Постанова

від 07.09.2017 по справі 804/1674/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 р. Справа № 804/1674/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дніпробудметал" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Дніпробудметал" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просила скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 30.09.2016р. №0000361402 та №0000371402.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість та завищення податкових зобов'язань при реалізації товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами позивача - ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" в ході здійснення реальних господарських операцій. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, про що свідчать відповідні первинні документи, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Надані до перевірки первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. При цьому необґрунтованими є висновки відповідача щодо не підтвердження реальності господарських операцій через відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту та витрат відповідно до норм Податкового кодексу України. Також позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, оскільки, навіть якщо контрагенти позивача та контрагенти третьої-четвертої ланки і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами перевірки контролюючий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього, щодо розгляду означеної справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Дніпробудметал" (далі - ПП Дніпробудметал ) перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

На підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 17.08.2016 року №624 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Кушпелевою Тетяною Володимирівною, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Дніпробудметал" (код ЄДРПОУ 36842049) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Трейдмікс" (код ЄДРПОУ 39367246), ТОВ "Жордон" (код ЄДРПОУ 39773173) за період з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року, по підприємству ТОВ "Жордон" за період з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №2531/04-61-14-02/36842049, яким, зокрема, зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів:

- п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України безпідставно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість по операціях з придбання ТМЦ (послуг) від ТОВ "Жордон" та ТОВ "Трейдмікс" на суму 751022,93 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 704420,46грн., у тому числі: у травні 2016 року у розмірі 405113,64 грн., у червні 2015 року у розмірі 299306,82 грн.;

- завищення податкових зобов'язань при реалізації ТМЦ по ланцюгу ТОВ "Жордон" та ТОВ "Трейдмікс" - ПП "Дніпробудметал" - покупці у розмірі 46602,47грн., а саме: травень 2016 року у розмірі 24598,95грн., червень 2016 року у розмірі 22003,52грн.

На підставі акту №2531/04-61-14-02/36842049 від 01.09.2016 року ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області 30.09.2016р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000361402, яким зменшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 46603,00грн. та суму податкового кредиту відповідно на 46603,00грн., в тому числі за травень 2016 року - 24599,00грн., за червень 2016 року - 22004,00грн.;

- № 0000371402, яким збільшено суму грошових зобов'язань ПП "Дніпробудметал" з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 704421,00грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 176105,25грн.

В ході оскарження в адміністративному порядку вищевказані податкові повідомлення-рішення залишенні без змін, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на таке.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як виходить з матеріалів справи, позивачем (покупець) у періоді що перевірявся укладено ідентичні договори купівлі-продажу з контрагентами-постачальниками, а саме: з ТОВ "Трейдмікс" договір №23 від 04.05.2016р. та з ТОВ "Жордон" №22 від 01.04.2016р.

Пунктом 1.1. договорів встановлено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2. договорів товар, що постачається за договором визначається у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.1. договорів передбачено, що постачальник поставляє та передає товар покупцю у термін не пізніше 5 (п'ять) робочих днів з дати надходження коштів по оплаті його поточний рахунок.

Згідно з пунктом 4.2. договорів передача товару покупцю здійснюється на складі покупця.

Пунктом 4.3. договорів встановлено, що право власності на товар переходить до покупця в момент передачі товару згідно видаткової накладної.

Також ПП "Дніпробудметал" з ТОВ "Жордон" укладено договір купівлі-продажу №38 від 16.05.2016р.

Пунктом 1.1. встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця метизну продукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених даним договором умовах.

Відповідно до п.1.2. номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна і вартість товару узгоджуються сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1. встановлено, що постачання товару здійснюється партіями, відповідно до письмових заявок покупця. Остаточний асортимент і кількість товару, узгоджених до постачання партій, визначається шляхом виставлення продавцем рахунків і оплати останніх покупцем. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Згідно з пунктом 2.2. базисні умови поставки EXW - поставка Україна, склад м. Дніпропетровськ, включаючи навантаження (відповідно до правил Інкотермс 2010 ). Для конкретної партії товару сторони можуть узгоджувати інші умови постачання, про що вказується в додатках до даного договору при їх наявності. У цьому випадку умови постачання поширюються тільки на партії, передбачені цими додатками.

Пунктом 2.6. встановлено, на кожну партію товару продавець повинен видати покупцю наступні документи: сертифікат якості виробника - 1 прим.; накладна - 1 прим. (оригінал) і необхідна кількість копій у залежності від виду транспорту.

Судом також встановлено, що ПП "Дніпробудметал" (замовник) з ТОВ "Жордон" (виконавець) укладено договір №47-С від 01.06.2016р. про надання послуг з просування сайту в Інтернеті, відповідно до якого замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання виконавцеві та зобов'язується оплатити його послуги, а виконавець зобов'язується надавати замовнику відповідно до його завдання послуги з просування сайту в Інтернеті в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.1. даного договору встановлено, що загальна вартість робіт складає 315000,00грн.

Додатком 1 до договору №47-1 від 01.06.06.2016р. сторонами узгоджено план здійснення робіт виконавцем.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем було надано вищевказані договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості, платіжні доручення, рахунки-фактури, журнал-ордер, специфікацію.

Суми ПДВ за отриманими від контрагентів позивача податковими накладними включені до податкового кредиту травня та червня 2016 року.

Разом з тим, вищеозначені документи не відображають в повній мірі зміст та обсяг вказаних господарських операцій, а, отже, не можуть бути визнані належним документальним підтвердженням реальності їх здійснення.

Під час перевірки позивача керівником ПП "Дніпробудметал" надані пояснення відповідно до яких транспортування продукції, придбаної у ТОВ "Трейдмікс" та у ТОВ "Жордон", доставлялася постачальниками на склад позивача за власний рахунок.

Отже, постачання товару на підставі вищевказаних договорів здійснювалася на склад позивача м. Дніпропетровськ партіями за рахунок постачальників.

Водночас, згідно даних єдиного реєстру податкових накладних у ТОВ "Трейдмікс" не встановлено придбання транспортних послуг у травні 2016 року, а у ТОВ "Жордон" встановлено придбання послуг з організації перевезень вантажів лише згідно податкової накладної від 04.05.2016р. на загальну суму з ПДВ 7328,17р.

При цьому, згідно інформаційних баз ДФС встановлено, що у ТОВ "Трейдмікс" згідно звіту 1-ДФ за 1 квартал 2016 року - чисельність - 0 осіб, за 2 квартал 2016 року звітність підприємством до ДПІ не надавалася, основні засоби у підприємства відсутні; у ТОВ "Жордон" згідно звіту 1-ДФ за 1 квартал 2016 року (на момент проведення перевірки за 2 квартал 2016 року звіт до ДПІ не надано) працювало за трудовими договорами (контрактами) - 0 осіб, працювало за цивільно-правовими договорами - 1 особа, відсутні основні засоби.

Таким чином, за відсутності у контрагентів позивача достатньої кількості працівників та основних засобів, знаходження ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" у Київській області, в той час як поставка товару здійснювалося на склад ПП "Дніпробудметал" в м.Дніпропетровськ, а також відсутності придбання вищевказаними підприємствами послуг щодо перевезення товару, суд приходить до висновку про не підтвердження постачання товару на адресу позивача.

Крім того, ані до перевірки, а ні до суду позивачем не було надані товарно-транспортні накладні, які могли би підтвердити факт перевезення товару.

Також, з вищевказаних договорів слідує, що ПП "Дніпробудметал" отримало метизну продукцію та послуги з розкручування сайту за ключовими словами, установка і налаштування системи управління сайтом, розробка макетів внутрішніх сторінок, SEO просування сайту та інші.

Разом з тим, згідно інформаційних баз ДФС основним видом діяльності ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" є неспеціалізована оптова торгівля.

За таких обставин, ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" не є виробниками послуг та товарів, реалізованих на адресу ПП "Дніпробудметал".

Згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ІС Податковий блок , даних інформаційної системи ГУ ДФС у Дніпропетровській області DNEPRTAX - INFO підсистеми ЄРПН - накладні у розрізі товарів та Архіву електронної звітності - відсутні зареєстровані податкові накладні, відповідно до яких постачальники ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" поставляли останнім товар та послуги, які в подальшому були реалізовані позивачу.

Отже, з аналізу ланцюга постачання придбаного позивачем товару у ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" не можливо встановити походження товару.

При цьому, у ПП Дніпробудметал відсутні сертифікати походження товару, що передбачено, зокрема, п. 2.6. договору №38 від 16.05.2016р.

Також позивачем до перевірки надано відомість по рахунку 281 Товари на складі , згідно якого частина товару придбаного у ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" рахується на залишках ТМЦ, проте 281 рахунок лише підтверджує залишки товару на складі, при цьому в ньому не буде зазначено від якого контрагента було отримано товар.

Отже, 281 рахунок не підтверджує конкретне отримання товару платником податків від свого контрагента та не підтверджує рух активів у процесі здійснення господарської діяльності.

Так, норми ПК України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Зважаючи на відсутність у ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" основних фондів, достатньої кількості працівників та реальних контрагентів які б могли поставати товар та надати послуги, які в подальшому реалізовані позивачу, свідчить лише про неможливість ТОВ "Трейдмікс" та ТОВ "Жордон" реального виконання вищевказаних договорів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказані підприємства здійснювали господарську діяльність спрямовану на вчинення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди позивачу.

Щодо отриманих позивачем послуг з просування сайту в Інтернеті, то останнім не надано доказів, які б свідчили про наявність дійсної ділової мети на отримання таких послуг, а також не доведено прогнозованого та реального впливу від отримання цих послуг на власну господарську діяльність, в той час, як відповідно до платіжних доручень позивач сплатив ТОВ "Жордон" за надані останнім послуги суми у розмірі 315000,00грн., яка на думку суду є достатньо значною.

Разом з тим, відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на податковий кредит. Це відповідає самому змісту вищенаведених норм ПК України, які надають платнику податку право зменшити податкові зобов'язання на суму податку, сплаченого ним у зв'язку з придбанням товарів (послуг) при здійсненні господарської діяльності. Встановлення законодавцем податкових преференцій має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, в свою чергу, презюмує здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку суми податкового кредиту.

Завідома для платника податків відсутність розумного (з точки зору загальноприйнятих, звичайних правил господарювання) обґрунтування витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке, у більшості своїй, свідчить про відсутність ділової мети при здійсненні господарської операції як притаманної риси господарської діяльності. При цьому не має значення, що фінансові показники такої господарської операції, які враховані в податковому обліку, підтверджені документами, вимога стосовно оформлення яких встановлена правовими нормами.

Оскільки судом попереднє встановлено безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Трейдмікс", ТОВ "Жордон", то як наслідок ПП "Дніпробудметал" не міг реалізувати придбаний товар у вищевказаних контрагентів іншим підприємцям - покупцям, у зв'язку із чим висновки контролюючого органу про завищення податкових зобов'язань при реалізації ТМЦ по ланцюгу ТОВ "Жордон" та ТОВ "Трейдмікс" - ПП "Дніпробудметал" - покупці у розмірі 46602,47грн. є правомірним.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.94 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова