Рішення

від 25.10.2017 по справі 320/4884/17

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 25.10.2017

Справа № 320/4884/17-ц

Провадження № 2/320/3007/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

при секретарі - Фурсовій Л.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 підприємства Трансагро - ОСОБА_4,

представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 акціонерного товариства ОСОБА_4 - Січ - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 підприємства (ПП) Трансагро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне Акціонерне товариство страхова компанія (далі ПрАТ СК) Оранта-Січ про відшкодування шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП Трансагро про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 25.02.2017 року вона рухався в маршрутному таксі з маршрутом Якимівка - Мелітополь , яким керував водій - працівник ПП Трансагро . Коли маршрутний автобус вже рухався по місту Мелітополь водій різко загальмував, внаслідок чого позивач впала в прохід та вдарилась о щось головою, втратила свідомість, а прийшла до тями вже у лікарні, де перебувала на лікуванні з 25.02.2017 по 03.03.2017. Мелітопольським ВП ГУНП по даному факту було відкрито кримінальне провадження №12017080140000940 від 25.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке постановою слідчого від 20.04.2017 було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. 06.03.2017 позивач направив відповідачу лист з пропозицією відшкодування завданої їй шкоди у добровільному порядку. 16.03.2017 відповідач направив їй лист, повідомивши, що вона має право звернутись з відповідною вимогою до страхової компанії, вказаної у квитку на проїзд. Чоловік позивача звернувся до страхової компанії ПрАТ СК Оранта-Січ , де йому пояснили, що необхідно надати заяву, акт про відбув шийся нещасний випадок та довідку, як потерпілому (який має право на безоплатний проїзд у відповідності до діючого законодавства) з вказівкою даних про страхувальника.

Після травми у неї погіршився стан здоров'я, вона витратила на лікування 1737,00 грн., які просила стягнути з відповідача.

Крім того, вважає, що їй заподіяна моральна шкода, яка виразилась у тому, що вона відчула фізичний біль, крім того, вона злякалась і отримала нервовий шок. Вона тривалий час знаходилась у стресовому стані, порушився звичний образ її життя, вона стала боятися маршрутних автобусів та їй довелось прикладати додаткових зусиль для лікування та звернення до відповідача. Розмір моральної шкоди вона оцінює в 10000 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав у повному обсязі, моральну шкоду вважав необґрунтованою, просив в цій частині відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засідання підтримала думку представника відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників сторін та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦПК України,суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

01.05.2011 між Відкритим акціонерним товариством (ВАТ) Запоріжавтотранс і ПП Трансагро укладено договір №03-11, згідно якого ВАТ Запоріжавтотранс за завданням ПП Трансагро надає йому на своїх автостанціях всі необхідні послуги і виконує роботи, які пов'язані з відправленням і прибуттям пасажирів автобусних маршрутів загального користування згідно з розкладом руху, організовує диспетчерське управління і регулювання руху автобусів, а ПП Трансагро забезпечує перевезення пасажирів автобусами в кількості, по типам і маркам, що передбачені затвердженим розкладом та зобов'язується обслуговувати маршрути, у тому числі той, на якому позивач отримала тілесні ушкодження.

Судом встановлено, що 25.02.2017 року близько 12.10 год. ОСОБА_1 в якості пасажира знаходилась в маршрутному таксі, що належить ПП ТРАНСАГРО під керуванням водія ОСОБА_6

При русі по пр.. ОСОБА_7 у м. Мелітополь водій різко загальмував, внаслідок чого ОСОБА_1, яка сиділа на місці 18 та трималась за сидіння зліва попереду неї, вдарилась об це сидіння та отримала легкі тілесні ушкодження.

Згідно акту №1 від 25.02.2017 про факт нещасного випадку із застрахованим пасажиром, що стався на автотранспорті ОСОБА_1 25.02.2017 була пасажиром автобуса Mersedes-Bens 615, AP3532CK, власником якого є ПП Трансагро та отримала травму в автобусу під час гальмування автобусу не втримавшись і вдарившись о сидіння, розташоване попереду.

25.02.2017 відомості за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017080140000940 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 від 20.04.2017 закрито кримінальне провадження №12017080140000940 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Згідно довідки КУ Мелітопольська багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги від 09.03.2017 №33 ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні у травматологічному відділенні з діагнозом: струс головного мозку, ЗЧМТ, ситуаційний невроз.

Згідно виписки з історії хвороби №918 ОСОБА_1 знаходилась у травматологічному відділенні з 25.02.2017 по 03.03.2017 з діагнозом: ЗЧМТ. Струс головного мозку , призначено лікування та надано рекомендації.

Копіями чеків №9411 від 25.02.2017, №9475 від 26.02.2017, № НОМЕР_1 від 27.02.2017, №9602 від 28.02.2017, НОМЕР_2 від 02.03.2017, №9673 від 01.03.2017, №0000063308 від 02.03.2017 та квитанції 0.0.716709987.1 від 28.02.2017 підтверджується матеріальна шкода, завдана позивачу, як сума грошових коштів, витрачених позивачем на лікування.

На заяву ОСОБА_9 від 06.03.2017 керівнику ПП ТРАНСАГРО їй надійшов лист №07103 від 16.03.2017, яким позивачу запропоновано по всім питанням виплати відшкодування звертатись до СК Оранта-Січ .

З огляду на зміст п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18 лютого 1997 року (із змінами і доповненнями), (далі Правила) перевізник зобов'язаний забезпечити дотримання персоналом вимог законодавства про автомобільний транспорт та захист прав споживача; вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки пасажирів і зберігання та/або доставки багажу згідно з договором перевезення і розкладом руху.

Відповідно до п.147 Правил водію забороняється порушувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації транспортного засобу.

Водій вправі вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків.

Пасажир під час користування транспортним засобом має право: на безпечну перевозку себе та багажу, відшкодування завданої шкоди, що передбачено пунктом п.5.5 Правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи і це не заперечує третя особа -ПрАТ СК Оранта-Січ та представник відповідача, що саме в салоні маршрутного таксі, яке належить ПП ТРАНСАГРО , ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження внаслідок різкого гальмування водієм транспортного засобу.

Отже, виходячи із встановлених обставин справ, водієм допущено порушення Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування шкоди.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , відповідно до постанови № 9 від 24.10.2003 року про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , при розгляді справ про відшкодування шкоди суд повинен мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим з ат удовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду,завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових \службових \обов'язків.

Відповідно до п.12 ст.1 Постанови КМ України №176 від 18.02.1997р. "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського та автомобільного транспорту", пасажир - особа, якій надається послуга з перевезення транспортним засобом.

Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Норма ст.4 Закону визначає,що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування;безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивач отримала ушкодження з вини водія маршрутного таксі.

Відповідно до ч.1,2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як випливає із змісту положень Постанови Пленуму Верховного суду України " Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди " №4 від 31.03.1995р. , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Щодо розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, то такий визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди, суд виходить із принципів виваженості, розумності та справедливості, суд враховує характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, стан її здоров'я, фактичні обставини заподіяння шкоди, враховує глибину понесених позивачем моральних страждань, та вважає необхідним стягнути із відповідача ПП ТРАНСАГРО" на користь позивача на відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 1000 грн.

В задоволенні решти частини позову щодо відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Внаслідок неправомірних дій водія відповідача, ОСОБА_1Б отримала тілесні ушкодження, їй заподіяні фізичні страждання, отже спричинена моральна шкода, яку повинен компенсувати відповідач ПП ТРАНСАГРО , оскільки шкода заподіяна під час виконання трудових обов'язків.

У постанові №6-2808цс15 від 20.01.2016 Верховний суд України зробив висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

При вирішенні даного цивільно - правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

На підставі викладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме: повному задоволенню в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1737,00грн. та частковому задоволенню в частині відшкодування моральної шкоди - у сумі 1000,00 грн., решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Також з відповідача на користь позивача в силу ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст.14,209,212-215, 218 ЦПК України, ст. ст.ст.16, 23, 1167, 1172 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 підприємства Трансагро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне Акціонерне товариство страхова компанія Оранта-Січ про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 підприємства Трансагро , ЄДРПОУ 32723168, зареєстрованого за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, б.2 на користь ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_3, яка мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетманська, б. 123, кв.33 матеріальну шкоду у розмірі 1737(одна тисяча триста сім) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 підприємства Трансагро , ЄДРПОУ 32723168, зареєстрованого за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, б.2 на користь ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_3, яка мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетманська, б. 123, кв.33 моральну шкоду у розмірі 1000(одна тисяча) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 підприємства Трансагро , ЄДРПОУ 32723168, зареєстрованого за адресою: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, б.2 на користь ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_3, яка мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетманська, б. 123, кв.33 судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) грн.. 00 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ