Постанова

від 30.07.2012 по справі 2216/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 липня 2012 р. Справа № 2-а-2216/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра 94" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Палітра 94" (надалі за текстом - ТОВ "Палітра 94", позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) від 20.09.2011 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та від 08.11.2011 року № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що неправомірним є намагання податкового органу визнати укладені між ТОВ «Палітра 94» та ТОВ «Сат Імпекс» угоди нікчемними. Так, на думку представника позивача неможливо вважати, що їх зміст суперечить актам цивільного законодавства або моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України), оскільки згідно ст. 213 ЦК України визначення змісту правочину ґрунтується на значеннях слів, понять і термінів. Зміст вчинених ТОВ «Палітра 94» та ТОВ «Сат Імпекс» правочинів становить поставка товарів, що само по собі відповідає законодавству України та звичаям ділового обігу. До того ж, тлумачення змісту правочину можуть здійснювати лише його сторони або суд (ст. 213 ЦК України).

Правочини, вчинені ТОВ «Палітра 94» та ТОВ «Сат Імпекс» неможливо також вважати такими, що не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків (ч. 5 ст. 203 ЦК України), або спрямованими на незаконне заволодіння майном держави (ч. 1 ст. 228 ЦК України). Як було вказано вище, протизаконні наміри сторін неможливо встановити без рішення суду або особистого визначення протизаконності стороною. Правовими наслідками поставки є одержання постачальником грошової суми, а покупцем - товару (ч. 1 ст. 712 ЦК України). В акті перевірки жодним чином не встановлено фактів неодержання продавцем оплати або відсутності у покупця товару. До того ж, нормою ч. 2 ст. 234 ЦК України недійсність правочину, вчиненого без наміру створення правових наслідків, обумовлених ним, встановлюється лише судом. Відповідно, намір сторін заволодіти грошовими коштами, призначеними для Державного бюджету України (сума податку на додану вартість), є лише припущенням податкового органу та може бути доведеним лише в рамках судового розгляду і встановленим рішенням суду.

Відповідно, посилання в акті перевірки на ст. 215 ЦК України з боку податкового органу, на думку представника позивача не мають під собою підстав та є недоречними в контексті наявних обставин.

Неправомірним є намагання податкового органу визнати укладені між ТОВ «Палітра 94» та ПП «Світ Кассандри-350» угоди нікчемними. Так, неможливо вважати, що їх зміст суперечить актам цивільного законодавства або моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України), оскільки згідно ст. 213 ЦК України визначення змісту правочину ґрунтується на значеннях слів, понять і термінів.

Зміст вчинених ТОВ «Палітра 94» та ПП «Світ Кассандри-350» правочинів становить поставка товарів, що само по собі відповідає законодавству України та звичаям ділового обігу. До того ж, тлумачення змісту правочину можуть здійснювати лише його сторони або суд (ст. 213 ЦК України).

Правочини, вчинені ТОВ «Палітра 94» та ПП «Світ Кассандри-350» неможливо також вважати такими, що не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків (ч. 5 ст. 203 ЦК України), або спрямованими на незаконне заволодіння майном держави (ч. 1 ст. 228 ЦК України). На думку представника позивача, протизаконні наміри сторін неможливо встановити без рішення суду або особистого визначення протизаконності стороною. Правовими наслідками поставки є одержання постачальником грошової суми, а покупцем - товару (ч. 1 ст. 712 ЦК України). В акті перевірки жодним чином не встановлено фактів неодержання продавцем оплати або відсутності у покупця товару. До того ж, нормою ч. 2 ст. 234 ЦК України недійсність правочину, вчиненого без наміру створення правових наслідків, обумовлених ним, встановлюється лише судом. Відповідно, намір сторін заволодіти грошовими коштами, призначеними для Державного бюджету України (сума податку на додану вартість), є лише припущенням податкового органу та може бути доведеним лише в рамках судового розгляду і встановленим рішенням суду.

За таких обставин позивач прийшов до висновку, що посилання в акті перевірки на ст. 215 ЦК України не мають під собою підстав та є недоречними в контексті наявних обставин.

Висновки податкового органу щодо недійсності первинних документів є необґрунтованими, оскільки при проведенні перевірки податковим органом використано акти перевірки ТОВ "Сат Імпекс" № 1329/18-010/32564148 від 08.04.2011 року та ПП «Світ Кассандри-350» № 718/10-018/33677233 від 09.03.2011 року, які не передбачені ст. 83 ПК України як матеріал, що є підставою для висновків під час перевірки. Крім того, податковим органом не наведено відомостей про судове рішення про визнання правочинів, вчинених ТОВ "Сат Імпекс" та ПП «Світ Кассандри-350» недійсними згідно ч. 2 ст. 234 ЦК України.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що всі укладені між товариствами правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном Держави. Однак представник позивача не погоджується з такою позицією податкового органу, оскільки п. 18 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначає, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. В акті перевірки не міститься жодного посилання на будь-який подібний вирок суду, спираючись на який можна було б стверджувати, що укладені правочини дійсно спрямовані на заволодіння майном держави. А від так і висновки податкового органу щодо нікчемності зазначених правочинів є безпідставними та необґрунтованими.

26 травня 2011 року своєю постановою по справі № 2а-2976/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд визнав протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова з проведення 09.03.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Світ Кассандри-350» за наслідками якої було складено акт № 718/18010/33677233 від 09.03.2011 року.

11.10.2011 року своєю постановою по справі № 2а-2976/11/2070 Харківський апеляційний адміністративний суд залишив постанову першої інстанції без змін. А відтак, при проведенні своєї перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не мала права посилатися на незаконний та фактично неіснуючий акт документальної невиїзної перевірки № 718/18010/33677233 від 09.03.2011р. контрагента позивача - ПП «Світ Кассандри-350» .

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Торговий дім «Імпакт» , ТОВ «Астро-Інформ» та ТОВ «ВВ-Інформ-груп» ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова під час проведення перевірки дійшла висновку, що суми сплаченого позивачем ПДВ у вартості товарів та послуг, наданих вказаними контрагентами безпідставно віднесені нами до складу податкового кредиту. Такого висновку податковий орган дійшов здійснивши співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, а саме розшифровок податкового зобов`язання та податкового кредиту за квітень, травень, червень 2010 року. В результаті такого співставлення було виявлено розбіжності між даними задекларованого податкового кредиту ТОВ «Палітра 94» та даними податкових зобов`язань наших контрагентів ТОВ «Торговий дім «Імпакт» , ТОВ «Астро-Інформ» та ТОВ «ВВ-Інформ-груп» . На думку представника позивача зазначена обставина не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

В судовому засіданні представник позивача просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на зміст обґрунтувань позовних вимог та наявні матеріали адміністративної справи.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні посилаючись на надані заперечення проти адміністративного позову.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі направлення від 23.08.2011 року № 1467 згідно з п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), відповідно до наказу ДПІ у Дзержинському районів м. Харкова від 23.08.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Палітра 94" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 07.09.2011 року № 4220/2305/34758684 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Палітра 94" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року."

За результатами розгляду акту від 07.09.2011 року № 4220/2305/34758684 - 20.09.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ «Палітра 94» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 274073,00 грн., (за основним платежем - 246609,00 грн., за штрафними санкціями - 27464,00 грн.), та № НОМЕР_2, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 418871,50 грн. (за основним платежем - 357520,00грн., за штрафними санкціями - 61351,50 грн.).

29.09.2011 року до Державної податкової адміністрації у Харківській області (надалі за текстом - ДПА у Харківській області) позивачем було оскаржене зазначені податкові повідомлення-рішення.

27.10.2011 року ДПА в Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги (отримано позивачем 09.11.2011 року), яким податковий орган скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 20.09.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов`язання (штрафної (фінансової) санкції) у розмірі 4 грн., в інший частині скаргу залишено без задоволення.

В результаті ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 08.11.2011 року.

05.12.2011 року Державною податковою службою України (надалі за текстом ДПС України) було прийнято рішення про результати розгляду скарги (отримано 21.12.2011 року), яким податковий орган залишив скаргу підприємства від 11.11.2011 року без задоволення.

Стосовно взаємовідносин ТОВ "Палітра 94" з ТОВ фірма "САТ ІМПЕКС" (код за ЄДРПОУ 32564148) судом встановлено, що за перевіряємий період між позивачем та ТОВ фірма "САТ ІМПЕКС" був укладений договір № 35 від 01.11.2010 року.

Згідно з розділом № 1 "Предмет договору" пунктом 1.2 зазначено, що продавець (ТОВ фірма "САТ ІМПЕКС") продає, а покупець (ТОВ "Палітра 94") придбає товар в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в рахунках або накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з розділом № 3 "Строк відвантаження та умови поставки" пунктом 3.1 зазначено, що доставка товару здійснюється продавцем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постачання за договором № 35 від 01.11.2010 року покладено виключно на ТОВ фірма "САТ ІМПЕКС".

Згідно з розділом № 10 "Інші Умови" пунктом 10.1 зазначено, що жодна зі сторін не має права передавати третім особам права та зобов'язання за договором без письмової згоди іншої сторони.

В судовому засіданні представник позивача не повідомив, а судом в ході розгляду адміністративної справи не встановлено реалізації розділу № 10 "Інші Умови" пункту 10.1, тобто з боку позивача не надано доказів передачі третім особам прав та зобов'язань за договором, враховуючи ухвали суду, що приймались в ході розгляду адміністративної справи про зобов'язання позивача надати всю наявну первинну документацію податкового та бухгалтерського обліку.

В матеріалах адміністративної справи наявні рахунки-фактури, видаткові накладні та платіжні доручення до договору № 35 від 01.11.2010 року.

Позивачем від ТОВ фірма «САТ ІМПЕКС» були отримані податкові накладні на загальну суму 751719,47 грн., в т. ч. ПДВ у розмірі 125286,53 грн..

В матеріалах адміністративної справи наявні товарно-транспортні накладні до договору поставки № 35 від 01.11.2010 року, проте суд констатує, що пунктом навантаження зазначено: м. Київ, вул. Звіринецька, 65, пунктом розвантаження зазначено: м. Харків, вул. Джанкойська, 76. Щодо перевезення товару - автопідприємством не зазначено ТОВ фірма «САТ ІМПЕКС» , що не кореспондується з розділом 10 п. 10.1 договору поставки № 35 від 01.11.2010 року. Крім того в ході розгляду адміністративної справи представником позивача не надано, а судом не встановлено, враховуючи протокольні ухвали суду про зобов'язання позивача надати первинну документацію, існування подорожніх листів, які є невід'ємним додатком до товарно-транспортних накладних, крім того в наявних в матеріалах адміністративної справи товарно-транспортних накладних до договору поставки № 35 від 01.11.2010 року, відсутні номери подорожніх листів.

Також суд зазначає, що в ході розгляду адміністративної справи представником позивача не надано, а судом не встановлено, враховуючи протокольні ухвали суду про зобов'язання позивача надати первинну документацію, наявності документації, що підтверджувала б якість товару відповідно до розділу 4 п. 4.1 договору поставки № 35 від 01.11.2010 року, що надавала б можливість встановити її приналежність до відповідної продукції за договором та партією.

Окремо суд звертає увагу на пункт навантаження: м. Київ, вул. Звіринецька, 65, та пункт розвантаження: м. Харків, вул. Джанкойська, 76, враховуючи територіальне знаходження суб'єктів договору поставки на момент його укладання, місце реєстрації та перебування на податковому обліку, відсутність зазначених відомостей у договорі та враховуючи зміст договору - неможливість інших шляхів сповіщення сторін про зазначену обставину.

Крім того актом перевірки позивача від 07.09.2011 року № 4220/2305/34758684 зазначено посилання на акт перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 08.04.2011 року № 1329/18-010/32564148, а саме зазначеним актом встановлено: кількість працюючих у штаті на ТОВ Фірма «Сат Імпекс» згідно бази даних ДПІ у Київському районі м. Харкова складає - 4 особи.

Згідно Наказу Державної податкової адміністрації України від 12 жовтня 2005 року № 448 «Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143» підприємство надає до державного податкового органу додаток до Декларації про прибуток підприємств К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації, який містить інформацію про балансову вартість запасів; розрахунок амортизаційних відрахувань; витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат .

Згідно наданого до ДПІ у Київському районі м. Харкова додатку К/1 до Декларації про прибуток підприємств за 2010 рік, основні засоби ТОВ Фірма «Сат Імпекс» складають 277,1 тис.грн..

На дату складання акту підприємство має стан платника « 30» - в стані переходу до іншої ДПІ. Згідно даних ЄДРПОУ податкова адреса ТОВ Фірма «Сат Імпекс» з 29.12.2010 - 1014, м. Київ, вул. Звіринецька б. 65.

Згідно письмових пояснень директора ТОВ Фірма «Сат Імпекс» ОСОБА_3 від 29.12.2010 торгових приміщень, а також складських та виробничих площадок на балансі підприємства немає та не орендуються.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Національним Класифікатором України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 року за N 375 із змінами та доповненнями, під економічною діяльністю розуміється процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Таким чином, з урахуванням положень ЦК України податковий орган прийшов до висновку, що правочини укладені від імені ТОВ Фірма «Сат Імпекс» не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Актом перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 10.08.2011 року № 1067/23-9/32564148, встановлено наступне: працівниками управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва, було здійснено вихід на юридичну та фактичну адресу ТОВ Фірма «Сат Імпекс» : 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 65, в результаті чого встановлено, що ТОВ Фірма «Сат Імпекс» та його посадові особи відсутні за місцезнаходженням підприємства, про що складено акт про відсутність ТОВ Фірма «Сат Імпекс» за місцезнаходженням від 09.08.2011 року № 5541/23-9/32564148.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

З усіх вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ Фірма «Сат Імпекс» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності ТОВ Фірма «Сат Імпекс» , фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ Фірма «Сат Імпекс» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у лютому-травні 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ Фірма «Сат Імпекс» (код ЄДРПОУ 32564148) та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Крім того, операції ТОВ Фірма «Сат Імпекс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ТОВ Фірма «Сат Імпекс» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ Фірма «Сат Імпекс» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ Фірма «Сат Імпекс» підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ Фірма «Сат Імпекс» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Враховуючи те, що у ТОВ Фірма «Сат Імпекс» , відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції ТОВ Фірма «Сат Імпекс» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п. 14.1.36. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ: «Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами» .

Таким чином, у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ Фірма «Сат Імпекс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у лютому, березні, квітні, травні 2011 року, в розумінні ст. 134 р. ІІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та ст. 185 р. V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ.

Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним в актах перевірки стосовно ТОВ Фірма «Сат Імпекс» податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ «Палітра 94» в порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, ст. 5 та п. 1.32 ст. 1, п.п. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 №283/97-ВР із змінами та доповненнями), завищено валові витрати у загальній сумі 456 141 грн., у тому числі за ІУ квартал 2010 року у сумі 125 728 грн., за І квартал 2011 року у сумі 330 413 грн. та в порушення пп.138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями завищено валові витрати у загальній сумі 170 292 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року у сумі 170 292 грн..

Щодо взаємовідносин ТОВ «Палітра 94» з ПП «Світ кассандри-350» (ЄДРПОУ 33677233), судом встановлено, що за перевіряємий період між позивачем та ПП «Світ кассандри-350» був укладений договір поставки № 010910 від 01.09.2010 року.

Згідно з розділом № 1 "Предмет договору" пунктом 1.1 зазначено, що продавець (ПП «Світ кассандри-350» ) продає, а покупець (ТОВ "Палітра 94") придбає товар в асортименті, кількості та за цінами зазначеними в рахунках або накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з розділом № 3 "Строк відвантаження та умови поставки" пунктом 3.1 зазначено, що доставка товару здійснюється продавцем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постачання за договором № 010910 від 01.09.2010 року покладено виключно на ПП «Світ кассандри-350» .

Згідно з розділом № 10 "Інші Умови" пунктом 10.1 зазначено, що жодна з сторін не має права передавати третім особам права та зобов'язання за договором без письмової згоди іншої сторони.

В судовому засіданні представник позивача не повідомив, а судом в ході розгляду адміністративної справи не встановлено реалізації розділу № 10 "Інші Умови" пункту 10.1, тобто з боку позивача не надано доказів передачі третім особам прав та зобов'язань за договором, враховуючи ухвали суду, що приймались в ході розгляду адміністративної справи про зобов'язання позивача надати всю наявну первинну документацію податкового та бухгалтерського обліку.

В матеріалах адміністративної справи наявні рахунки-фактури, видаткові накладні, платіжні доручення та податкові накладні до договору поставки № 010910 від 01.09.2010 року.

В матеріалах адміністративної справи наявні товарно-транспортні накладні до договору поставки № 010910 від 01.09.2010 року, щодо перевезення товару - автопідприємством не зазначено ПП «Світ кассандри-350» , що не кореспондується з розділом 10 п. 10.1 договору поставки № 010910 від 01.09.2010 року. Крім того в ході розгляду адміністративної справи представником позивача не надано, а судом не встановлено, враховуючи протокольні ухвали суду про зобов'язання позивача надати первинну документацію, існуванні подорожніх листів, які є невід'ємним додатком до товарно-транспортних накладних, крім того в наявних в матеріалах адміністративної справи товарно-транспортних накладних до договору поставки № 010910 від 01.09.2010 року відсутні номери подорожніх листів.

Крім того суд зазначає, що в ході розгляду адміністративної справи представником позивача не надано, а судом не встановлено, враховуючи протокольні ухвали суду про зобов'язання позивача надати первинну документацію, наявності документації, що підтверджувала би якість товару відповідно до розділу 4 п. 4.1 договору поставки № 010910 від 01.09.2010 року, що надає можливість встановити її приналежність до відповідної продукції за договором.

Окремо суд звертає увагу на пункт навантаження та пункт розвантаження враховуючи відсутність зазначених відомостей у договорі та враховуючи зміст договору - неможливість інших шляхів сповіщення сторін про зазначену обставину.

Згідно акту виконаних робіт № 17-107ТП від 01.07.2010 року ПП «Світ кассандри-350» у період з 03.09.2010 року по 24.12.2010 року надало ТОВ "Палітра 94" послуги по підготовці, оформленню, наданню тендерних пропозицій для участі у відкритих тендерних торгах. Загальна вартість тендерних замовлень 6753992,25 грн..

В ході розгляду адміністративної справи представником позивача не надано, а судом в ході розгляду адміністративної справи враховуючи ухвали суду, що приймались в ході розгляду адміністративної справи про зобов'язання позивача надати всю наявну первинну документацію податкового та бухгалтерського обліку не встановлено існування договору щодо надання послуг позивачу по підготовці, оформленню, наданню тендерних пропозицій для участі у відкритих тендерних торгах. Загальна вартість тендерних замовлень 6753992,25 грн..

Крім того суд зазначає, що відповідно до клопотання представника позивача від 08.05.2012 року (том № 1 а.с. 98, 99, 100) зазначений договір відсутній та надається копія акту виконаних робіт до зазначеного договору.

Судом встановлено, що за перевіряємий період між позивачем та ПП «Світ кассандри-350» був укладений договір № 111ТП від 01.11.2010 року.

Згідно з розділом № 1 "Предмет договору" пунктом 1.1 зазначено, що виконавець (ПП «Світ кассандри-350» ) зобов'язується надати послуги, а замовник (ТОВ "Палітра 94") зобов'язується оплатити ці послуги. Пунктом 1.2 встановлено, що виконавець зобов'язується надати наступні послуги:

- складати комерційні пропозиції від імені замовника та представляти його інтереси за необхідністю;

- здійснювати пошук клієнта-покупця на продукцію, що представлена та вказана в заяві замовника;

- підготовка та оформлення документів, заяв, пропозицій, що відповідають усі вимогам нормативної документації;

- проведення перевірок кількості та якості товару, його сертифікація та повне документальне забезпечення згідно всіх встановлених норм, своєчасне надання їх замовнику;

- виступати представником замовника в процесі приймання передачі товару.

Згідно розділу № 2 "Обов'язки сторін" пунктом 2.2 виконавець зобов'язується:

- провести моніторингове дослідження ринку з метою пошуку найбільш вигідного покупця продукції, необхідної замовнику торгів;

- підготовка технічної документації, що підтверджує відповідність продукції усім технічним вимогам до предмету закупки;

- підготувати комерційну пропозицію, згідно до необхідної форми;

- замовити та своєчасно отримати всі необхідні довідки та виписки з державних та банківських установ;

- приймати участь у підготовці та складанні договорів банківської гарантії або договорі забезпечення комерційної пропозиції із третіми особами;

- подавати комерційну пропозицію не пізніше вказаного терміну;

- замовити необхідні перепустки для участі у процедурі відкритих торгів і бути представником замовника.

Суд з урахуванням змісту договору на надання послуг № 111 ТП від 01.11.2010 року, обсягу наданих документів за цим договором зазначає, що в ході розгляду адміністративної справи представником не надано, а судом в ході розгляду адміністративної справи враховуючи ухвали суду, що приймались в ході розгляду адміністративної справи про зобов'язання позивача надати всю наявну первинну документацію податкового та бухгалтерського обліку не встановлено існування повного виконання передбачених договором зобов'язань, а саме щодо конкретизації у змісті договору найменування продукції; документального підтвердження пошуку клієнтів-покупців на продукцію; доказів проведення перевірок кількості та якості продукції та його сертифікації.

Крім того суд звертає увагу, що в ході розгляду адміністративної справи представником позивача в судовому засіданні не надано жодного пояснення щодо виконання пункту 2.2 та, як наслідок, документального підтвердження.

Окремо суд звертає увагу на акт ДПІ у Київському районі м. Харкова від 09.03.2011 року №718/10-018/33677233 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Світ Кассандри-350» (код ЄДРПОУ 33677233) з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.01.2011 року» , у висновку якого зазначено наступне:

„....1. Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ПП «Світ Кассандри-350» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

2. порушення ч. 1 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Світ Кассандри-350» з постачальниками та покупцями.

3. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, п.7.3, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями та ст..185, ст..188, ст..192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI.

4. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст..3 ст. 4, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями.» .

В акті перевірки позивача також є посилання на акт ДПІ у Київському районі м. Харкова від 08.06.2011р. №2228/18-010/33677233 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Світ Кассандри-350» (код ЄДРПОУ 33677233) з питання не подання податкової декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року» , у висновку якого зазначено наступне:

„...1. порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг у березні 2011 року та їх подальшою реалізацією покупцям.

1. відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст..185, ст..188, ст..189 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме: податкові зобов'язання недійсні у березні 2011 року на суму 1 5436 50,99 грн.; податковий кредит недійсний у березні 2011 року на суму 667 547,03 грн.» .

Актом перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 09.03.2011 №718/10-018/33677233, встановлено наступне:

За місцем реєстрації ПП «Світ Кассандри-350» та його посадові особи відсутні.

Згідно аналізу податкової звітності наданої до ДПІ у Київському районі м. Харкова встановлено: загальна чисельність працюючих на ПП «Світ Кассандри-350» згідно бази даних ДПІ у Київському районі м. Харкова складає - 3 особи.

Згідно Наказу Державної податкової адміністрації України від 12 жовтня 2005 року N 448 «Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 N143»підприємство надає до державного податкового органу додаток до Декларації про прибуток підприємств К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації, який містить інформацію про балансову вартість запасів; розрахунок амортизаційних відрахувань; витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат.

Згідно наданих до ДПІ у Київському районі м. Харкова додатків К/1 до Декларації про прибуток підприємств, основні засоби, виробниче обладнання, транспорт та торгівельне обладнання, матеріали (сировина) відсутні.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно наданих до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларацій з податку про прибуток загальний обсяг реалізованих товарів, послуг в періоді, що перевірявся складає 56 930 567,00 грн., при цьому підприємство не має основних фондів, складів, транспорту, наявних трудових ресурсів.

Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Таким чином, на думку податкового органу правочини укладені від імені ПП «Світ Кассандри-350» не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Перевіркою встановлено:

1. Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ПП «Світ Кассандри-350»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

2. порушення ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Світ Кассандри-350» з постачальниками та покупцями.

3. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, п.7.3, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями та ст..185, ст..188, ст..192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI.

4. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст..3 ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями

Актом перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова від 08.06.2011 року №2228/18-010/33677233, встановлено наступне:

Згідно аналізу податкової звітності наданої до ДПІ у Київському районі м. Харкова встановлено :

Загальна чисельність працюючих на ПП «Світ Кассандри-350» згідно бази даних ДПІ у Київському районі м. Харкова складає - 4 особи.

Згідно Наказу Державної податкової адміністрації України від 12 жовтня 2005 року № 448 «Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143» підприємство надає до державного податкового органу додаток до Декларації про прибуток підприємств К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації, який містить інформацію про балансову вартість запасів; розрахунок амортизаційних відрахувань; витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат.

Згідно наданого до ДПІ у Київському районі м. Харкова додатку К/1 за І квартал 2011 до Декларації про прибуток підприємств, основні засоби, виробниче обладнання, транспорт та торгівельне обладнання, матеріали (сировина) відсутні.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно наданої до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларації з податку про прибуток загальний обсяг реалізованих товарів, послуг в періоді, що перевірявся складає 30 426 331,0 грн., при цьому підприємство не має основних фондів, складів, транспорту, наявних трудових ресурсів.

Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Таким чином, на думку податкового органу правочини укладені від імені ПП «Світ Кассандри-350»не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.

Враховуючи те, що ПП «Світ Кассандри-350» не здійснювало реальної діяльності, визначення якої передбачено для вимог податкового законодавства п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств » від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, у нього відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 4, ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, ст..185, ст..188, ст..192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI.

Згідно бази «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів» та АІС «Податки» , «Бест-звіт» за березень 2011 року ПП «Світ Кассандри-350»не надано податкову декларацію з податку на додану вартість з відповідними додатками.

ПП «Світ Кассандри-350» в порушення вимог п.14.1.185, п.14.1.191 ст. 14, ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 189.4 ст.189, п. 201.4, п.201.5 п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI не задекларувало податкових зобов'язань від реалізації товарів, робіт, послуг з вищезазначеними покупцями у таблиці № 1 за перевіряємий період.

Враховуючи порушення, викладене щодо нікчемності вчинених правочинів у березні 2011 року податковий орган вважає, що у ПП «Світ Кассандри-350» за результатами перевірки відсутні об'єкти оподаткування обумовлені ст..185, ст..188, ст..189 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, а саме податкові зобов'язання недійсні у березні 2011 року на суму 1543650,99 грн..

В зв'язку з визнанням правочинів за березень 2011 року нікчемними, у ПП «Світ Кассандри-350» за результатами перевірки відсутні об'єкти оподаткування обумовлені ст.185, ст..188, ст..189 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, а саме податковий кредит недійсний у березні 2011 року на суму 667 547,03 грн..

Перевіркою встановлені порушення:

?- порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг у березні 2011 року та їх подальшою реалізацією покупцям

?- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст..185, ст..188, ст..189 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, а саме:

- податкові зобов'язання недійсні у березні 2011 року на суму 1 543 650,99 грн.

- податковий кредит недійсний у березні 2011 року на суму 667 547,03 грн.

Таким чином, у зв'язку з вищевикладеним, ТОВ «Палітра 94» в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, ст. 5 та п. 1.32 ст. 1, п.п.11.2.1 п. 11.2. ст.11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), завищено валові витрати у загальній сумі 373 626,7 грн., у тому числі за ІV квартал 2010 року у сумі 313 664,2 грн., за І квартал 2011 року у сумі 59 962,5 грн.

Судом встановлено, що за перевіряємий період між позивачем та ТОВ "ВВ-ІФОРМ-ГРУП" був укладений договір про надання послуг № 3ТД-102 від 02.02.2010 року.

Згідно з розділом № 1 «Предмет договору» виконавець (ТОВ "ВВ-ІФОРМ-ГРУП") зобов'язується по завданню замовника (ТОВ «Палітра 94» ) надати послуги згідно з п. 1.2.

Відповідно до розділу № 1 «Предмет договору» пункту 1.2 виконавець зобов'язується надати наступні послуги:

- скласти комерційну пропозицію від імені замовника і представляти його інтереси за необхідності;

- здійснювати пошук клієнта-покупця на продукцію надану та зазначену в заявці замовника;

- підготовка та оформлення документів, заявок, пропозицій, відповідаючи всім вимогам нормативної документації;

- проведення перевірок кількості та якості товару, його сертифікація та повне документальне забезпечення відповідно всіх встановлених норм, своєчасне надання їх замовнику;

- бути представником замовника в процедурі приймання передачі товару.

В ході розгляду адміністративної справи представником позивача не надано, а судом в ході розгляду адміністративної справи враховуючи ухвали суду, що приймались в ході розгляду адміністративної справи про зобов'язання позивача надати всю наявну первинну документацію податкового та бухгалтерського обліку не встановлено існування повного виконання передбачених договором зобов'язань, а саме документального підтвердження виконання п. 2.2 розділу № 2 «Обов'язки сторін» .

Крім того суд звертає уваги, що в ході розгляду адміністративної справи представником позивача в судовому засіданні не надано жодного пояснення щодо виконання пункту 2.2 та як наслідок документального підтвердження або невиконання внаслідок існування додаткових угод до договору про надання послуг № 3ТД-102 від 02.02.2010 року.

Крім того суд зазначає, що згідно акту перевірки позивача зазначено, що в результаті співставлення виявлені розбіжності між даними задекларованого податкового кредиту позивача та даними податкових зобов'язань ТОВ "ВВ-ІФОРМ-ГРУП" на загальну суму ПДВ 95070,00 грн..

Таким чином на думку податкового органу позивач в порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТОВ "ВВ-ІФОРМ-ГРУП" на загальну суму 95070,00 грн., у тому числі за липень 2010 року у сумі 36121,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 21738,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 37211,00 грн..

Судом встановлено, що за перевіряємий період між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Імпакт» на підставі отриманого рахунку-фактури № 10040116 від 01.06.2010р. підприємством позивача за видатковою накладною № 10060116 від 01.06.2010 року були отримані лакофарбові матеріали на суму 90228,18 грн., у т. ч. ПДВ 15038,03 грн.. Оплата була здійснена платіжним доручення № 631 від 04.08.2010 року.

На підставі отриманого рахунку-фактури № 10050569 від 05.05.2010 року підприємством позивача за видатковою накладною № 10050578 від 05.05.2010 року були отримані лакофарбові матеріали на суму 76385,89 грн., у т. ч. ПДВ 12730,98 грн. Оплата була здійснена платіжним доручення № 557 від 14.06.2010 року.

На підставі отриманого рахунку-фактури № 10040116 від 01.04.2010 року підприємством позивача за видатковою накладною № 10040116 від 01.04.2010 року були отримані лакофарбові матеріали на суму 178005,41 грн., у т. ч. ПДВ 29667,573 грн.. Оплата була здійснена платіжним доручення № 506 від 11.05.2010 року, № 520 від 26.05.2010 року.

На підставі проведених розрахунків та відвантаження матеріалів від ТОВ «Торговий дім «Імпакт» були отримані такі податкові накладні.

В ході розгляду адміністративної справи представником позивача не надано, а судом в ході розгляду адміністративної справи враховуючи ухвали суду, що приймались в ході розгляду адміністративної справи про зобов'язання позивача надати всю наявну первинну документацію податкового та бухгалтерського обліку не встановлено існування договору укладеного в письмовій формі.

Крім того суд зазначає, що відповідно до клопотання представника позивача від 08.05.2012 року (том № 1 а. с. 98, 99, 100) зазначений договір.

Судом встановлено, що за перевіряємий період між позивачем та ТОВ "Астро-Інформ" (ЄДРПОУ 36713001) був укладений договір про надання послуг № 12-АИ від 08.12.2009 року.

Згідно з розділом № 1 «Предмет договору» виконавець (ТОВ "Астро-Інформ") зобов'язується по завданню замовника (ТОВ «Палітра 94» ) надати послуги згідно з п. 1.2.

Відповідно до розділу № 1 «Предмет договору» пункту 1.2 виконавець зобов'язується надати наступні послуги:

- скласти комерційну пропозицію від імені замовника і представляти його інтереси за необхідності;

- здійснювати пошук клієнта-покупця на продукцію надану та зазначену в заявці замовника;

- підготовка та оформлення документів, заявок, пропозицій, відповідаючи всім вимогам нормативної документації;

- проведення перевірок кількості та якості товару, його сертифікація та повне документальне забезпечення відповідно всіх встановлених норм, своєчасне надання їх замовнику;

- бути представником замовника в процедурі приймання передачі товару.

В ході розгляду адміністративної справи представником позивача не надано, а судом в ході розгляду адміністративної справи враховуючи ухвали суду, що приймались в ході розгляду адміністративної справи про зобов'язання позивача надати всю наявну первинну документацію податкового та бухгалтерського обліку не встановлено існування повного виконання передбачених договором зобов'язань, а саме документального підтвердження виконання п. 2.2 розділу № 2 «Обов'язки сторін» .

Крім того суд звертає уваги, що в ході розгляду адміністративної справи представником позивача в судовому засіданні не надано жодного пояснення щодо виконання пункту 2.2 та як наслідок документального підтвердження або невиконання внаслідок існування додаткових угод до договору про надання послуг № 12-АИ від 08.12.2009 року.

Крім того суд зазначає, що згідно акту перевірки позивача зазначено, що при перевірці правильності формування податкового кредити за квітень 2010 року встановлена розбіжність виявлена за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з ТОВ "Астро-Інформ" на загальну суму 5000 грн..

Суми ПДВ по податковій накладній № 100304012 від 30.04.2010 року «послуги по підготовці оформленню, надання тендерних пропозицій» , загальна сума 30000,00 грн., в тому числі сума ПДВ 5000,00 грн..

Згідно з ч. 2 ст. 30 Цивільного кодексу України цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ст. 91 Цивільного кодексу).

Статтею 92 ЦК України (Цивільна дієздатність юридичної особи ) встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Вказана підстава, відповідно до ст. 234 ЦКУ є безумовною підставою для визнання вказаного правочину недійсним, адже відповідно до ст.42 підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (відповідно до ст. 1 ЗУ „Про підприємництво» підприємництво -це безпосередня самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отриманню прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством).

Відповідно до п. 4 прикінцевих положень Цивільного Кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного Кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України).

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК України). За ст.662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Враховуючи вищевикладене, правочини укладені між позивачем та його контрагентами не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходячи із наступного.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1. ст. 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2. ст. 215 ЦК України зазначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В ході розгляду адміністративної справи судом не встановлено, а позивачем не доведено наявності виконання умов договорів, наявність поставок та надання послуг, що свідчить про те, що правочини між позивачем та підприємствами-контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як встановлено судом в ході розгляду адміністративної справи позивачем не надано в повному обсязі первинної документації, яка беззаперечно підтверджувала взаємовідносини позивача за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

Згідно п.п. 185.1 ст. 185 розділу V Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно п.п. 188.1 ст.188 розділу V Податкового Кодексу України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)» .

Разом з цим, відповідно до п.п.138.1 ст.138 розділу ІІІ Податкового Кодексу України зазначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини у справі, а саме: відсутність у контрагентів позивача необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції позивача не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.14.1.36. Податкового Кодексу України згідно якого зазначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Щодо податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 від 20.09.2011 року та № НОМЕР_3 від 08.11.2011 року встановлені порушення:

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств зазначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств зазначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств зазначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу собу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств зазначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата прибуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України зазначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Щодо податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_2 від 20.09.2011 року та № НОМЕР_4 від 08.11.2011 року встановлені порушення:

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість зазначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є б'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України зазначено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно листа Вищого Адміністративного Суду України від 01.11.2011 року за № 1936/11/13-11, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Згідно приписів ч. 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд зазначає у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.

Таким чином враховуючи наведені обставини справи, встановлені факти щодо взаємовідносин позивача за перевіряємий період, виходячи з того, що угоди, укладені позивачем з контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки за результатами перевірок встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , беручи до уваги встановлену відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та як наслідок відсутність фінансово-господарська діяльність.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на наведену статтю суб'єкт владних повноважень надав до суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірності його рішень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані не підтверджені належними доказами в повному обсягу, а тому не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра 94" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови буде складено 03.08.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун