Рішення

від 30.10.2017 по справі 904/8662/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.2017 Справа № 904/8662/17

За позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі",

м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Житлово - будівельного кооперативу № 30, м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 638 514,39 грн. за договором на відпуск теплової енергії

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 00.01.0237 від 18.10.2017

Від відповідача:ОСОБА_2 - керівник

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Житлово - будівельного кооперативу № 30 заборгованість у розмірі 638 514,39 грн. за договором на відпуск теплової енергії, з яких: 532 421,16 грн. - основного боргу, 3 320,92 грн. - пені, 15 865,46 грн. - 3% річних, 86906,85 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору на відпуск теплової енергії №31т від 01.06.2011, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Позивач у судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 477 741,16 грн. - основного боргу, 3 320,02 грн. - пені, 15 865,46 грн. - 3 % річних та 86 906,85 грн. - інфляційних втрат.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 30.10.2017 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 між Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа", яке в подальшому змінило назву на Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі" (далі - позивач, постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом № 30 (далі- відповідач, споживач) було укладено договір №31т від 01.06.2011р. на відпуск теплової енергії, який в подальшому було переукладено на тих саме умовах 01.03.2015 (а.с.22-29).

Предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі (п. 1.1 Договору).

Постачальник проводить відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання згідно з діючими ДБН по об'єктах споживача, згідно адрес: вул. Айвазовського, 25 - без приладу обліку, Джерело - ДТЕЦ (п.2.2 Договору).

Відповідно до абзаців 1, 3, 4, 5 п. 5.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією), постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України або в іншій формі згідно з чинним законодавством. Постанова НК, що здійснює ДРуСКП від 08.04.2014 №315.

Інформація про зміну тарифів доводиться до споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладання договору. Постачальник має право приміняти нові узгоджені тарифи без додаткової згоди із споживачем.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості т/е, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання т/е, що виписує постачальник споживачу.

Двосторонній акт про постачання т/е споживач підписує і один екземпляр повертає постачальнику в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої т/е вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 01.03.2016р., а в частині проведення розрахунків до повного їх здійснення. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін (абзац 1 п. 9.1. Договору).

На виконання умов договору позивачем в період з жовтня 2014 року по березень 2017 року було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 037 901,93 грн., що підтверджується Актами про постачання теплової енергії та рахунками-фактури (а.с. 33-54).

Акти про постачання теплової енергії за період з жовтня 2014 року по березень 2017 були направлені на адресу відповідача супровідним листом № 00.09.0573/1 від 20.06.2017р. (а.с. 30-32).

Відповідач за надану теплову енергію розрахувався частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 477 741,16 грн., що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого товару, строк оплати відповідно до вищезазначених платіжних вимог є таким, що настав.

Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 477 741,16 грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними доказами та підлягають задоволенню повністю.

Крім основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 3 320,92 грн. за період з 21.11.2016р. по 31.01.2017р., 3% річних - 15 865,46 грн. та інфляційні втрати - 86 906,85 грн. за період з 21.12.2014р. по 31.07.2017р.

Абзацом 6 п. 5.1. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться учасником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у споживача.

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого періоду не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі що умова договору про оплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунки надані позивачем, суд вважає позовні вимоги про стягнення пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 3 320,92 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних за період з 21.11.2014р. по 31.07.2017р. складають 15 865,46 грн. та підлягають до стягнення.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з грудня 2014р. по липень 2017 становлять 86 906,85 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 477 741,16 грн. - основного боргу, 3 320,92 грн. - пені, 15 865,46 грн. - 3% річних, 86 906,85 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 548, 610, 611, 627, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 199, 231 Господарського кодексу України ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 30 (51922, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Айвазовського, 25, код ЄДРПОУ 23929661) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" (51914, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168, код ЄДРПОУ 03342573) основний борг у сумі 477 741,16 грн. (чотириста сімдесят сім тисяч сімсот сорок одна грн. грн. 16 коп.), 3 320,92 грн. пені (три тисячі триста двадцять грн. 92 коп.), 15 865,46 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 46 коп.) 3% річних, 86 906,85 грн. (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот шість грн. 85 коп.) інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору - 8 757,52 грн. (вісім тисяч сімсот п'ятдесят сім грн. 52 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 31.10.2017

Суддя ОСОБА_3