Рішення

від 25.10.2017 по справі 917/1358/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017 Справа №917/1358/17

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС",

вул. 60-річчя Жовтня, 5А, м. Карлівка, Полтавська область, 39500

адреса для листування: вул. Центральна, 12, с. Новий Тагамлик, Машівський район Полтавська область, 39432

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад",

вул. Облачна, 1, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751

про повернення земельної ділянки площею 4.4760 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0006 з чужого незаконного користування, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівське сільгосппідприємство "ЛОС" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" повернення земельної ділянки площею 4.4760га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0006 позивачу, посилаючись на незаконне користування відповідачем земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.08.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.09.2017.

В судове засідання 04.09.2017 представник відповідача не з'явився, подавши клопотання від 01.09.2017 про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника через зайнятість в іншому судовому засіданні.

Розгляд справи відкладено на 12.10.2017.

11.10.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12470).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, надав пояснення по справі.

12.10.2017 у судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів, яке судом задоволено, розгляд справи відкладено на 25.10.2017.

20.10.2017 відповідачем подано аналогічний відзив на позовну заяву, що був поданий 11.10.2017.24.10.2017 позивачем надано для долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. №12898 від 24.10.2017).

В судовому засіданні 25.10.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, надав пояснення по справі.

Представник відповідача заперечив проти позову, надав пояснення по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Карлівське сільгосппідприємство ЛОС та ОСОБА_3, яка є власником земельної ділянки площею 4,4760 га, кадастровий номер: 5324081000:00:015:0006, що розташована на території Заворсклянської сільської ради Полтавської області укладено договір оренди землі зазначеної земельної ділянки, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 квітня 2016 року, номер запису про інше речове право: 14058260. Відповідно до акту прийому-передачі від 07 квітня 2016 року ОСОБА_3 передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю Карлівське сільгосппідприємство ЛОС прийняло в платне строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для вирощування сільськогосподарської продукції.

Позивач стверджує, що спірна земельна ділянка знаходиться в чужому незаконному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад".

З метою безпосереднього врегулювання спору позивачем було повідомлено відповідачу про наявність договір оренди землі, що укладений між ТОВ Карлівське сільгосппідприємство ЛОС та ОСОБА_3.

На що відповідачем було надано відповідь, про те, що спірна земельна ділянка використовується останнім на підставі договору оренди землі, укладеного 10.09.2007 між ТОВ "Полтава-Сад" та ОСОБА_3 (з урахуванням змін та доповнень).

Відтак, позивач стверджує, що його права, як законного користувача порушені, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач у своєму відзиві та представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та вказує, що 10.09.2007 між ОСОБА_3 (власником землі) та ТОВ Полтава-Сад був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,48 га., що розташована на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району. Кадастровий номер земельної ділянки 5324081000:00:015:0006. Зазначений договір зареєстрований у Полтавському реєстраційному кущовому офісі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України про що в реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2007 за №040754600133. 01.03.2011 між вказаними сторонами підписано зміни та доповнення до Договору оренди, якими продовжено строк дії договору до 31.12.2017. Вказані зміни зареєстровані у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що в реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2011 №532400004001013. Даний договір оренди землі від 10.09.2007 є чинним та діє до 31.12.2017, а тому у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про повернення із незаконного володіння земельної ділянки площею 4,4760 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0006.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 29.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Карлівське сільгосппідприємство ЛОС та ОСОБА_3, яка є власником земельної ділянки площею 4,4760 га, кадастровий номер: 5324081000:00:015:0006, що розташована на території Заворсклянської сільської ради Полтавської області укладено договір оренди землі зазначеної земельної ділянки (а.с. 6-8), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 квітня 2016 року, номер запису про інше речове право: 14058260 (а.с. 10-11).

Позивач стверджує, що спірна земельна ділянка знаходиться в чужому незаконному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад".

Також, в матеріалах справи наявний договір від 10.09.2007, що укладений між ОСОБА_3 (власником землі) та ТОВ Полтава-Сад щодо земельної ділянки площею 4,48 га., що розташована на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району, строком на 5 років. Кадастровий номер земельної ділянки 5324081000:00:015:0006 (а.с. 72-75). Зазначений договір зареєстрований у Полтавському реєстраційному кущовому офісі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України про що в реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2007 за №040754600133 (а.с. 75).

01.03.2011 між вказаними сторонами підписано зміни та доповнення до Договору оренди, яким продовжено строк дії договору до 31.12.2017 (а.с. 76). Вказані зміни зареєстровані у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що в реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2011 №532400004001013.

Позивачем після виявлення перешкод було направлено на адресу відповідача претензію щодо повернення земельної ділянки з незаконного користування за вих. №126 від 06.04.2017 (а.с. 15).

Позивач стверджує, що 19.05.2016 Відділом Держгеокадастру у Полтавському районі Полтавської області надано лист від 19.05.2016 за №31-28-99.10-657/2-16в якому зазначено, що станом на 1 січня 2013 року у "Книгах записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі", записи щодо зареєстрованих договорів оренди землі на ОСОБА_3 на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області відсутні.

Відтак, позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" повернути із незаконного володіння спірну земельну ділянку площею 4,4760 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0006, законному орендарю ТОВ Карлівське сільгосппідприємство ЛОС

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Норми статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 152 ЦК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Договір оренди землі від 10.09.2007, що укладений між ТОВ "Полтава-Сад" та ОСОБА_3 (як власником земельної ділянки) є чинним та діє до 31.12.2017.

На підтвердження факту існування законного права оренди спірної земельної ділянки відповідачем надано суду лист Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 10.05.2017 №19-16-0.181-237/123-17, згідно з яким договір оренди землі від 10.09.2007 укладений між ТОВ "Полтава-Сад" та ОСОБА_3 зареєстровано у Полтавському реєстраційному кущовому офісі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДКЗ при Держкомземі України, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 19.09.2007 №040754600133. Сторонами підписані зміни та доповнення до цього договору від 01.03.2011, якими пролонговано дію основного договору до 31.12.2017, що зареєстровано у відділі Держкомзему у Полтавському районі Полтавської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.12.2011 №532400004001013 (а. с. 82).

Зазначений лист, наданий відповідним підрозділом державної установи, носить офіційний характер і є відповіддю на офіційний запит, зроблений підприємством відповідача.

Таким чином, відповідач набув право оренди спірною земельною ділянкою у встановленому чинним законодавством порядку, таке право посвідчене і не спростоване у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи наявність чинного договору оренди щодо спірної земельної ділянки, укладеного між відповідачем та власником, приписи статті 125 Земельного кодексу України, позивачем не доведено його порушеного права на спірну земельну ділянку, як землекористувача саме відповідачем, та незаконного користування ТОВ "Полтава-Сад" спірною земельною ділянкою.

Відтак, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" повернути із незаконного володіння спірну земельну ділянку площею 4,4760 га, кадастровий номер 5324081000:00:015:0006, законному орендарю ТОВ Карлівське сільгосппідприємство ЛОС .

Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до статті 33 ГПК України є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, судом встановлено, що позивач не довів порушення відповідачем (ТОВ "Полтава-Сад) своїх прав і охоронюваних законом інтересів, тому відсутні підстави для правового захисту його інтересів в межах даного спору, з огляду на заявлені позовні вимоги.

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову - відмовити.

2. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.