Рішення

від 25.10.2017 по справі 910/13480/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017Справа №910/13480/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Вінсо-Технології доПублічного акціонерного товариства Трест Київміськбуд-3 простягнення 655 797,20 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:Денисов В.Є.; відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вінсо-Технології (надалі - ТОВ Вінсо-Технології ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Трест Київміськбуд-3 (надалі - ПАТ Трест Київміськбуд-3 ) про стягнення 655 797,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконане зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором підряду № 09/08.2016 від 09.08.2016, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 560 240,32 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 60 306,42 грн., 3 % річних у розмірі 6 722,77 грн. та витрат від інфляції у розмірі 28 527,58 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.10.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2017 розгляд справи відкладено на 18.10.2017 у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судовому засіданні 18.10.2017 судом оголошено перерву на 25.10.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позов підтримав та просив задовольнити позовні вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 18.10.2017, в якому був присутній уповноважений представник відповідача, яким було проставлено підпис про повідомлення йому дати та часу наступного судового засідання, що відображає розписка від 18.10.2017.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2016 між ПАТ Трест Київміськбуд-3 (генпідрядник) та ТОВ Вінсо-Технології (субпідрядник) був укладений договір підряду № 09/08.2016 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого генпідрядник передає, а субпідрядник приймає на себе виконання навісного фасаду Сканрок та оздоблення стін та стелі лоджій по системі BAUMIT по об'єкту будівництва: Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва житловий будинок № 18, згідно робочої документації.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття генпідрядником. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою генпідрядника.

Відповідно до п. 4.2 Договору оплата за виконані роботи субпідрядником здійснюється генпідрядником у розмірі 98,5 % від вартості робіт, визначених у кожному акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідці про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3 після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва. 1,5 % від вартості робіт, визначених у кожному акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідці про вартість виконаних робіт та витрат по встановленій формі КБ-3 залишаються у якості Гарантійного фонду та перераховуються субпідряднику генпідрядником через 12 місяців після введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію в разі відсутності недоліків із сторони субпідрядника та після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.

Згідно з п. 3.5 Договору субпідрядник сплачує щомісячно генпідряднику кошти за послуги генпідряду в розмірі 2,5 % від вартості виконаних підрядних робіт, без врахування вартості матеріалів поставки замовника. Витрати за надання послуг генпідряду знімаються з оплати за виконані субпідрядником роботи, зазначені у довідці ф. КБ-3.

На виконання умов Договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 2 447 728,20 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень-грудень 2016 року.

Відповідач частково оплатив виконані роботи, а також сторонами були проведені заліки однорідних вимог, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та відповідною угодою про зарахування.

03.01.2017 сторони уклали Додатковий договір про розірвання договору підряду № 09/08.2016 від 09.08.2016 (надалі - Додатковий договір ), відповідно до п. 1 якого сторони домовились про розірвання (припинення договору) підряду та всіх Додатків/Додаткових угод до нього з 03.01.2017.

Відповідно до п. 4 Додаткового договору протягом 10 (десяти) робочих днів з дати набрання чинності цим додатковим договором, генпідрядник зобов'язаний здійснити остаточні розрахунки за фактично виконані і прийняті ним обсяги робіт, за виключенням коштів сформованого Гарантійного фонду, розмір якого визначений цим додатковим договором про розірвання, шляхом перерахування на рахунок субпідрядника грошових коштів в сумі 999 819,07 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять грн. 07 коп.) гривень, в тому числі ПДВ - 166 636,51 грн.

Згідно з п. 7 Додаткового договору підписанням даного додаткового договору сторони погодили, що сума грошових коштів Гарантійного фонду у розмірі 36 715,92 грн. (тридцять шість тисяч сімсот п'ятнадцять грн., 92 коп.) гривень, в тому числі ПДВ - 6 119,32 гривень, перераховуються субпідряднику генпідрядником через 12 (дванадцять) місяців після введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію в разі відсутності недоліків.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 560 240,32 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 2 447 728,20 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень-грудень 2016 року.

Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.3 Договору генпідрядник проводить оплату прийнятих робіт до 25-го числа кожного місяця наступного за звітним (актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2В і довідки про вартість виконаних робіт та витрат по формі КБ-3), після отримання коштів від замовника об'єкту будівництва.

Відповідач частково оплатив виконані роботи на загальну суму 1 850 000, грн., а також сторонами були проведені заліки однорідних вимог на загальну суму 37 487,88 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та угодою про зарахування зустрічних вимог від 30.11.2016.

Стосовно визначеної в Додатковому договорі від 03.01.2017 суми заборгованості у розмірі 999 819,07 грн., суд зазначає, що вона розрахована із врахуванням часткових оплат у розмірі 1 350 000,00 грн., 36 715,92 грн. - гарантійного фонду (п. 4.2 Договору) та 23 705,33 грн. витрат за надання послуг генпідряду (п. 3.5 Договору), а також без врахування останнього платежу на суму 500 000,00 грн., оскільки від був здійснений 30.01.2017, тобто після укладення Додаткового договору.

В Додатковому договорі сторони обумовили, що генпідрядник зобов'язаний здійснити остаточні розрахунки протягом 10 робочих днів з дати набрання чинності Додатковим договором та фактично здійснили зарахування зустрічних вимог за надання послуг генпідряду виконаних робіт за грудень 2016 року відповідно до п. 3.5 Договору.

Тобто, витрати за надання послуг генпідряду у розмірі 23 705,33 грн. неправомірно включені в суму заявленої позивачем основної заборгованості, оскільки системний аналіз Додаткового договору дає підстави вважати, що ця сума була зарахована як зустрічна вимога, а умови Договору та Додаткового договору не містять вказівок щодо неврахування такої суми, у зв'язку з оплатою генпідрядником не в повному обсязі.

Отже, враховуючи умови Додаткового договору та здійснену відповідачем 30.01.2017 оплату у розмірі 500 000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 499 819,07 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 499 819,07 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, правомірними та обґрунтованими є позовні вимоги ТОВ Вінсо-Технології про стягнення з ПАТ Трест Київміськбуд-3 заборгованості у розмірі 499 819,07 грн. Інша частина основної заборгованості (23 705,33 грн.) заявлена позивачем безпідставно.

Також, за прострочення виконання зобов'язання, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 60 306,42 грн., 3 % річних у розмірі 6 722,88 грн. та інфляційних у розмірі 28 527,58 грн. за період прострочення з 25.01.2017 по 19.06.2017.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з оплати товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 7.2.1 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату належним чином виконаних будівельно-монтажних робіт, генпідрядник виплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, при умові надходження коштів від замовника. Якщо замовник не розрахувався з генпідрядником за виконані роботи, пеня у відповідності з п. 7.2.1 не нараховується.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлену суму заборгованості, строки її оплати та заявлений позивачем період нарахування, здійснивши власний розрахунок, суд вважає правомірним та обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача 47 538,47 грн. - пені, 5 289,35 грн. - 3% річних та 28 436,44 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором у період з 25.01.2017 по 19.06.2017.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 499 819,07 грн., пені у розмірі 47 538,47 грн., інфляційних у розмірі 28 436,44 грн. та 3 % річних у розмірі 5 289,35 грн. В інші частині (основна заборгованість у розмірі 23 705,33 грн., пеня у розмірі 12 767,95 грн., 3% річних у розмірі 1 433,53 грн. та інфляційних у розмірі 91,44 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вінсо-Технології задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Трест Київміськбуд-3 (03058, м. Київ, вул. Леваневського, 5; ідентифікаційний код 04012678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вінсо-Технології (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, будинок 28/2 Н/П №43; ідентифікаційний код 33998128) заборгованість у розмірі 499 819 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 07 коп., пенюі у розмір 47 538 (сорок сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 5 289 (п'ять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 35 коп., інфляційні втрати у розмірі 28 436 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять шість) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 8 716 (вісім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 25 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2017.

Суддя В.П. Босий