Рішення

від 24.10.2017 по справі 925/1100/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа № 925/1100/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представник позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представник відповідача: ОСОБА_2 - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ"

до Кам'янського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення 120560,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 120560 грн. 45 коп., зокрема 100000 грн. 01 коп. боргу за послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами у січні-березні 2017 року відповідно до договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 № 1604001268/12-8800/16, 14 928 грн. 43 коп. пені, 3 922 грн. 52 коп. інфляційних втрат та 1 709 грн. 49 коп. три відсотки річних за прострочення сплати основного боргу.

Ухвалою суду від 19 вересня 2017 року задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на 24 жовтня 2017 року.

Відповідач не подав суду відзив на позовну заяву.

У клопотанні, поданому до суду 24.10.2017, про розстрочку виконання рішення суду відповідач просить розстрочити виконання рішення у справі № 925/1100/17 строком на 6 місяців із щомісячною оплатою у розмірі 20093,41 грн., починаючи з листопада місяця 2017 року та до повного виконання рішення суду. В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає, що працював лише собі в збиток, в 2015 році розмір збитків склав 428100 грн., в 2016 році - 1747500 грн., в 1-му півріччі 2017 року - 1163600 грн., що підтверджується копіями балансів, доданими до даного клопотання. Проте, незважаючи на тяжкий фінансовий стан Кам'янське комунальне підприємство теплових мереж своєчасно виплачує заробітну плату, надає послуги з опалення, сплачує податки та збори. Крім того, відповідач частково погашає заборгованість перед іншими особами на підставі рішень судів. Відповідач веде активну судову роботу щодо стягнення заборгованості за теплову енергію зі споживачів. На рахунку відповідача обліковується лише 2176 грн, з яких у першу чергу необхідно виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори та інші обов'язкові платежі. Тому відповідач вважає, що вказане свідчить про дійсно тяжкий фінансовий стан підприємства та відсутність реальної можливості погасити заборгованість відразу. У випадку банкрутства, без централізованого опалення в осінньо-зимовий період можуть

залишитися школи, дитсадки, районна лікарня та інших важливі об'єкти інфраструктури міста Кам'янка. Зазначена ситуація може призвести до соціального вибуху в місті. Тому просить суд задовольнити клопотання та розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців із щомісячною оплатою у розмірі 20093,41 грн.

У судовому засіданні:

представник позивача повністю підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві, просила задовольнити позов та прийняти рішення у даному судовому засіданні; заперечила проти задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення суду, оскільки позивач також несе збитки, а тому у разі задоволення даного клопотання будуть порушені права та інтереси позивача;

представник відповідача не заперечив факт наявності простроченої заборгованості у вказаній позивачем сумі, не спростував правильність нарахованих позивачем сум на основну заборгованість, та просив врахувати дійсно тяжкий фінансовий стан підприємства і відсутність реальної можливості погасити заборгованість відразу, також пояснив, що виконання рішення суду відразу у повному обсязі може призвести до негативних фінансових наслідків, таких як виникнення заборгованості із заробітної плати, податків, зборів та інших сум позову, так як наслідок до банкрутства підприємства, звільнення працівників, скорочення робочих місць.

У судовому засіданні 24 жовтня 2017 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив таке.

31 березня 2016 року публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ", як газотранспортне підприємство, та Кам'янське комунальне підприємство теплових мереж, як замовник, уклали типовий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604001268/12-8800/16, далі - Договір, згідно з яким газотранспортне підприємство зобов'язалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник - вносити плату за надані послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та у порядку, передбачені умовами Договору ( п. 1.1).

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що надання послуг з транспортування газу оформляються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

Згідно п. 5.1 Договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Газотранспортне підприємство зобов'язується розміщувати інформацію про чинні тарифи на своєму офіційному сайті та в засобах масової інформації.

Відповідно до п. 5.2 Договору тарифи, визначені в пункті 5.1 Договору, є обов'язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами Договору.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

У п. 7.3 Договору його сторони передбачили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач на виконання Договору надав відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами протягом листопада 2016 року - березня 2017 року в обсязі 670,892 тис. куб. м. на загальну суму 318 854,62 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 30.11.2016 № 11-16-1604001268/12-8800/161 в обсязі 25,118 тис. куб. м. на суму 55 342,19 грн. на листопад 2016 року; від 31.12.2016 № 12-16-1604001268/12-8800/16/ТКЕ в обсязі 158,770 тис. куб. м. на суму 70 227,14 грн. на грудень 2016 року; від 31.01.2017р. № 01-17-1604001268/12-8800/16/ТКЕ в обсязі 190,838 тис. куб. м. на суму 95 312,14 грн. на січень 2017 року; від 28.02.2017 № 02-17-1604001268/12-8800/16/ТКЕ в обсязі 153,327 тис. куб. м. на суму 76 577,64 грн. на лютий 2017 року; від 31.03.2017 № 03-17-1604001268/12-8800/16/ТКЕ в обсязі 42,839 тис. куб. м. на суму 21 395,51 грн. на березень 2017 року.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково та сплатив позивачу кошти в сумі 218854 грн. 61 коп. за надані позивачем послуги з транспортування у листопаді-грудні 2016 року та у січні 2017 року природного газу магістральними трубопроводами, відповідно сума боргу відповідача перед позивачем складає 100 000 грн. 01 коп.

За прострочення оплати послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами позивач нарахував відповідачу до сплати 14928 грн. 43 коп. пені, передбаченої п. 7.3 Договору у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, 3922 грн. 52 коп. інфляційних втрат та 1709 грн. 49 коп. три відсотки річних за прострочення сплати основного боргу, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити повністю, а клопотання відповідача відхилити, з огляду на таке.

Укладений між позивачем та відповідачем типовий договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604001268/12-8800/16 від 31 березня 2016 року за своєю правовою природою є договором поставки. Він підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, містить всі істотні умови для договорів даного виду, дійсність його сторонами визнається.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу частини 1 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями.

За приписом частини 2 статті 193 ГК України майново-господарські зобов'язання є одним із видів господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В частині 1 статті 530 Цивільного кодексу України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписом статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено і відповідачем не заперечено, що протягом листопада 2016 року-березня 2017 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в загальній кількості 670,892 тис. куб. м. на загальну 318854,62 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу та Договором. Свої зобов'язання за Договором відповідач виконав частково та сплатив позивачу кошти в сумі 218854 грн. 61 коп., залишок боргу відповідача складає 100000 грн. 01 коп.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань за Договором .

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 100000 грн. 01 коп. за отриманий природний газ магістральними трубами відповідно до Договору є законною, обґрунтованою, підтвердженою належними доказами у справі та є такою, що підлягає задоволенню.

В пункті 7.3 Договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 Договору, із замовника стягується пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня в сумі 14928 грн. 43 коп. нарахована позивачем на прострочену суму та за період з листопада 2016 року по березень 2017 року, коли фактично існувала така заборгованість. Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він виконаний вірно, відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства, тому з відповідача підлягає стягненню пеня в заявленій позивачем сумі 14928 грн. 43 коп.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3922 грн. 52 коп. інфляційних втрат та 1709 грн. 49 коп. три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по 29.08.2017 підлягають задоволенню у заявлених сумах, відповідно до припису статті 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат позивачем виконаний вірно.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає та його слід відхилити, виходячи з такого.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Тобто розстрочення виконання рішення є правом суду, при цьому обов'язком заявника є доведення викладених у заяві про розстрочення виконання рішення обставин.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши думку представників сторін у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що відповідачем не вказані обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим, та відповідач не довів і належними доказами не підтвердив наявність тих обставин, які він вказав у клопотанні, він не довів обов'язковість розстрочення виконання рішення суду у даній справі. Також суд враховує майнові інтереси позивача, який є законним кредитором щодо отримання цієї суми боргу.

З огляду на викладене, на підставі статті 49 ГПК України з відповідача повністю підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1808 грн. 41 коп.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Кам'янського комунального підприємства теплових мереж (20801, Черкаська область, м. Кам'янка, вул. Героїв Майдану, 33, ідентифікаційний код 21366202) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) в особі філії "Управління магістральних газопроводів "ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ" (18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3) - 100000 грн. 01 коп. (сто тисяч гривень 01 копійку) боргу, 14928 грн. 43 коп. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 43 копійки) пені, 1709 грн. 49 коп. (тисячу сімсот дев'ять гривень 49 копійок) три проценти річних, 3922 грн. 52 коп. (три тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні 52 копійки) інфляційних втрат, 1808 грн. 41 коп. (тисячу вісімсот вісім гривень 41 копійку) витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 30.10.2017 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко