.Л. за №173, предметом іпотеки за яким є квартира АДРЕСА_3, і на підставі цього договору щодо об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №273750680000 було внесено запис №4527073 від 31.01.2014 18:25:56 про іпотеку та запис №4526483 від 31.01.2014 17:40:48 про обтяження.

З акта про реалізацію предмета іпотеки від 12.12.2013 вбачається, що квартира АДРЕСА_3, реалізована у виконавчому провадженні із іншим номером - 31729374 (а не у виконавчому провадженні №31898619, яке дійсно існувало), та при примусовому виконанні іншого виконавчого листа - виконавчого листа Подільського районного суду м. Києва №2-1078/11 від 15.02.2012 (а не виконавчого листа щодо квартири, який, що встановлено вище судом, дійсно існував - №2-565/11 від 07.12.2011) на прилюдних торгах.

Судом встановлено, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи 2-1078/11 міститься ухвала Подільського районного суду м. Києва від 06.06.2011 про затвердження мирової угоди у справі за позовом фізичної особи до ВАТ Агрофірма Троянда про розірвання Договору бронювання приміщення № Б-4.2/3/4 від 24.06.2008, яка не стосується АТ Брокбізнесбанк , ОСОБА_1 та квартири квартира АДРЕСА_3.

У наданій на запит суду копії вказаної ухвали Подільським районним судом м. Києва також відсутні відомості про АТ Брокбізнесбанк , ОСОБА_1 та спірну квартиру АДРЕСА_4.

Отже, згідно виконавчого листа №2-1078/11 від 15.02.2012, який не стосується АТ Брокбізнесбанк та ОСОБА_1, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Брокбізнесбанк борг в сумі 4824289,40 грн., і на торгах, які вказано, що були проведені 05.12.2013, та організатором яких є Відповідач-1, квартира АДРЕСА_4 була продана за ціною за 1848672 грн. переможцю - Відповідачу-2.

Проте у відповіді відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 10.12.2015 №11058/04-03-28 на звернення АТ Брокбізнесбанк повідомлено, що повторні прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки не відбулися, у зв'язку з чим 31.12.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану (дату постанову описано вище судом). Також у відповіді було зазначено, що в межах виконавчого провадження №31898619 акт про реалізацію предмета іпотеки відділом не видавався, а виконавче провадження №31729374, відкрите на підставі виконавчого листа №2-1078/11, виданого 15.02.2012 про стягненні з ОСОБА_1 на користь АТ Брокбізнесбанк боргу в сумі 4824289,40 грн., на виконанні у відділі не перебувало і станом на даний час не перебуває. За вказаними фактами АТ Брокбізнесбанк 28.12.2015 подало заяву про вчинення злочину (кримінальне провадження №42016101100000018).

Крім того, Позивач 03.02.2017 звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України зі скаргою на дії державних реєстраторів, за результатами розгляду якої був скасований визнаний незаконно відкритим розділ №273750680000 та усі записи у ньому, і відновлені усі записи про власника квартири ОСОБА_1 та про обтяження на підставі Договору іпотеки, посвідченого 17.03.2008 приватним нотаріусом КМНО Алешко І.В., зареєстрований в реєстрі за №881.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про іпотеку (тут і надані норми законів та підзаконних нормативно-правових актів наводяться у редакції на момент спірних правовідносин) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону. Прилюдні торги, відповідно до ч. 1 ст. 43 цього ж Закону, проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 такі прилюдні торги організовує і проводить спеціалізована організація, з якою орган державної виконавчої служби укладає відповідний договір. Під час прилюдних торгів ведеться протокол, до якого заносяться, зокрема, назва лота, стартова та продажна ціна майна, пропозиції покупців, відомості про покупця, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (переможець торгів). Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації.

Згідно ч. й ст. 47 Закону України Про іпотеку організатор прилюдних торгів протягом 3х днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. Протягом 5и робочих днів з дня надходження коштів державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.

Згідно п. 6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, на підставі акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2016 правовстановлюючим документом, на підставі якого зареєстровано право власності на квартиру за Відповідачем-2 є Свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, №15 від 22.01.2014, видане приватним нотаріусом КМНО м. Києва Котковою Ольгою Анатоліївною.

За змістом Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Отже, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна шляхом забезпечення переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Такий висновок узгоджується з нормами статей 650, 655 та частини 4 статті 656 ЦК України, що відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 - 3 та 6 статті 203 ЦК України (частина 1 статті 215 цього Кодексу).Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2014р. у справі №3-112гс14.

У листі Верховного Суду України Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ від 01.07.2013 зазначено, що відносини, які виникають з приводу придбання майна на аукціоні (з прилюдних торгів), є договірними відносинами з купівлі-продажу з певною специфікою, визначеною законом. При цьому право продажу товару належить не власникові, а іншій встановленій законом особі з метою захисту як приватних, так і публічних інтересів, тобто інтересів держави у здійсненні, дотриманні і контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах у результаті звернення стягнення на його майно.

Також Верховний Суд України зазначив в ухвалі від 09.12.2015 №6-19121ск15, що відповідно до пункту 4.14 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, торги закінчуються підписанням протоколу про результати торгів, який має силу договору.

Вирішуючи питання про те хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, необхідно виходити з умов договору, що укладається між державною виконавчою службою та спеціалізованою організацією.

Отже, стороною правочину з реалізації майна на торгах не виступає ОСОБА_1, та на стороні продавця міг виступити або організатор аукціону, або орган ДВС, в залежності від умов договору, що укладений між ДВС та спеціалізованою організацією.

Проте оскільки відповідно до відповіді відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 10.12.2015 №11058/04-03-28 в межах виконавчого провадження №31898619 акт про реалізацію предмета іпотеки відділом не видавався, а виконавче провадження №31729374 на виконанні у відділі ніколи не перебувало, то між органом державної виконавчої служби та Відповідачем-1 не міг бути укладений договір на проведення аукціону з продажу квартири в межах виконавчого провадження №31898619.

Таким чином, протокол №11-0867/13 від 05.12.2013 підписаний саме між Відповідачем-1, як продавцем, та Відповідачем-2, як покупцем.

Як встановлено та описано вище судом на момент вчинення правочину від 05.12.2013 з відчуження квартири між Відповідачем-1 та Відповідачем-2, квартира АДРЕСА_4, перебувала в іпотеці у АТ Брокбізнесбанк , правонаступником якого є Позивач, і при цьому торги відбулися поза межами існуючого виконавчого провадження №31898619, та АТ Брокбізнесбанк свого дозволу на відчуження квартири не давав, і не давав дозволу на укладення договору іпотеки від 31.01.2014 за №173.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ч. 3 ст. 9 Закону України Про іпотеку , іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, в тому числі, передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки.

Відповідно до ч. З ст. 12 Закону України Про іпотеку правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Як було встановлено вище судом, законний іпотекодержатель згоди на відчуження предмету іпотеки (квартири АДРЕСА_4) та на передачу квартири в наступну іпотеку не надавав.

Відтак, правочини щодо квартири в іпотеці (квартири АДРЕСА_4) - правочин з продажу квартири на торгах від 05.12.2013 та договір іпотеки від 31.01.2014, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Белугіною В.Л. за №173 - є нікчемними в силу ст.ст. 9, 12 Закону України Про іпотеку , оскільки вчинені за відсутності згоди іпотекодєржателя на їх укладення.

Також, із визнанням правочину, вчиненого 05.12.2013 щодо купівлі-продажу нерухомого майна з прилюдних торгів, недійсним, перестала існувати правова підстава для видачі Свідоцтва про придбання нерухомого майна (предмета іпотеки) №15 від 22.01.2014, тому і цей правоустановчий документ підлягає визнанню недійсним.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 р. у справі N 6- 605цс16, що оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 2 березня 2016р. у справі №6-308цс16, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та при наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред'явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. N9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ). У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв'язку з її оспоренням та не визнанням іншими особами.

Дослідивши доводи Позивача, суд визнає їх обґрунтованими, що відбулось порушення його прав, що стало підставою для подачі даного позову, бездіяльністю Відповідачів, які самостійно не вчинили жодних дій з виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про право власності на квартиру за Відповідачем-2 та записів про іпотеку на підставі нікчемного договору іпотеки, чим підтверджується, що відповідачі не визнають їх нікчемність в силу закону та оспорюють. І також суд погоджується з доводами Позивача, що зазначені договори порушують його законні права як іпотекодєржателя, які існували на підставі Договору іпотеки від 17.03.2008 № 881.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про обгрунтованість усіх заявлених Позивачем вимог. Судовий збір покладається на Відповідачів у рівних розмірах.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними результати прилюдних торгів, оформлені протоколом товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг Групп (м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11; ідентифікаційний код 36303404) проведення прилюдних торгів №11- 0867/13 від 05.12.2013, актом про реалізацію квартири з прилюдних торгів від 12.12.2013 у виконавчому провадженні №31729374 та свідоцтвом про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, №15 від 22.01.2014, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Котковою Ольгою Анатоліївною, з продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним Свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, №15 від 22.01.2014, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу міста Києва Котковою Ольгою Анатоліївною.

Визнати недійсним договір іпотеки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю СТК Девелоп (м. Київ, Кловський узвіз, 9/2; ідентифікаційний код 39016814) та товариством з обмеженою відповідальністю Ломпекс Груп (м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2, офіс 7; ідентифікаційний код 39070720), посвідчений 31.01.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною Венерою Леонідівною за №173.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг Групп (м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11; ідентифікаційний код 36303404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк (м. Київ, вул. Лейпцизька, 5, офіс 1/5; ідентифікаційний код 40424913) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СТК Девелоп (м. Київ, Кловський узвіз, 9/2; ідентифікаційний код 39016814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк (м. Київ, вул. Лейпцизька, 5, офіс 1/5; ідентифікаційний код 40424913) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ломпекс Груп (м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2, офіс 7; ідентифікаційний код 39070720), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінмарк (м. Київ, вул. Лейпцизька, 5, офіс 1/5; ідентифікаційний код 40424913) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.2017

Суддя Сташків Р.Б.