Рішення

від 23.10.2017 по справі 904/7772/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.2017 Справа № 904/7772/17

За позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля (с. Стриївка, Збаразький р-н, Тернопільська обл.)

до товариства з обмеженою відповідальністю БНС Україна (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар: Білан О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №1 від 01.06.2017

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Поділля звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю БНС Україна про (з урахуванням заяви про зменшення) стягнення 1277224грн - основного боргу, 168243,64грн - пені, 18365,58грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №41/2016 від 12.10.2016. З урахуванням не поставки матеріалів заборгованість відповідача складає 1277224грн - основного боргу, 168243,64грн - пені, 18365,58грн - 3% річних.

Відповідач заперечує проти позову в частині нарахування пені з посиланням на помилковість розрахунку.

Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був 17.10.2017 належним чином повідомлений про час та місце наступного судового засідання.

В судовому засіданні 23.10.2017 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

12.10.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю БНС Україна (постачальник) та агропромисловим науково-виробничим підприємством Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Поділля (правонаступник - позивач) (замовник) укладений договір поставки №41/2016.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник передає (постачає), а покупець приймає і оплачує на умовах і в порядку, визначених цим договором та специфікацією до договору, обладнання - розкидач органічних добрив МЕСА 25 (далі - обладнання).

Згідно з п. 3.3 договору, оплата за обладнання здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступними траншами:

- передоплата не пізніше 2-х робочих днів з дня підписання договору, сума передплати повинна складати 24500 (двадцять чотири тисячі п'ятсот євро 00 центів), що на дату підписання цього договору еквівалентно 709030грн (п.п. 3.3.1 договору);

- не пізніше 2-х робочих днів з дня повідомлення заводу виробника про готовність товару до відвантаження, сума оплати повинна складати 19600,00 ( дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять євро 00 центів), що на дату підписання цього договору еквівалентно 567224,00грн, не пізніше 2-х робочих днів з дня підписання Акту приймання-передачі, сума оплати повинна складати 4900,00 (чотири тисячі дев'ятсот євро 00 центів), що на дату підписання цього договору еквівалентно 141806грн (п.п. 3.3.2 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 1277224грн - основного боргу, 168243,64грн - пені, 5983,71грн - 3% річних та відмовити в частині стягнення 12381,87грн - 3% річних з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вказано вище, між сторонами по справі було укладено договір поставки №41/2016 від 12.10.2016.

Відповідно до зазначеного договору, позивачем перераховано на користь відповідача кошти в сумі 1277224грн згідно платіжних доручень: №1416 від 13.10.2016 на суму 500000грн, №1500 від 28.10.2016 - 210000грн, №1510 від 01.11.2016 - 150000грн, №1552 від 10.11.2016 - 417224грн.

Про наведене зазначено і в підписаному сторонами акті звірки за період з 01.01.2016 по 16.06.2017.

Відповідно до пункту 2.1 договору, поставка обладнання, яке відповідає нормативній документації, передбаченій чинним законодавством та заводом - виробником, здійснюється не пізніше 30 календарних днів з моменту перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника передоплату в розмірі 100% вартості обладнання, передбачених п. 3.3 даного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач не здійснив поставку товару і сума передплати складає 1277224грн.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Сільськогосподарське ТОВ Поділля звернулось до ТОВ БНС Україна з претензією від 30.03.2017 №10 про повернення грошових коштів.

Вказана вимога отримана відповідачем 04.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 1277224грн.

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.2 договору визначено, що у разі порушення термінів постачання обладнання постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від вартості обладнання за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача пеня за період з 13.12.2016 по 06.06.2017 складає 168243,64грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 18365,58грн - 3% річних за період з 13.12.2016 по 06.06.2017 суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Відповідно до пункту 6.3 вказаної постанови, якщо договором або чинним законодавством не передбачено розміру процентів за користування чужими коштами, то припис частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України може бути застосований господарським судом лише за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Як було зазначено вище, позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.03.2017 №10 про повернення грошових коштів.

Вказана вимога отримана відповідачем 04.04.2017.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідачем порушено грошове зобов'язання з повернення коштів з 11.04.2017, а тому є правомірним нарахування 3% річних за період з 11.04.2017 по 06.06.2017 у розмірі 5983,71грн.

Наведене свідчить про безпідставність нарахування позивачем 3% річних за період з 13.12.2016 по 10.04.2017 у розмірі 12381,87грн.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 1277224грн - основного боргу, 168243,64грн - пені, 5983,71грн - 3% річних та відмовляє в частині стягнення 12381,87грн - 3% річних.

Також, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Поділля 1516,76грн зайво сплаченого судового збору (платіжне доручення № 790 від 13.06.2017 знаходиться в матеріалах справи) у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БНС Україна (49000 м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40-А, ідентифікаційний код 40065587) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля (47371 Тернопільська область, Збаразький район, с. Стриївка, ідентифікаційний код 30891374) 1277224грн - основного боргу, 168243,64грн - пені, 5983,71грн - 3% річних, 21771,77грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю БНС Україна на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля 12381,87грн - 3% річних.

Повернути з державного бюджету сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Поділля (47371 Тернопільська область, Збаразький район, с. Стриївка, ідентифікаційний код 30891374) 1516,76грн - зайво сплаченого судового збору (платіжне доручення № 790 від 13.06.2017 знаходиться в матеріалах справи).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 30.10.2017.

Суддя В.О.Татарчук

Повне рішення складено 30.10.2017