Рішення

від 24.10.2017 по справі 915/855/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Справа № 915/855/17

За позовом: Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2) в інтересах держави

до відповідачів:

1) Водяно-Лоринської сільської ради (55560, Миколаївська область, Єланецький район, с. Водяно-Лорине, вул. Центральна, 20; ідентифікаційний код 04375091);

2) Фермерського господарства Світлана (55542, Миколаївська область, Єланецький район, с. Возсіятське; ідентифікаційний код 31143968)

про: визнання незаконним і скасування рішення та повернення земельної ділянки (кадастровий номер 4823080700:01:000:0502).

Суддя О.Г. Смородінова

Представники сторін:

від позивача: прокурор відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_1, за посвідченням,

від відповідача-1: ОСОБА_2 (сільський голова),

від відповідача-2: ОСОБА_3, за довіреністю.

Суть спору:

Заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області 28 серпня 2017 року звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № (15-33)5901вих-17 від 22.08.2017, в якій просить:

1) визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення Водяно-Лоринської сільської ради від 21.02.2017 № 3 в частині надання дозволу на укладення договору оренди земельної ділянки з Фермерським господарством Світлана площею 6,2103 га кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502;

2) зобов'язати Фермерське господарство Світлана повернути територіальній громаді Водяно-Лоринської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 6,2103 га вартістю 161390,54 грн., що розташована за межами населеного пункту в межах Водяно-Лоринської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі рішення Водяно-Лоринської сільської ради від 21.02.2017 № 3; договору оренди землі № 2 від 03.01.2017; інформації Водяно-Лоринської сільської ради від 15.06.2017; інформації Відділу в Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 12.06.2017; норм статей 1, 134, 124, 125, 126, 80, 83 Земельного кодексу України, статей 16, 6, 21 Закону України Про оренду землі , статей 13, 18 Закону України Про оцінку земель , статей 387, 1212, 1213, 172, 319 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що Водяно-Лоринська сільська рада при наданні спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту, без попереднього проведення земельних торгів діяла в порушення вимог чинного законодавства, що дозволило б визначити справедливу ринкову вартість права її оренди. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - право оренди ФГ Світлана вказаної земельної ділянки не зареєстровано.

Таким чином, за висновками прокурора, договір оренди землі № 2 від 03.01.2017 вважається неукладеним, а тому земельна ділянка загальною площею 6,2103 га, яка фактично використовується ФГ Світлана на підставі (короткострокового) договору оренди, який відповідно до вимог законодавства є неукладеним, підлягає поверненню в розпорядження територіальної громади, як належному власнику.

Відповідач-1 - Водяно-Лоринська сільська рада у відзиві б/н і б/д (вх. № 14591/17 від 19.10.2017) на позов заперечує, зазначає, що не може визнати позовні вимоги прокурора і просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що по-перше, при пред'явленні даного позову прокурор перевищив свої повноваження, адже останній здійснює захист інтересів територіальної громади, а не держави; по-друге, прокурором неправильно витлумачено норми матеріального оправа щодо укладення або неукладення договору, так як договір оренди землі № 2 від 03.01.2017 у розумінні чинного законодавства є укладеним, проте не набув юридичної сили, тому що право оренди не було зареєстроване.

Відповідач-2 - Фермерське господарство Світлана у відзиві б/н і б/д (вх. № 13424/17 від 26.09.2017) на позов також заперечує, зазначає, що не може визнати позовні вимоги прокурора, оскільки вважає, що по-перше, при пред'явленні даного позову прокурор перевищив свої повноваження, адже останній здійснює захист інтересів територіальної громади, а не держави; по-друге, прокурором неправильно витлумачено норми матеріального оправа щодо укладення або неукладення договору, так як договір оренди землі № 2 від 03.01.2017 у розумінні чинного законодавства є укладеним, проте не набув юридичної сили, тому що право оренди не було зареєстроване.

26 вересня 2017 року судом оголошувалась перерва до 24 жовтня 2017 року.

24.10.2017 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

1) 21 лютого 2017 року Водяно-Лоринська сільська рада Єланецького району Миколаївської області прийняла рішення № 3 Про надання дозволів на укладення договорів оренди на земельні ділянки комунальної власності з фермерським господарством Світлана , пунктом 1 якого вирішила: дати згоду на використання земельних ділянок комунальної власності територіальної громади Водяно-Лоринської сільської ради (відумерла спадщина) за цільовим призначенням сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах території Водяно-Лоринської сільської ради, на умовах оренди, фермерським господарством Світлана , в особі голови ОСОБА_4, терміном з 01 січня 2017 року (до врегулювання питання проведення земельних торгів), зокрема: кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502, площею 6,2103 га, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.1995 року - 16126,53 грн.

Пунктом 2 цього рішення визначено: надати дозвіл сільському голові ОСОБА_2 на укладення договорів оренди вищевказаних земельних ділянок від імені сільської ради на умовах погодженого розміру орендної плати 8% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, з урахуванням коефіцієнтів індексації.

2) 03 січня 2017 року між Водяно-Лоринською сільською радою, як орендодавцем, та ФГ Світлана , як орендарем, було оформлено договір оренди землі № 2, згідно з предметом якого орендодавець надає, а орендар приймає в платне користування земельну сільськогосподарського призначення, ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Водяно-Лоринської сільської ради (п. 1).

За умовами пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,2103 га, у тому числі 6,2103 га землі сільськогосподарських угідь кадастровий номер: 4823080 0 700:01:000:0502.

Договір укладено на 364 дні (у разі укладання договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8).

Умовами пункту 19 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у три дні після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - у Державній податковій інспекції у Єланецькому районі, четвертий у Водяно-Лоринській сільській раді, яка й проводить реєстрацію даного договору (пункт 42 договору).

Вказаний договір підписаний, скріплений печатками обох сторін та 21.02.2017 зареєстрований у Водяно-Лоринській сільській раді.

21 лютого 2017 року сторонами договору складено (підписано та скріплено печатками) акт приймання-передачі земельної ділянки, який визначено невід'ємною частиною договору (пункт 42).

Водночас, 25 вересня 2017 року між Фермерським господарством Світлана , як орендарем, та Водяно-Лоринською сільською радою, як орендодавцем, укладається угода про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 03.01.2017, згідно з якою: орендодавець та орендар, у зв'язку з добровільною згодою розривають договір оренди № 2, укладений 03.01.2017, кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502 площею 6,2103 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 1); повернення об'єкта оренди здійснюється на підставі акт прийому-передачі земельної ділянки (п. 2); угода набуває дії з моменту її підписання (п. 4).

Вказана угода підписана та скріплена печатками обох сторін.

25 вересня 2017 року сторонами угоди складено (підписано та скріплено печатками) акт приймання-передачі земельної ділянки (пункт 2 угоди).

Матеріали справи також свідчать про те, що:

1) Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер 94108523, дата формування 09.08.2017) та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер НВ-4803492412017, дата формування 07.06.2017), земельна ділянка з кадастровим номером 4823080700:01:000:0502; має площу 6,2103 га, дата державної реєстрації земельної ділянки у Відділі Держземагентства в Єланецькому районі 02.04.2015; цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (категорія земель ), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (цільове призначення ); адреса: Миколаївська область, Єланецький район, Водяно-Лоринська сільська рада; форма власності - комунальна; власник - Водяно-Лоринська сільська рада.

2) За даними Відділу в Єланецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (№ 318/102-17 від 12.06.2017), технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, кадастровий номер, зокрема, 4823080700:01:000:0502 не розроблялась та не затверджувалась.

3) За інформацією Водяно-Лоринської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (вих. № 733-04-09 від 15.06.2017) земельна ділянка, зокрема, з кадастровим номером 4823080700:01:000:0502, договір на яку укладений в поточному році, упродовж 2015 року, 2016 року, поточного 2017 року була передана в користування ФГ Світлана без проведення аукціону, а лише рішенням сесії в зв'язку з тривалим проведенням процедури аукціону, та з метою надходження коштів для наповнення бюджету, а також у зв'язку з відсутністю спеціаліста-землевпорядника.

4) Фактичне користування ФГ Світлана земельною ділянкою з кадастровим номером 4823080700:01:000:0502 на умовах оренди підтверджується також інформацією б/н і б/д Водяно-Лоринської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (у прокуратури вх. № (15-33)8338вх17 від 10.08.2017), податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік (дата заповнення декларації - 06.06.2016) (документ наданий Очаківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області листом № 1410/10 від 09.06.2017).

Предметом даного спору виступає: немайнова вимога прокуратури про визнання незаконним рішення ради від 21.02.2017 за № 3 у відповідній частині та, як наслідок неукладеності договору оренди, - майнова вимога про повернення земельної ділянки її власнику - територіальній громаді.

В якості підстав заявлених позовних вимог прокурором висунуто норми статей 124, 125, 134 Земельного кодексу України, статей 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, тобто - безпідставність передачі відповідачем-1 відповідачу-2 спірної земельної ділянки.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов наступних висновків:

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель основним завданням державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

За приписами частини 1 статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом статей 80, 83 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Статтями 116, 123 ЗК України передбачено, що юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону, які приймаються на підставі відповідних проектів землеустрою щодо їх відведення. Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно змісту частин 1 та 2 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок , що перебувають у державній або комунальній власності , здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів , крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 134 ЗК України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Безпосередній порядок проведення земельних торгів визначений статтями 135-138 ЗК України.

Частинами 2 та 3 статті 134 ЗК України містять перелік підстав, за яких земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Спірна земельна ділянка площею 6,2103 га та за кадастровим номером: 4823080700:01:000:0502 під ознаки переліку (ч. ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України) не підпадає.

Таким чином, закон передбачає, що набуттю права на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності передує проведення земельних торгів.

Крім того, обов'язковою умовою передачі в оренду земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення сесії відповідної ради про надання земельної ділянки в оренду.

Як свідчать матеріали справи, Водяно-Лоринською сільською радою Єланецького району Миколаївської області 21.02.2017 прийнято рішення № 3, пунктом 1 якого надано згоду на використання земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502, площею 6,2103 га) на умовах оренди ФГ Світлана терміном з 01 січня 2017 року (до врегулювання питання проведення земельних торгів).

Доказів вжиття заходів для врегулювання питання проведення земельних торгів сторонами суду надано не було.

Натомість, надання у користування (оренду) земельних ділянок комунальної власності без проведення земельних торгів, суперечить нормам чинного законодавства.

Таким чином, Водяно-Лоринська сільська рада при наданні спірної земельної ділянки, без попереднього проведення земельних торгів, діяла в порушення вимог чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади, оскільки надання земель без проведення конкурсу не забезпечує захисту економічних та соціальних інтересів місцевого самоврядування, а також позбавляє територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус.

Так, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Враховуючи наведені висновки, суд вважає, що пункт 1 спірного рішення Водяно-Лоринської сільської ради Єланецького району Миколаївської області № 3 від 21.02.2017, яким надано земельну ділянку в оренду, прийнятий в порушення чинного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За правилами ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Проаналізувавши вищенаведені норми та обставини, суд встановив, що орган місцевого самоврядування, приймаючи оспорюване рішення від 21.02.2017 № 3 в частині надання згоди на використання земельної ділянки комунальної власності на умовах оренди фермерським господарством Світлана (кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502) порушено вимоги чинного законодавства, а саме - норми статті 124 Земельного кодексу України, оскільки зазначена земельна ділянка була передана в оренду за рішенням ради, без проведення земельних торгів.

Використання земельної ділянки комунальної власності на умовах договору оренди за умовою до врегулювання питання проведення земельних торгів чинним законодавством не передбачено.

За наведеними висновками суду, пункт 1 спірного рішення Водяно-Лоринської сільської ради Єланецького району Миколаївської області № 3 від 21.02.2017 визнається незаконним та підлягає скасуванню.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги прокурора задовольняються судом.

Відповідно до правил статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами статті 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Так, відповідно до підпунктів 1, 2, 9 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Відповідно до абзацу 6 пункту 2 частини 1 статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За правилами частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У відповідності до частини 1 статті 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до статті 17 Закону об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

За змістом пункту 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). Зокрема, в будь-якому разі не вважається вчиненим правочин (укладеним господарський договір), який не зареєстрований у встановленому законом порядку, якщо така реєстрація є обов'язковою.

Не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Отже, порушення вимоги про державну реєстрацію договору означає, що він є неукладеним.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені гл. 83 книги 5 ЦК України.

Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Так, прокурор вважає договір оренди землі № 2 від 03.01.2017 неукладеним, а отже - таким, що не породжує для сторін права та обов'язки, і заявляє цю обставину в якості підстави позову.

У зв'язку з вищевказаним, прокурор наголошує на безпідставності отримання відповідачем-2 земельної ділянки та заявляє вимогу про її повернення власнику - територіальній громаді в особі відповідача-1.

Згідно зі статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Здійснивши аналіз вищенаведених норм та обставин справи, суд дійшов висновків про обґрунтованість заявлених прокурором позовних вимог в цій частині, виходячи з того, що договір оренди землі № 2 від 03.01.2017 не можна вважати укладеним, оскільки всупереч як нормам статті 125 Земельного кодексу України, статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , статті 17 Закону України Про оренду землі , так і умовам пунктів 19, 42 цього договору, суду не надано доказів його державної реєстрації.

Водночас, Водяно-Лоринською сільською радою надану суду докази, які свідчать про те, що між відповідачем-1 та відповідачем-2, тобто сторонами договору оренди № 2 від 03.01.2017, 25.09.2017 (після порушення провадження у даній справі ) укладено угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 03.01.2017, та складено акт приймання-передачі земельної ділянки, внаслідок чого земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 6,2103 га, кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502, на момент проведення судового засідання повернута відповідачем-2 належному власнику спірної земельної ділянки - територіальній громаді в особі відповідача-1.

Судом перевірені як обставини, викладені у позові, так і обставини, що повідомлені суду відповідачем-1, підтримані відповідачем-2 і не спростовані прокурором, та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що 25 вересня 2017 року припинилося фактичне користування відповідачем-2 спірною земельною ділянкою, а отже - заявлений прокурором предмет даного позову в частині позовної вимоги про його повернення станом на момент проведення судового засідання припинив своє існування, тобто відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Згідно з п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 4.4 вищевказаної постанови Пленуму також встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Приймаючи до уваги вищенаведені норми та обставини, у зв'язку з тим, що між сторонами в даній справі - позивачем (прокурором) та відповідачем-2 не залишилось спірних питань по суті спору в частині п. 2 позовної заяви, оскільки фактичне користування відповідачем-2 спірною земельною ділянкою припинено 25.09.2017 шляхом повернення спірної земельної ділянки її власнику - відповідачу-1, провадження у справі в даній частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Таким чином, розглянувши даний спір, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, застосувавши норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову прокурора.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення Водяно-Лоринської сільської ради від 21.02.2017 № 3 в частині надання дозволу на укладення договору оренди земельної ділянки з Фермерським господарством Світлана площею 6,2103 га кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502.

3. В частині позовних вимог щодо зобов'язання Фермерського господарства Світлана повернути територіальній громаді Водяно-Лоринської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 6,2103 га вартістю 161390,54 грн., що розташована за межами населеного пункту в межах Водяно-Лоринської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, кадастровий номер: 4823080700:01:000:0502, - провадження у справі № 915/855/17 припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

4. Стягнути з Водяно-Лоринської сільської ради (55560, Миколаївська область, Єланецький район, с. Водяно-Лорине, вул. Центральна, 20; ідентифікаційний код 04375091) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; ідентифікаційний код 02910048) судовий збір у розмірі 2810,45 грн. на розрахунковий рахунок № 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172.

5. Стягнути з Фермерського господарства Світлана (55542, Миколаївська область, Єланецький район, с. Возсіятське; ідентифікаційний код 31143968) на користь Прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28; ідентифікаційний код 02910048) судовий збір у розмірі 1210,45 грн. на розрахунковий рахунок № 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 30 жовтня 2017 року.

Суддя О.Г. Смородінова