Рішення

від 17.10.2017 по справі 752/14240/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/14240/17

Провадження № 2/752/4631/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

17.10.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Чечельницького В.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОШОП ЛТД про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди, суд -

Встановив

Представник позивач звернувся до суду із вказаним позовом, згідно якого просив суд стягнути з ТОВ АВТОШОП ЛТД на користь позивача майнові збитки у сумі 363 860,00 грн., спричинену моральну шкоду у сумі 20 000,00 грн., сплачений судовий збір за майновими та немайновими вимогами, а також послуги адвоката у сумі 20 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.03.2017 року між позивачем та ТОВ АВТОШОП ЛТД було укладено Контракт, згідно умов якого позивач доручає, а відповідач організовує послуги по перевезенню вантажів за рахунок та від імені позивача, назва вантажу: легковий автомобіль Тойота РАВ 4; вартість вантажу 14 000 дол. США.

На виконання умов Контракту позивачем було сплачено відповідачу 100% вартості послуг двома платежами, в свою чергу, відповідачем було надано позивачу для відстеження виконання умов Контракту, номер контейнеру в якому буде здійснено доставку вантажу.

Водночас, у строк дії Контракту, тобто до 31.05.2017 року, вантаж (автомобіль) поставлений не був, згідно результатів відстеження даних на сайті MAERSK, контейнер прибув 10.06.2017 року до порту порожнім.

На письмову вимогу позивача про повернення сплачених коштів відповідач не відреагував, директор відповідача від пояснень відмовилася.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов контракту, позивач зазнала збитків у розмірі 14 000 дол. США, що по курсу НБУ станом на 04.07.2017 року становить 363 860, 00 грн., а також внаслідок винних та неправомірних дій відповідача зазнала чимало переживань та страждань, змушена була витрачати значний час для вирішення питань з відповідачем у правоохоронних органах, під час поїздок до м. Києва, зустрічей з фахівцями, адвокатом, що призвело до зміни звичного розкладу її життя, з огляду на, що оцінює моральну шкоду у 20 000, 00 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Додатково зазначив, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ТОВ АВТОШОП ЛТД в судове засідання свого представника не направило, про дату та час судового засіданні повідомлялося належним чином за адресою місцезнаходження товариства, заяв про розгляд справи за відсутності представника товариства не надходило, тому суд, вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Судом встановлено, що 31.03.2017 року між ТОВ АВТОШОП ЛТД , в особі керівника Почтаренко Н.М. (Експедитор) та ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено Контракт (а.с. 10-13).

Згідно пункту 1 вказаного Контракту, його предметом є доручення Експедитору послуг з перевезення вантажів за рахунок і від імені Клієнта.

Цим же пунктом між сторонами обумовлено предмет контракту, а саме інформацію про вантаж: 2015 TOYOTA RAV4 AWD LIMITED, VIN НОМЕР_2; вартість вантажу 14 000 дол. США, порядок оплати вартості вантажу.

Відповідно до умов укладеного між сторонами Контракту (пункт 7), Клієнт зобов'язується надавати Експедитору своєчасну, повну та достовірну інформацію, що необхідна для виконання транспортно-експедиційних послуг, а також своєчасно оплачувати надані послуги та всі додаткові видатки (перевантаження, конвой, оформлення додаткових документів), погоджені у письмовому вигляді і підтверджені відповідними документами. Експедитор зобов'язується: інформувати Клієнта в письмову вигляді про всі обставини, що виникли про транспортуванні ввіреного вантажу, що впливають на сукупну вартість і строки доставки; надавати клієнту актуальну інформацію про хід виконання замовлення згідно побажань Клієнта, що обумовлені у замовленні; забезпечити цілісність і збереження прийнятого до перевезення вантажу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується даними результатів відстеження вантажу сайту сайті MAERSK (а.с. 22), контейнер прибув 10.06.2017 року до порту порожнім.

Доказів на спростування вказаних обставин стороною відповідача суду не надано.

Таким чином, суд вважає доведеними обставини щодо невиконання ТОВ АВТОШОП ЛТД своїх зобов'язань за Контрактом щодо забезпечення збереження вантажу.

Відповідно до ст. 944 ЦК України, за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно стаття 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Разом з тим, відповідачем ТОВ АВТОШОП ЛТД не надано суду доказів на підтвердження того, що неналежне виконання зобов'язань за Контрактом від 31.03.2017 року, укладеним між сторонами, сталося не з вини ТОВ АВТОШОП ЛТД , як і доказів того, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язання.

За змістом статті 22 ЦК України , особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, виходячи з аналізу змісту цієї статті, збитками вважаються витрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням речі.

За таких обставин, суд вважає доведеними обставини щодо завдання позивачу збитків у розмірі вартості втраченого з вини відповідача вантажу, які підлягають стягненню з відповідача, відповідно до курсу НБУ станом на дату звернення з позовною заявою, що становить 363 860,00 грн.

Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 вказаної статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд приймає до уваги посилання позивача на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, позивач була змушена вживати заходів для відновлення порушеного права, в тому числі була звертатися до різних інстанцій, в тому числі судових, одержувати правову допомогу, та, з урахуванням вимог розумності та справедливості, оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 2 000,00 грн.

Стосовно стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження отримання від позивача грошових коштів в якості винагороди за надані послуги адвокатом ОСОБА_2 суду надано власноручно виготовлену квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01/06/17 від 01.06.2017 року на суму 20 000,00 грн.

Водночас, відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України №637 від 15.12.2004 року, розрахунковий документ - це документ встановлених форми та змісту, зокрема розрахункова квитанція, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Про приймання готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Разом з тим, надана адвокатом ОСОБА_2 квитанція до прибуткового касового ордеру № 01/06/17 від 01.06.2017 року вказаним вимогам не відповідає, від так не може вважатися належним підтвердженням понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

За таких обставин, клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн. не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 5 238,60 грн.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України , суд -

Вирішив

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОШОП ЛТД про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОШОП ЛТД (код ЄДРПОУ 41128789, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 59, офіс 205) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт. Олександрівка, Вознесенського району Миколаївської області, і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) майнові збитки у розмірі 363 860,00 грн., моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 5 238, 60 грн., а всього - 371 098 (триста сімдесят одну тисячу дев'яносто вісім) гривень 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів, з дня отримання його копії до Голосіївського районного суду м. Києва.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя